WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Життєвий та творчий шлях Л.Зизанія - Реферат

Життєвий та творчий шлях Л.Зизанія - Реферат

документально доведено, що він - виходець із Галичини 33. Вважається, що прізвище Зизаній - переклад грецькою мовою прізвища Кукіль 34 (гр. ???????? - "кукіль, бур'ян"), під яким іноді згадується Стефан Зизаній у тодішніх творах 35.
Однак ще ніхто не виявив і не опублікував юридичних документів, у яких би Л. Зизаній, його брат і родичі виступали під прізвищем Куколь (K?kol). Нам здається, що Куколь (K?kol) - це прізвисько тільки Стефана Зизанія, яким дошкульно називали його католицькі полемісти, використавши звукову подібність прізвища Зизаній до зазначеного грецького слова. Антропонім Зизаній, можливо, пов'язаний із українським діалектним словом зизий "косоокий" (СУМ, III, 566) і не є перекладом грецькою мовою українського слова. Прізвище Зизень побутує тепер на Закарпатті. Народився Лаврентій Зизаній в 50-60-х роках XVI ст. (точна дата невідома).
Л. Зизаній був високоосвіченою людиною свого часу, свідченням чого є не тільки його твори й переклади з грецької мови, але й відгуки про нього сучасників. Зазначений вище проігумен Манявського скиту Леонтій на прохання львівського міщанина М. Золотарука відповідав: "Ваша мил. потребуете жебы казнодей з наукою грецкою и латинскою и словенскою былъ и друкарки і тексту писма святаго вядомъ и Богословіи... БарзЂй бымъ раилъ вашимъ милостямъ до мЂстькой церкви его мил. Господина отца Лаврентія Зизанія одискати". Передмова до опублікованої 1623 р. Києво-Печерською лаврою книги "І?анна Златоустаго... БесЂды на ді Посланій ст?г?... Павла" редактором видання називає "бл?гоговЂнна мужа, слов?снЂйша Дїдаскала и вЂтію, художнаго же Єллино Гр?ч?скаго Азыка оумЂнї? и искусство стАжавша, пр?ч(с)тного ?(т)ца Кv(р) Лавр?нтїа З?занїа [!] Тустановского, пр?свvт?ра, ... и проповЂдника" 37. У передмові до книги "Ст?г? оца... Андр?а... Тлъкованї? на Апокалі?їн(ъ)...", надрукованої 1627 р. в Києві, зазначається: "... ?(т) Єллїнскаг? сію многотруднЂ истлъкова Пр?ч?стный въ Пр?свvт?р?х(ъ) Г(с)днъ От?ц(ъ) Лаvр?н(ъ)тїй Зизанїа Тустановскїй, Мужъ Єллинскихъ и Слав?нскихъ искусный Дїдаскалъ, и ПроповЂдникъ...".
Невідомо, де Зизаній здобув освіту. Беручи до уваги те, що після повернення до Львова від князів Соломерецьких Л. Зизанія запросив до себе в м. Ярослав (тепер у Жешівському воєводстві ПНР) князь О. Острозький, М. Возняк робить здогад, що наш філолог навчався в Ярославській єзуїтській колегії, в фундації якої брала участь княгиня Анна Острозька 39. Не менш імовірно, що Л. Зизаній навчався в якійсь православній школі, зокрема Острозькій. Як видно з листа Львівського братства до константинопольського патріарха Ієремії від 6 лютого 1592 р., Зизаній викладав у Львівській братській школі, але братство відпустило "дидаскаловъ, Кирила в градъ Виленскій Лаврентія же въ градъ Берестейскій" 40, тобто в Брест.
Протягом трьох років (1592-1595) Зизаній викладав у Берестейській школі. В 1595 р. він переїхав на роботу до Віленської братської школи, ректором якої був його брат Стефан.
Викладав він у згаданих школах, без сумніву, церковнослов'янську ("словенську") та грецьку мови. Наслілком його педагогічної роботи були його славнозвісні твори, надруковані 1596 р. у Вільні: "Грамматіка слов?нска...", "Наука ку читаню и розумЂню писма слов?(н)ского...", а разом із нею - "Лексис, СирЂчь Р?ч?нїА, ВъкратъцЂ събран(ъ)ны. И из слов?(н)скаго языка на просты(й) Рускїй діАле(к)тъ Истол(ъ)кованы. Л, Z".
Те, що в період виходу в світ цих творів Зизаній був викладачем, засвідчує П. Беринда в післямові до свого "Лексикона" 1627 р., де згадує словник "...Лавр?нтїа Зизанїи тогда Дідаскала, нинЂ же пр?свvтера..." .
Весною 1597 р. князь Б. Соломерецький запросив Л. Зизанія у свій маєток Баркулабово (біля Мінська), де син вельможі "князь Богдан именем Исакий... почал учитися по руску грамоте и по кгрецку; а был бакаларем пан Лаврентий Зизаний, человек навченый, з места Виленского прибавленый" .
У квітні 1600 p. молодого князя "взявши з науки от Лаврентия зараз же дано до науки Латинския, до пана Максима Герасимовича Смотрицкого" 44. Деякий час учений залишався у Львові, але на запрошення князя Олександра Костянтиновича Острозького Л. Зизаній переїхав до м. Ярослава, де навчав його синів. Але після смерті князя в 1602 р. мати дітей "Анна Костчанка, латинскія сущи вЂры, къ своей вЂры ихъ обратити хотя, учителя ихъ православнаго іерея Лаврентіа Зизанія Тустановскаго и отъ нихъ и отъ церкве Ярославскіа изгна...". Про життя й діяльність Л. Зизанія протягом наступних десяти років документів не виявлено. Очевидно, він був де-небудь священиком або домашнім учителем у шляхетських родинах. У 1612 р. князь Іоаким Корецький та його дружина Анна Ходкевичівна запросили Л. Зизанія бути священиком при соборній церкві в м. Корець (тепер у Ровенській області), давши йому право на всі прибутки від належних до неї маєтків (у документі Зизаній називається протопопом) 46. У Корці він перебував принаймні до 1618 р.: ця дата зазначена в рукописі Зизанієвого "Поуч?нїя пры погр?бЂ Софі?и, кнАгынї Чарторыской" - "списаное мно(ю) в(ъ) Корцу лЂта ?ахиі Мая и?і" 47.
Архімандрит Києво-Печерської лаври Єлисей Плетенецький, що організував у лаврі книгодрукування й зібрав гурток учених, у який входили З. Копистенський, П. Беринда, Т. Земка, О. Митура та ін. діячі української культури та освіти, близько 1619 р. запросив до Києва й Л. Зизанія. 1623 р. з лаврської друкарні вийшли "...І?анна Златоустаго... Б?сЂды на д?і Посланій... ап(с)ла Павла", в редагуванні яких брав участь Зизаній, а 1625 р.- його переклад (із грецької мови) книги "... Андреа архїєп(с)па К?сарїа Каппадокіискїа. Тлъкованї? на Апокалv?ін(ъ)...". У Києві він займався й проповідницькою діяльністю.
Тут же, в Києві, Л. Зизаній написав "Катехизисъ", із рукописом якого 1626 р. поїхав до Москви, де був належно прийнятий царем і патріархом Філаретом 49. Після дискусії з теологічних питань 50 книгу було перекладено зі староукраїнської на церковнослов'янську мову й 1627 р. надруковано в Москві. Пізніше "Катехизисъ" Зизанія офіційна церква заборонила за "єретичні" елементи, але книгу взяли на озброєння старообрядці, що перевидавали її багато разів (навіть у XVIII ст.).
Повернувшись до Києва, в серпні 1628 р. на церковному соборі Л. Зизаній був одним із головних обвинувачів "Апології" М. Смотрицького, але під соборною грамотою вже підписався "Лаврентій Зизаній Тустановскій,Протопопа Корецкій. рукою своєю" 52 (підкреслення наше.- В. H.).
Мабуть, у Корці мешкав Л. Зизаній до кінця життя. В лютому 1634 р. він вніс до міських книг Луцька даний йому 1612 р. фундушевий документ князя Іоакима Корецького. Отже, помер Л. Зизаній після лютого 1634 р., але коли саме,- невідомо. У зауваженні Л. Зизанія в заголовку своєї праці, що вона "нов?съста(в)л?(н)на", М. Возняк схильний був убачати вказівку автора на попередні граматики.
Та, здається, Зизаній добре усвідомлював, що він пропонує школам нову, першу справжню граматику церковнослов'янської мови і на титульній сторінці підкреслив це. Учений писав подібне, звергаючися до читача, в кінці розділу про дієслово: "...Н? чудисА въ(з)люблен(ъ)ный мой друже, такова бо сила, а н? пр?зорство бысть съписат?л?во. зри ж? яко и пер(ъ)ваА ?стъ слов?н(ъ)скаА гра(м)матіка". "Грамматіка словенска..." 54 Л. Зизанія - найперша оригінальна спроба осмислити й послідовно викласти морфологію церковнослов'янської мови, а також нормалізувати її. Разом із цим вона е першим систематичним шкільним підручником з граматики цієї мови. Вона виникла як наслідок тривалого викладання церковнослов'янської мови у Львові та Бересті (Бресті). До Вільна Зизаній приїхав 1595 р. з
Loading...

 
 

Цікаве