WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Гвіздець - Реферат

Гвіздець - Реферат


Реферат з краєзнавства
Гвіздець
Перша згадка про Гвіздець
15 грудня 1373 р. князь Станіслав Опольський надає поселення Гвіздець Хоткові Лойовичу. Тече Чернова (Чернява).
На умовах: може брати данину грошима, мешканці прикріплюються за землею, Лойович розпоряджається.
Повинен виставляти військо в разі війни (1 піший, 1 кінний).
Akta grodskie e ziemskie, 1875. - T. V. - S. 9 - 10.
Гвіздець - селище міського типу, центр селищної ради. Розташований на правому березі річки Чорнява - притоки Пруту, за 20 км. від районного центру м. Коломия, 22 км. - Городенка.
Час заснування селища Гвіздець невідомий, але аналіз історичних джерел вказує, що поселення на місці сучасного селища існувало ще в XIII-XIV ст. В письмових документах XIV ст. про Гвіздець говориться вже як про значний населенний пункт.
В 1416 році володарем с. Гвіздець став Васко Пептукович.
Стефан Томашевський в книзі "Матеріали до історії Галичини" наводить дані про те, що 28 серпня 1648 року в містечку Гвіздець, Ян Теодорик Потоцький написав до шляхти галицької землі Універсал, яким закликав їх збиратися проти селян - бунтівників.
В XVI столітті Гвіздець належав Бучацьким, потім Потоцьким і Пузинам. На початку XVIII століття князь Козельський Міхал (Михайло) Пузина (помер в 1724 році), писар великий Литовський виїхав в Польщу. Тут він одружився на Софії Потоцькій і в 1715 році з дозволу Львівського єпископа Яна Скарбка заснував у Гвіздці дерев'яну резиденцію-кляштор бернардинів.
Герб князя Козельського, великого писаря Литовського
Міхала Пузини
В 1730 році, після того, як згорів дерев'яний костел, удова Міхала Пузини Софія розпочала будівництво мурованого костелу
Династія князів Пузинів володарювала в Гвіздці до початку Другої світової війни.
Після приєднання Галичини до Австрійської імперії, за розпорядженням влади, 1785 року Гвіздець повторно отримав статус містечка.
Наприкінці 90-х років XIX століття австрійці проклали через Гвіздець залізну дорогу і побудували залізнодорожну станцію Гвіздець, водокачку.
Залізнодорожна станція
Гвіздець(кінець ХІХ ст.).
Це сприяло посиленню товарно-грошових відносин. Гвіздець став значним торговельно-ремісничим містечком. Тут систематично проводились ярмарки, на які з'їжджалися купці з Прикарпаття, Поділля, Буковини. На початку ХХ століття містечка ярмаркувало 28 січня, 28 березня, 26 липня, 4 жовтня і що п'ятниці. Наслідком цього стало значне збільшення єврейського населення, яке й займалося торгівлею.
Дерев'яна синагога
Це й спричинило до трагедіі. Під час німецько-фашистської окупаціі в Гвіздці знаходилось єврейське гетто. За роки війни було спалено 329 будинків, загинуло 3633 мирних жителів - переважно євреїв.
В 1801 році в Гвіздці відкрили тривіальну (двомовну) народну школу.
В 1908 році о. Богун з Коломиї відкрив у Гвіздці приватну українську школу. В цьому ж році власті відкрили однокласну народну школу. Перша однокласна приватна школа ім.Маркіяна Шашкевича українською мовою навчання була створена у Гвіздці 29 серпня 1908 року. Цього ж дня між отцем Деканом Константином Цісиком із Винограда і випускником семінарії Осипом Яворським була складена умова, за якою Осип Яворський зобов'язувався вести приватну школу, на підставі існуючих в той час планів та інструкцій, і за свою роботу буде одержувати щомісяця 50 ринських, а також займатиме квартиру з одної кімнати і кухні.
В 1911 році в містечку було відкрито читальню і громадську бібліотеку. В 1912 році в Гвіздці вже діяла п'ятикласна школа з польською мовою навчання. Напередодні першої світової війни в Гвіздці працювало дві лікарні і приватна аптека.
Величезні людські та матеріальні втрати принесла Гвіздцю перша світова війна. Біля селища відбувалися жорстокі бої, було спалено і зруйновано більшу частину будівель. Багато людей було вбито. Кількість населення значно скоротилася.
15 січня 1919 року за бажанням шкільного комітету в Гвіздці Повітовий шкільний комісаріат перейменував однокласну приватну школу ім.Маркіяна Шашкевича на чотирикласну школу ім.Маркіяна Шашкевича. З цього часу школа перейшла на повне державне утримання. Управителем школи призначено Осипа Яворського.
17 вересня 1939 року в Гвіздець прийшла Радянська влада. Гвіздець став районним центром. Того ж року в Гвіздці була відкрита неповна середня школа, яка через рік стала середньою.
Станом на 01.01.1940 р. в Гвіздці працювала одна школа підвищеного типу для дорослих, в якій навчалося в двох п'ятих класах 84 учні, двох шостих класах 80 учнів. Крім того, на цей час в Гвіздці існувала платна школа по ліквідації неграмотних і малограмотних, а саме:
н/п м/п
шкіл платної мережі 1 1
в них груп 2 2
в них учнів 64 52
учителів 2 2
місячний фонд зарплати 173 173
Станом на 20 січня 1940 року в Гвіздецькому районі було 26 шкіл, в яких навчалося 4599 учнів:
Українською мовою навчання 21 школа 4047 учнів
Польською мовою навчання 4 школи 254 учні
Єврейською мовою навчання 1 школа 263 учні
Вперше Гвіздецькі жителі здобули право на безплатну медичну допомогу. До їх послуг було відкрито лікарню, поліклініку, жіночу та дитячу консультації...
2 липня 1941 року о 16.00 Гвіздець було окуповано фашистською Німеччиною. Окупація продовжувалась до 17.00 27 березня 1944 року. За роки окупації загинуло 3633 чоловіка, 359 чоловік вивезено на роботу в Німеччину, спалено 359 будинків. Відкидаючи і знищуючи розрізнені групи 41 і 42 піхотних полків 7 піхотної дивізії угорців, радянські війська І гвардійської танкової бригади в кількості 7 танків Т-34 27 березня 1944 р. звільнили Гвіздець і навколишні села. На залізничній станції було захоплено 3 німецьких ешелони з пальним і воєнним майном. В районі селища, не чинячи опору, здалось в полон понад 200 угорських солдатів і офіцерів на чолі з підполковником. З 24 квітня 1944 року в приміщенні школи відкрито госпіталь.
У вересні 1944 року розпочалося навчання в Гвіздецькій середній школі. В цей же час проведено велику роботу по ліквідації неписьменності і малописьменності.
В 1950 році в районі було відкрито школу робітничої молоді, в 1960 році допоміжну школу-інтернат, для якої в 1968 році збудовано нове типове приміщення з актовим та спортивним залом.
В 1940 році в Гвіздці була організована МТС. Зразу після визволення селища, в червні 1944 р. МТС відновила свою роботу. В перший рік своєї діяльності в розпорядженні МТС було 3 трактори, автомашина та деяка інша сільськогосподарська техніка. В 1952 році в розпорядженні МТС нараховувалось 79 тракторів, 29 автомашин, 16 зернових комбайнів і інше. В післявоєнні роки МТС побудувала склад мінеральних добрив, електростанцію, базу аміачної води, майстерню. В 1963 році МТС перетворено у відділення "Сільгосптехніка".
В 1958 році в Гвіздці побудовано цегельний завод.
В 1944 році відкрито кінотеатр, а в 1951 році побудовано Будинок культури. В 1945 році в Гвіздцівідкрита бібліотека з читальним залом.
У центрі селища споруджено меморіал - пам'ять про радянських воїнів, які віддали своє життя, визволяючи від фашистів Гвіздець і навколишні села.
Меморіал полеглих героїв.
Населення по Гвіздцю :
Перепис Населення по Гвіздцю К-кість будинків Українці Німці Поляки Євреї Інші
Перепис 1857 рік 1320
Перепис 1873 рік 1557
Перепис 1880 рік 1867 260 350 1236 300
Перепис 1900 рік 2084 374 260 1650
Перепис 1921 рік 1992 277 380 961 651
Перепис 1931 рік 2729 462 886 1837
Перепис 1935 рік 3314 625 358 2331
Перепис 01.01.1941 рік 4380
Перепис 15.01.1959 рік 1339
Перепис 01.01.1967 рік 1598
Перепис 1982 рік 1629
Перепис 20.05.1988 рік 1750
Перепис 01.01.2004 рік 1896
Loading...

 
 

Цікаве