WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаКраєзнавство, Eтнографія → А вони невмирущі, як фенікси (спогади Ольги Юрчишин) - Реферат

А вони невмирущі, як фенікси (спогади Ольги Юрчишин) - Реферат

через Прут, у брід,
на храм в Печеніжин повела.
Там кругом церкви
Хресну Дорогу вперше побачила.
Від образа до образа навколішки
пересувались люди,
за ними проходжу й думаю:
невже кінця стражданням цим не буде?
Дивилася на Ісуса тяжкі муки,
і що людей багато всюди - всюди.
Священик закінчив сповідати,
підійшов і почав питати:
- Чого плачеш, від мами згубилась?
- Від мами не згубилась,
плачу, бо розіп'ятого на хресті
Ісуса Христа бачу.
Священик мене поблагословив
і в руки мамі передав.
А після храму, як вже було по всьому,
вперше їхала у поїзді
"Печеніжин - Коломия".
Під вечір повернулись додому.
У Дятьківську двокомплектну школу
зрідка ходила,
мої старші брат, сестра
в гімназії вчились.
Не були ми з тих багатих,
але й не бідні,
нас троє дівчаток:
Нуся, Ірка, Оля
вчились в "Школі рідній".
На честь Княжої Доби
пані вчителька Вітольда Проців
виставу "Данило Галицький" написала.
Ролі старшим учням роздала,
десятьох дівчаток
із молодших класів в Сміхунчики записала.
Ми сміялись, танцювали
на сцені, у лісі із Мавкою,
та підглядали за Князівною і Русалкою.
П'єсу "Данило Галицький"
в Галичі, в Крилосі грали,
а на розкопках церкви і замку
гімн "Ще не вмерла Україна" співали.
У червні 1939 року,
Як закінчила клас третій,
сталися зі мною
чудні перипетії.
Вивели всіх учнів
на шкільне подвір'я
під синьо-жовтий прапор
фотографувати.
Враз мені так стало
і слізно, і гірко,
може тому, що не бачу
сестрички Ірки.
Щоби приховати сльози й гіркоту,
лице своє долоньками прикрила,
підбігла до дверей школи "Шевченка"
й голову в куточок склонила.
Так хвилинку постояла,
уже й не плачу,
бо якесь червоне видження бачу.
На червоному - чорні серпи,
серпи й молоти,
а звізди кружляють, наче ворони,
у голові шумить - шумить
і гуркочуть довгі чорні вагони.
Та враз хтось до плеча
мені легенько руку притуляє
і на фотографію йти заставляє.
Від дотику цього здригнулась,
неначе від сну проснулась.
Побачила директора школи Олійника,
стала говорити:
Більше не буде "Рідної школи",
а будуть звізди, серпи і жиди.
Будемо в школі Тейхмана вчитись... (Тепер ЗОШ №7)
Хоч сама собі дивуюсь:
чому так говорю,
звідки я це знаю.
На фотографію вчителі
мене вже поміж себе взяли.
Цю фотографію донині зберігаю.
Чи дивувались, чи сміялись
священик, вчителі, директор школи -
цього не збагнула, не пам'ятаю.
І, дійсно, у жовтні
директором став Олійник Данило
у бувшій жидівській Тейхмана школі,
йому ще й добре пощастило.
Позвав мене до канцелярії,
питає: чи пам'ятаю,
що про "Рідну школу" говорила.
Тоді таке згадала,
- моя матуся віщі сни бачить:
- Церква наша Святомихайлівська
без свічок, в ній темно,
а Матір Божа плаче.
В 1939 році, в час жовтневих свят,
в школі мене зодягнули за україночку,
Слободяна Василя - за козачка...
Учні йшли під комуністичним кривавим прапором,
Впорядчик вганявся з рупором.
Несла піднятий серп, Василько - молот,
не плакала, не співала,
тільки високо над головою
притулений серп до молота держала.
Під марш парадний
сама до себе стиха промовляла:
-Серп і молот, смерть і голод,
- серп і молот, смерть і голод,
- серп і молот, смерть і голод…
Господь мені допоміг
залишити потомкам
із свого життя
отакі трактати.
Пам'ятайте свій родовід,
Поважайте маму й тата!
19 червня 1999 р.
Словник
Акція - дія, вчинена з певною політичною метою.
Верета - саморобна простинь, зроблена з волокон конопель, льону.
Енкаведисти - НКВД "Народный комиссариат внутренних дел" народний комісаріат внутрішніх справ. Енкаведисти - ті, хто в цій установі працює.
Ескімоське обличя - люди, що живуть як корінне населення на Чукотському півострові, мають приплющені вії, очі типу азіатів.
Естафети - повідомлення, переважно письмове. В даному реченні "естафети розносити" - класти в призначені місця.
Кнопка - включатель, вмикач, кнопка.
Комсомол - комуністична спілка молоді, яка закликала до протиборства релігії, національному, всьому святому.
Конспірація - суворе збереження та додержання таємниці своєї діяльності.
Лейтмотив - основна думка, яка проходить через увесь твір, підкреслюючи його ідею.
Лжебандери - щоб виявити прихильників людей до УПА переодягались, вдаючи із себе борців за волю, щоб мати підставу до арешту.
Мемуарна книга - записки, спогади очевидців-сучасників.
Перипетії - неурядиці, непорозуміння.
Пленум - збори, засідання членів керівного органу.
Подіум - поміст, підвищення.
Провокація - таємні підступи, дії агентів, зрадників, щоб виявити діяльність тих, кого переслідують.
Рапсодія - в даному реченні - це вільна форма звучання, де мелодія йде від природних явищ.
Репресовані - приборкані, покарані згідно державного примусу.
Рупор - труба, якою користувалась людина, щоб посилити свій голос для наведення порядку під час параду.
Сад Гетсеманський - в даному реченні місце, де закатованих, повішених, розстріляних вивозили вночі і ховали безслідно.
Сатрапи- безконтрольне свавільне керівництво.
Сирени - апарати для подання сильних і різких звукових сигналів. Сигнальний гудок, який подавався, щоб робітник з'явився на роботу.
Тет-а -тет - віч-на -віч
Трактат - докладний розгляд проблемного питання.
Фашисти - виникли під час диктатури Гітлера в Німеччині (1933 - 1945 рр.). Свої погляди, ідеологію ставлять вище ідеологій всіх інших народів, так як і комуністи.
Фенікс - у давній міфології єгиптян птах, що проживши кількасот років, спалював себе, а потім воскресав, відроджувався з попелу.
Чекісти - Надзвичайна комісія, ті, хто в цій установі працює.
Шестьори - донощики, що таємно залучені до співпраці з енкаведистами, чекістами.
Штаб - в даному реченні - керований орган управління
Ольга Харабарук - Юрчишин -
донька Олекси і Марії народилась 19 червня 1929 р. в с.Дятьківці (тепер Коломия) Івано-Франківської області.
Освіту здобувала в "Рідній Школі" м.Коломиї, Коломийській гімназії, Коломийському педагогічному училищі, Станіславівському учительському, потім педагогічному інститутах.
Працювала в школах сіл Шепарівці, Космач, Стопчатів, вчителем української мови, літератури. З 1957 р. - завпед Кийданецької школи, з 1965 р.- заступник директора Шепарівської школи.
Член Народного Руху України, Голова УХДП до 1997 року, членкиня проводу товариства "Союз Українок" ім.Олени Кисілевської, член редакційного комітету літопису "Видатні жінки Коломийщини", член Ради обласного ВОВ.
За святий обов'язок вважаю вкласти свою часточку у справу зміцнення незалежної України. Рівень праці залежить від рівня нашої свідомості. Виливається на папір те, що тривожить душу.
Мотиви творчості: релігійна, історично-політична й особиста. І кожен з нас повинен пам'ятати :
Тільки щирою молитвою з вірою в Бога
не пройме душу зневіри трепет.
І Господом відкриється для нас дорога
у Тисячоліття Третє.
О. Юрчишин
Loading...

 
 

Цікаве