WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Коломийський музей Гуцульщини та Прикарпаття як екскурсійний об’єкт в місті Коломия. Його значення - Реферат

Коломийський музей Гуцульщини та Прикарпаття як екскурсійний об’єкт в місті Коломия. Його значення - Реферат

Косова, який збагатив різьбу та інкрустацію новими мотивами та композиційними вирішеннями, багато зробив у справі підготовки різьбярських кадрів.
Досить повно представлена творчість видатних майстрів різця нашого часу: заслужених майстрів народної творчості УРСР Юрія та Семена Корпанкжів, І. В. Балагурака, членів Спілки художників УРСР М. П. Тимківа, В. І. Кабина, В. В. Гуза, Д. Ф. Шкрібляка, М. І. Грепи-няка, які примножують народні традиції, удосконалюють художні прийоми, що побутують у місті Косові, селах Яворів, Річка, Брустурів, Космач та ін.
Новим явищем в гуцульській різьбі є тематичні твори, присвячені важливим датам із життя радянського народу.
Велику художню цінність має збірка творів заслуженого майстра народної творчості УРСР,майстра художнього випалювання І. Ю. Грималюка.
Колекція кераміки (понад 3 тисячі експонатів) представлена гончарними виробами з основних осередків керамічного виробництва: міст Коломия та Косів, села Пистинь Косівського району, селища Кути цього ж району. Унікальними є твори видатних гончарів XIX століття Петра Баранюка, Олекси Бахматюка з Косова, Дмитра Зінтюка, Петра Кошака з села Пистинь Косівського району, які полонять багатством геометричних, рослинних та анімалістичних мотивів, композиційних вирішень, колірним звучанням. Особливо цінна збірка кахлів та скульптури малих форм.
Музей має велику збірку творів видатної гончарки нашого часу П. Й. Цвілик, а також інших відомих народних майстрів - М. М. Тим'як, Ганни та Михайла Ро-щиб'юків, їхніх дочок - Розалії Ілюк, Стефанії Воло-щук та Орисі Козак, С. Т. Заячук, Н. В. Вербівської, М. Я. Волощука, Ю. О. Ілюка, М. В. Кікотя.
На Гуцульщині здавна розвивалася художня обробка металу та шкіри. Колекція цих видів народного мистецтва Гуцульщини порівняно невелика - близько 700 експонатів. У збірці є чимало топірців, палиць, жіночих нашийних прикрас, прикрас для одягу, тобівок, поясів. Багатство композиційних вирішень, прийомів обробки цих виробів свідчить про великий талант народних майстрів, їхню фантазію, вміння у простому відтворити прекрасне.
Художня обробка металу та шкіри розвивається і в наш час. У фондах та експозиції представлені твори відомих народних майстрів П. Ф. Харінчук, М. М. Медвідчука, М. В. Вінтоняка, В. М. Петрича, І. Л. Миклащука, І. Ю. Тинкалюка, які, зберігаючи і розвиваючи традиції минулого, виготовляють різні предмети побутового та декоративного призначення, співзвучні з сучасними новаторськими тенденціями розвитку мистецтва.
Музей має багату колекцію писанок, які чарують розмаїттям орнаментальних мотивів і композиційних вирішень, витонченістю розпису і колірним багатством. Вона нараховує близько двох тисяч творів, законсервованих способом, розробленим співробітниками музею Л. В. Креч-ковським та М. І. Боледзюк.
На традиціях народного мистецтва Гуцульщини плідно працюють випускники Косівського технікуму народних художніх промислів, які вдало поєднують у своїй творчості художні традиції з новаторськими пошуками. В колекціях музею представлені високохудожні декоративно-орнаментальні й тематичні твори колишніх випускників, нині відомих майстрів І. М. Савченка.О. І. Іщен-ка, М. Ю. Федірка, О. С. Хованця, Г. Я. Киви, В. В. Арон-ця, В. Ю. Стрибка, В. І. Джуранюк, Василя та Олександри Швеців, Ярослава та Євгенії Зарицьких, Ярослава та Людмили Прокопиків, М. І. Книщука та Р. В. Довганюка.
Збирання експонатів, комплектування фондів посідає важливе місце в роботі колективу наукових працівників музею, які щороку вирушають в експедиції по гірських селах. В минуле десятиріччя музей поповнився більш ніж двома тисячами експонатів, зокрема, зібраними на Гуцульщині на початку XX століття відомим українським художником-передвижником В. К. Розвадовським. 1923 року ці вироби експонувалися на першій сільськогоспо-дарській та кустарно-промисловій виставці СРСР. Через шістдесят років вони були передані музею дочкою художника Т. В. Розвадовською.
Протягом останніх років музей зібрав цінну колекцію одягу, ткацтва, вишивки Городенківського та Снятин-ського районів, які зараз широко використовують майстри Коломийської художньої майстерні.
Колекції музею постійно вивчають сучасні народні майстри, художники легкої, текстильної промисловості, театрів, працівники кіно та телестудій. Музей став своєрідною школою для навчання студентів художніх закладів. Часто на базі музею проводиться практика студентів Косівського технікуму народних художніх промислів, Вижницького училища прикладного мистецтва, Львівського інституту декоративного та прикладного мистецтва, а також уроки з народознавства для учнів шкіл міста і району.
Багаті фонди дають можливість організовувати різні виставки в музеї та поза його межами. З 1960 року періодично влаштовується виставка "Народне мистецтво Гуцульщини", що експонувалася в Ташкенті, Новгороді, Ризі, Тарту, Одесі, Донецьку, Запоріжжі та інших містах і селах країни. Виставка "Традиції та сучасність у творчості члена Спілки художників Г. Г. Вінтоняк" експонувалася в Ленінграді, Києві, місті Бендери Молдавської РСР. У залах музею експонувалися виставки "Одяг Гуцульщини та Покуття", "Гуцульські пояси", "Народне мистецтво Коломийщини", "Творчість родини Шкрібляків" та ін.
Вишивка - один з найдавніших способів оздоблення одягу та предметів домашнього вжитку. Зразки вишитих орнаментів згруповані в музеї за географічним принципом, з врахуванням найбільш характерних для кожної з місцевостей мотивів, композицій, колірних сполучень і технік виконання.
Орнаментальні мотиви вишивок дають можливість простежити розвиток орнаментики на Гуцульщині від найдавніших часів до наших днів. В орнаментах вишивок закладена історично відібрана символіка. Хай це буде святкова, весільна, буденна чи жалобна сорочка,- скрізь смислове навантаження несе в собі вишивка.
Геометричний орнамент виконувався техніками низь, хрестик, стебнівка, штапівка та мережковий шов. У вишивках високогір'я поряд з геометричними орнаментами зустрічаються й рослинні. Колорит вишивок різноманітний, залежний від району.
У колекції найбільш повно представлені жіночі та чоловічі сорочки, забори на перемітках, прикрашені вишивкою. Нею доповнювали й сердаки, кептарі,
Loading...

 
 

Цікаве