WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → Коломийська гімназія - Реферат

Коломийська гімназія - Реферат


Реферат з краєзнавства
Коломийська гімназія
ПЛАН
1. Заснуванні гімназії:
а) національність і віросповідування гімназистів;
б) матеріальна база;
в) гурткова робота.
2. Польський період:
а) справа виховання;
б) гурткова робота;
в) шкільні свята.
3. Радянський період:
а) перший післявоєнний навчальний рік;
б) СШ №1 в ІІ половині 40-х років"
в) виховна робота.
4. Відомі люди, що вчилися в гімназії.
1. Заснування гімназії.
Від часу революційних подій 1848 року громадськість Покуття домагалась у Коломиї гімназії. Вже в 1849 році Коломийська окружна "руська Рада" під керівництвом Миколи Верещинського. Що фінансував наклад "Русалки Дністрової" внесла до уряду відношення. Яке підписало багато визначних людей від Дністра до Чорногорки, підтвердила його також Коломийська міська управа, в якій переважали українці на чолі з бургомістром Дрималиком. Але уряд не задовольнив прохання громадськості Покуття, виправдовуючи свою відмову нібито з бюджетних причин. Тільки в серпні 1861 року Віденське Міністерство освіти дало згоду на заснування в Коломиї гімназії. В 1869 році ця школа була замінена на реальну гімназію, а найвищою постановою від 25 серпня 1871 року перейменована на цісарсько-королівську вищу реальну гімназію. 1 листопада 1861 року відкрився в Коломиї 1 клас чотирикласової міської гімназії з латинською мовою, як предметом навчання. Українською мовою викладалась релігія й українська граматика. А всі інші предмети на німецькій мові.
До 1871 року гімназія поміщалась на міській площі недалеко церкви в приватному, досить гарному будинку. З вересня 1871 року навчання розпочалось в новому будинку по вулиці Міцкевича. Це приміщення місто побудувало за рахунок свого бюджету. З 1 січня 1896 року міська управа передала це будинок державі. В цьому ж будинку працювала чотири класова народна школа з польською мовою викладання. В гімназії працювало три вчителі: Теодор Білоус - директор, німець Григорій Гравель, поляк Перкевич.
Незважаючи на німецьку мову викладання. гімназія мала український характер. Т. Білоус організував при школі бібліотеку, придбав необхідні навчальні посібники, а найбільшою його заслугою було батьківське піклування про талановитих бідних селянських хлопців, яких сам вишукував під час мандрівок по селах Покуття. В 1964-1865 навчальному році гімназія мала 4 повні класи: 229 учнів, з них 125 українців, 86 поляків, 12 вірменів, 12 євреїв, які видавали себе тоді за німців.
У Галичині під Австрією з 1772 року до 1851 р. не з'явилося жодної книжки українською мовою. Усі шкільні підручники були латинські або німецькі, навіть закону Божого українські діти вчились вкупі з латинниками. 1852 року у Відні вийшла державним накладом "Руська читанка" Василя Ковальського, в 1854 році - "Хрестоматія церковно-слов'янських і давньоруських" Якова Головацького. Шкільною граматикою української мови була "Граматика руського язика" Якова Головацького. Лише з деяких предметів учні мати право відповідати по-українськи.
Після відходу Т.Білоуса Коломийська гімназія стала осередком польського шовінізму, класових і національних суперечностей та боротьби між шкільною молоддю. Польські вчителі разом з дирекцією вважали за потрібне звільнитись від небажаних учнів з села, вже в 1868-1869 н.р. їх кількість зменшилась на 60. Щоб утвердити перевагу учнів польської національності, дирекція створює труднощі при вступі дітей з українського середовища.
У 1878 р. директором гімназії був Каліст Кручковський. З 21 вчителя лише четверо українці. В гімназії навчається 319 учнів і 7 екстернів, з них
поляків - 168
українців - 125
німців -1
євреїв - 25
Навчання в гімназії тривало 8 років. Викладали такі предмети: релігію, латинь, польську, українську, німецьку, французьку та грецьку мови, фізику, логіку, географію, історію, математику, природознавство, психологію, співи, єврейську релігію. Латинської мови було 8-6 годин на тиждень, а української 2-3.
У першому і другому класах вивчали читанку Партицького, 1 у третьому й четвертому - старослов'янську та староруську за хрестоматією Головацького. У сьомому та восьмому - українську літературу за підручником Барвінського. При гімназії була бібліотека, де переважала література польською та німецькою мовами. З української літератури були повісті Федьковича, Нечуя-Левицького, "Кобзар" Т.Шевченка та інші.
Оплата за навчання в 1878 р. становила 2331 зл. Повністю звільнених від оплати за навчання було 149, а 29 учнів сплачували половину суми. Стипендію одержували 9 учнів. Стипендія в цілому на навчальний рік дорівнювала 1285 зол. Р. Існував допоміжний фонд учням в сумі 1785 зол.р. Він складався з добровільних внесків учителів та громадян м. Коломиї, з доходів за продані білети на концерти та з процентів від грошей.
У восьмому класі на кінець навчального року було 9 учнів стаціонарних та 2 екстерни.
Кількість учнів-українців у наступних роках спадає. Якщо 1877-1878 навчальний рік учні української національності становили 39,1% загальної кількості, то чотири роки пізніше в 1881-1882 н.р. це відношення спало до 35,4%. Директором гімназії був тоді Емануїл Вольф. Згідно зі звітом дирекції за цей н.р. в школі було 358 учнів, в тому числі 201 поляк, 30 українців, 127 німців.
З половини 1880 року починається більший приплив до гімназії учнів з села. Як видно з класних журналів за 1885 рік, до двох перших класів прийнято45 українців, 41 поляк,14 євреїв. Тисне нездорова атмосфера яе методів навчання. так і вихідного впливу вчителів. Ось що розповідає Василь Стефаник, який вступив до першого класу Коломийської гімназії в 1883 році: "У великій залі першої класи польської гімназії в Коломиї ми, селянські хлопців. Зайняли послідню лавку. Товариші наші в лакерованих чобітках глузували з нас та насміхалися. Як же ж учитель німецької мови сказав мені: "Іди мудю, свині пасти!" "То ціла класа зареготала, а професор натуральної історії Вайгель бив мене тростиною по руках тому, що я не міг досягнути образка з намальованою гієною, бо образок високо причеплений, а я був ще малий. Потім цей учитель своїм прутом підоймив сорочку, яка спадала верх штанців, і показав класі пояс мого голого тіла. Класа ревла з утіхи, я вийшов зараз з класи і пішов на свою квартиру". А про методи навчання В.Стефаник, завершуючи свої спогади про Коломию, пише: "Гімназія, крім формального навчання і ворожого відношення до нас, українців-студентів, нічого нам не давала".
А) національність і віросповідування
У перших чотриьої навчальних роках в паралельних українських класах до 1896/97 н.р. включно всі учні були греко-католицького віросповідування, української національності. Виняток становив один учень римо-католицького віросповідування, польської національності. В 1889/90 н.р. навчалось 4 учні поляки, а в 1903/-4 н.р. один учень-поляк. В наступних навчальних роках учнів польської національності в українській гімназії вже не було.
Затеучні-українці ходили також і до польської гімназії. У 1900/01 н.р.. коли українська вже усамостійнилась, до польської їодили 42 греко-католики, але до української національності зараховували себе тільки 17 учнів. Значно пізніше, в 1909/10 н.р., польську гімназію відвідувало 56 греко-католиків, та українцями називалися лише 35 учнів.
Причина така. Незначна частина нестійкої інтелігенції, яка належала до табору москвофілів, давала своїх синів до польської гімназії і з ненависті до українців подавала своїх синів за поляків. Те саме робили батьки кар'єристи, особливо з мішаного подружжя (батько українець, мати полька), які готували своїх дітей до легкого просування вгору по суспільній драбині.
А як було з учнями Мойсеєвого віросповідування? За весь час існування української гімназії за австрійських часів лиш один зарахував себе до єврейської національності. У 1910/11 н.р. українську гімназію відвідувало 24, а в 1913/14 - 30 учнів Мойсеєвого відосповідування, однак всі вони видавали себе за німців. Зате в 1909/10 н.р. Коломийську польську гімназію на всіх учнів в школі 734 чоловік відвідували 322 учні Мойсеєвого віросповідування, з них один зарахував себе до німців, а 321 - до польської національності.
Б) матеріальна база
Крім добрих учителів матеріальна база школи має вирішальне значення засвоюванню програмного матеріалу з основ наук. Ще з перших років існування паралельних класів при польській гімназії керівник українських відділів, а пізніше директор самостійної української гімназії разом з учительським колективом працювали над цим питанням.
З року в рік росла кількість навчальних посібників та експонатів в окремих кабінетах. Якщо в
Loading...

 
 

Цікаве