WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Коломийська гімназія - Реферат

Коломийська гімназія - Реферат

1892-18893 н.р. вчительської бібліотеки куплено 72 твори в 102 томах та 7 журналів. В 1913-1914 н.р. в цій бібліотеці нараховувалось вже 1335 творів в 2107 томах і 2900 екземплярів звітів дирекції гімназії та інших шкіл. Крім цього. За пронумеровано 28 газет - 8 українських, 7 польських, 13 німецьких.
Бібліотека для учнів в 1892-1893 н.р., коли почав працювати перший паралельний клас, одержала в дар 64 українські книжки. В 1893-1894 н.р. куплено для цієї бібліотеки 32 книжки українською мовою.
В 1913-1ё914 н.р. учнівська бібліотека мала 978 творів в 1277 томах на українській мові, 725 творів в 776 томах у польській мові та 620 творів у 865 томах в німецькій мові. Крім цього, у відділі для бідних учнів було куплених і подарованих 800 шкільних підручників.
В) Гурткова робота
Автор "нарису історії Коломийської гімназії від 1892/93 н.р. до 1911/12 н.р." Никифор Даниш згадує, що з початком 1896/97 н.р. поважніші учны (ІV паралельного класу заклали) "Тайний гурток для самоосвіти". З членських внесків закуплено 60 творів найновіших письменників і упрошено кілька редакцій присилати свої газети "Діло", "Буковина" та інші". Збори членів відбувалися щосуботи на квартирі одного з членів, пізніше раз в місяць. Обговорювались звіти з прочитаних книжок. Влітку такі сходили відбувалися в лугах над Прутом.
Тайним керівником гуртка в 1913/14 н.р. був учень VІ-б класу Михайло Савчук. Кожен з гуртківців вибирав собі псевдонім і в списках фігурував під придбаним прізвищем. Гуртківці збиралися на другому поверсі в будинку, поруч з єврейською божницею по вулиці Пекарській. Читати і обговорювати літературні, природничі а суспільноплітичні теми. Одного разу запросили на збори представника якоїсь єврейської організації, який досить цікаво розповів про розвиток суспільства, про ідею соціалізму...
Щоб відвернути молодь від таємних організацій, шкільні власті дозволили створити в гімназіях наукові гуртки та читальні, яким допомагали і заохочували учительські колективи. У другому півріччі 1907/08 н.р. в Коломийській гімназії створено 3 гуртки - літературний, історичний та природничий, які проявляли жваву діяльність. На загальних зборах члени відповідного гуртка обирали голову, його заступника. Секретаря і складали план роботи. Регулярно відбувалися сходини учнів, на яких визначений гуртківець читав доповідь, після чого відбувалося її обговорення. Опікуном гуртка був учитель відповідного предмету. Його роль зводилася до участі звичайного члена гуртка.
Літературний гурток організувався в квітні 1908 року. Головою обрано учня 7-го класу Петра Гродзинського. Опіунами були по черзі вчителі др. Ярослав Гординський, Богдан Левицький (викладачі української літератури), Михайло Роздольський та Михайло Лаврін (учитель німецької мови).
2. Польський період
24 травня 1919 року Покуття зайняли румуно-боярські окупанти, а у вересні того ж року змінили їх польські війська. Розпочалась нова ера в житті українців Західної України - ера боротьби за права народу в усіх сферах громадського життя.
Влітку 1920 року почулися від Дністра гуркоти гармат. Це Червона Армія, розгромивши на Україні війська Пілсудського, зайняла Поділля і швидко наближалась до Львова.
Та мрії українського народу про возз'єднанням з радянською Україною тоді не здійснилися.
На західноукраїнських землях почала господарювати панська Польща, політика якої спрямовувалася на повільне, але систематичне соціальне й національне поневолення українського народу Західної України. Але як довго на міжнародній арені точилася справа західноукраїнських земель, Польща поводилась обережно.
Але польський уряд не визнав жодних рішень уряду ЗУНР в шкільних справах, а взяв на своє фінансування лише ті школи, що були державні перед розпадом Австрії.
У лютому 1921 року ліквідував Крайову шкільну раду у Львові, а замість неї створив кураторію Львівської шкільної округи. В цій новій інституції українське громадянство не мало своїх представників, внаслідок чого українці не мали жодного впливу на вирішування шкільних справ державною владою, особливо на розвиток українського державного шкільництва, 31 липня 1924 року ухвалено в польському сеймі шкільний "красовий закон", запропонований міністром Грабським про утраквізацію шкільництва, що ввів в українських середніх школах навчання історії й географії Польщі польською мовою та польське внутрішнє урядування. В початкових школах одним розчерком пера замінено школи з українською мовою навчання на так звані утраквістичні, де тільки українська мова, арифметика і природознавство викладались рідною мовою, всі інші предмети - польською. Міністр Грабський публічно заявив тоді, що "за 25 років не буде українського питання в Польщі". А через 15 років з приходом радянської армії не стало польського питання в Західній Україні.
Першим більш-менш повноцінним навчальним роком за Польщі в Коломийській українській гімназії був 1920/21 н.р. Розпочався він 15 вересня 1920 року, а закінчився 28 червня 1921 року.
Директором гімназії і з приходом панської Польщі був Прокіп Мостович, викладач латинської мови. Прибули сюди й нові вчителі: Олекса Ковбуз - учитель латинської, грецької, німецької та інших мов, випускник цієї ж гімназії Іван Стражник, учитель математики і помічник директора, Юліан Степанович Ковалів,учитель німецької й української мов, Іван Храпливий, учитель латинської, грецької і української мов та стенографії в двох відділах (український і німецький), пізніше довголітній помічник директора, Маркіян Несільський (син колишнього директора гімназії), контрактовий учитель фізкультури.
Вільно ручних рисунків і ручних робіт в І та ІІ класах навчав Степан Михалюк. Співів у двох відділах в І-V класах 4 години тижнево з 1922 року навчав математик і фізик Роман Шипайло.
У школі відкрито 8 класів у 15 відділах. На початок навчального року тут було 559 стаціонарних учнів і 245 екстернів (приватистів). Під час навчального року вибуло 11 учнів (стаціонар) і 129 учнів екстернів, на кінець навчального року залишилось 548 стаціоаристів і 116 екстернів. Тоді гімназію відвідувало відносно багато учнів-євреїв (172 стаціонаристи і 51 екстерн). Більшість з них учились на відмінно.
Велика кількість екстерні (приватистів) у 1920/21 н.р. пояснюється тим, що це були учні старші віком, яким нормальне навчання перервала перша імперіалістична війна 1914/18 рр. та польсько-українська війна 1918/19 рр.
Матеріальна база гімназії, яка до війни була досить багатою внаслідок воєнних подій і господарювання в шкільному будинку військових частин, потерпіла чималі втрати. Планову відбудову бібліотек і кабінетів відкладено до кращих часів.
Бібліотека для вчителів мала перед війною понад 1600 книжок, її здекомплексували і залишилося менше 1000 томів.
Бібліотеку вчителів і учнів доручено впорядкувати і вести вчителю Юліану Коваліву. При ньому нараховувалось 207 шкільних підручників для бідних учнів, що не відповідало потребам. Географічно-історичні, фізикальний і природничий кабінети здекомплектовані. Через брак фізкультурного залу навчання фізкультури взимку відбувалось в одній з класних кімнат, а влітку на гімназичному подвір'ї.
Коломийська польська гімназія. Яку очолював Станіслав Боронь, що в 1921 році була в стадії переходу на новий тип гімназії гуманістичний (з ІІІ класу вивчалась латинська мова), а грецьку вже не вивчали). В І-V класах введено навчання за новою програмою, а в ІV і VІІІ - за програмою класичних гімназій. Тут було 459 стаціонарних і 59 приватних учнів. Учнів-євреїв - 91 стаціонарист і 24 приватних. Вони прийняли польську національність, як свою рідну.
Соціальний склад батьків учнів польської гімназії відмінний, як українській гімназії того часу. Найбільше в школі батьків державних урядовців (179), а селян тільки 29. В українській гімназії у тому часі на 559 дітей селян було 241 стаціонарних і 65 приватистів, зате синів кооператорів і купців було 139. Це явище пояснюється тим, що багато української інтелігенції посвятило себе кооперативному рухові, а деяка частина займалася приватним купецтвом, бо польський уряд не приймав українців на державні посади.
Польській гімназії присвоєно ім'я короля Казимира Ягайловича на знак того, що в 1484 році на Косаківських полях під Коломиєю цьому королеві склав поклін волоський воєвода Стефан. Цим актом поляки хотіли за маніфестувати, що Покуття, як вся Галичина, - це давні корінні польські землі.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Воло щук В.Д. "Коломийська гімназія". Коломия 1997.
2. В.Костащук "нариси історії Коломийської гімназії", 1970 р.
3. В.Повз. "Спомини про гімназійні часи 1935-3942 рр." 1996 р.
Loading...

 
 

Цікаве