WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проектування інтер’єру двокімнатної квартири - Дипломна робота

Проектування інтер’єру двокімнатної квартири - Дипломна робота

популярними мотивами були гротески, розетки, фавни, купідони, сфінкси, баранячі голови, міфологічні сюжети. Такі характерні особливості меблів, що виготовлялись в майстернях Адама. Серед меблів, виготовлених за проектами Адама, виділяються позолочені або розфарбовані консолі, комоди, кабінети, засклені шафи. Досить цікавою була форма серванта, скомпонованого з трьох частин (буфета і сервірувального стола) (мал. 42, к). Різноманітними були і меблі для сидіння: легкі стільці і крісла з ажурними спинками овальної, круглої або прямокутної форми (мал. 42, в, д, з); крісла і канапи, форми яких входять безпосередньо до античних взірців (мал. 42, б, г, д, є).
Особливу групу меблів Адама складали предмети, прикрашені розписами (мал. 42, а), які виконували італійські живописці: Перголезі, Чіпріані, Дзуккі і Анжеліка Кауфман, які були запрошені Адамом. У пізнішій своїй діяльності проектами Адама користувався і Чіппендейл. Роберт Адам разом з братом заснував фірму "Адельфі", (у перекладі з грецького - "брати"), яка приймала замовлення на проектування і виконання всіх комплектів житлового інтер'єра. В стилі Адама і за його проектами працювали відомі англійські меблеві майстри. Зокрема Георг Хеплуайт (розквіт 1775-1786 pp.) і Томас Ше-ротон (1790-1804), які внесли значний вклад у розвиток класицизму англійських меблів. Отже, це дає можливість умовно виділити три стильові етапи: стиль Хеплуайта, що йде зразу за стилем Чіппендей-ла (середина 1770-х років) - відповідає французькому стилю Людо-віка XVI; стиль Шератона (після 1790 р.) - представляє строгий класицизм; творчість братів Адамів, що в основному вже пов'язаний з ранньою стадією англійського ампіру .Про меблі Хеплуайта ми можемо судити з його проектів, які він представив у альбомі, виданому в 1788 р. Вони відрізняються простотою форм, елегантністю, легкістю, окремі деталі окреслені плавно вигнутими лінями, все ще зберігають зв'язок з меблями попереднього етапу, зі стилем Чіппендейла. Розробляються нові варіанти крилатого крісла (мал. 43, ж), а відомі вже дивани, що утворилися з комбінації декількох крісел, оббиваються простими смугастими тканинами (мал. 43, з). Ліжка мають балдахіни, що тримаються на стійках. Предмети корпусних меблів прості за конструкцією, але форми їх, залежно від призначення, варіюються в широких межах (мал. 43, а, і). Оригінальними були і столи (мал. 43, г, д, є). В основному меблі виготовлялися із червоного дерева та інших світлих порід. У творчості Хеплуайта дальший розвиток одержали такі якості англійських меблів, як практичність і вигода. Видатною фігурою англійського меблевого мистецтва XVIII ст. був Томас Шератон. Як представник класицизму він скоріше був теоретиком-проектувальником, ніж практиком. Однак достовірних даних про його діяльність ми майже не маємо. Заслуга Шератона в створенні нових практичних типів побутових меблів, вільних від навантаження історичних нашарувань і самоцільних не функціональних форм. Це взірці майже ідеальних побутових речей. В кінці XVIII ст. вони вважалися супер-модерними. В його меблях відсутні абсолютно криві лінії. Від форм меблів Хеплуайта вироби Шератона відрізняються головним чином
значною витонченістю деталей (мал. 44, а, в, є, є). Основні меблеві форми того періоду лягли в основу буржуазного меблевого мистецтва ХІХ ст. Така якість шератонівських меблів, як доцільність, не втратила своєї актуальності і сьогодні.
Вони витончені в пропорціях і рисунку (мал. 44, д, ж). Ліжка з легкими, шатроподібної форми балдахінами (мал. 44, і). Надзвичайно велика фантазія у формах столів. Значно менше накладних прикрас, в основному це тільки гарні форми латунних ручок для дверей, ящиків і замочків. Ним спроектовані і комбіновані меблі.
Основними матеріалами є червоне дерево, хоча з успіхом використовують й світлі породи, зокрема, атласне дерево. Тому не випадково в англійському меблевому мистецтві цей період називають "періодом атласного дерева".
Незадовго до смерті (1804) Шератон видав ще один альбом з проектами меблів.
Багато із досягнутого видатними майстрами класицизму Адамом, Хеплуайтом і Шератоном міцно увійшло в арсенал форм англійських буржуазних меблів. Однак вже в пізніх роботах Шератона і на сторінках виданих в першому десятилітті XIX ст. журналів, присвячених меблям, з'являються перші ознаки зміни смаків. Прямі ніжки знову починають витіснятися гнутими. На зміну класицизму зароджується новий стиль - бідермейєр, основні етапи розвитку якого в Англії припадають на період регентства (1810-1820) і роки правління короля Георга IV (1820-1830). Французький ампір в Англії не привився, за винятком хіба що інтер'єрів окремих палаців і віл англійської знаті.
XVIII ст. було великим століттям і в історії англійських художніх меблів. Хоча англійський двір ні прагненням до розкошів і величавості, ні впливом на мистецтво не міг зрівнятися з французьким, етапи розвитку англійських меблів ХУІІІ ст. також можна поділити відповідно до принципу періодизації "по королях" (королева Анна, 1702-1714 pp.; Георг I, 1714-1724 pp. - бароко; Георг И, 1727-1760 - рококо; Георг III, 1760-1820 - класицизм). Однак зміну стилів англійських меблів "великого століття" доцільніше і виправданіше пов'язувати з іменами її справжніх творців: Чіппендейла, Адама, Хеплуайта, Шератона.
У Німеччині різновидностям класицизму притаманні прості форми, які не йдуть ні в які порівняння з вишуканими рафінованими формами французького класицизму. Німецькі меблі класицизму дуже спрощені, але поряд з цим в їх формах міцно утримуються такі типово барочні елементи, як вигнуті карнизи, зрізані кути і т. ін.
На початку 1770-х років нові віяння в прикладному мистецтві із Франції і Англії проникають в Німеччину. В палацових інтер'єрах, в меблях з'являються прямі лінії і спокійна, лагідна, витримана в світлих тонахорнаментика. Освоюючи форми класицизму, німецькі столярі оперували звичними для них матеріалами і технологічними прийомами. Французький вплив більше відображався на дорогих формах німецьких меблів. Зокрема, облицювання світлим махагоні, оздоблення витонченим набором маркетрі і бронзовою пластиною шаф і столів, виконане Давидом Рентгеном (1743-1807). В ранніх його роботах (1770) ще дуже спостерігаються елементи рококо. Але вже в середині 70-х років він виготовляє меблі тільки в формах класицизму. Успадкувавши майстерні від свого батька, Давид Рентген розгорнув широку діяльність, поставляючи меблі багатьом європейським дворам. У нього працювало більше сотні різноманітних спеціалістів. За якістю і вишуканістю форм його роботи іноді перевершували вироби Різенера та інших знаменитих паризьких меблярів.
Створюючи предмети обстановки, близькі до французьких взірців, німецькі майстри сприяли поширенню стилю Людовіка XVI по всій Німеччині, до Берліна і Відня, які стали провідними центрами меблевого мистецтво в стилі класицизму XVIII ст.
Близько 1800 р. під впливом англійських зразків починають виготовляти меблі більш простих форм з масивної деревини червоного дерева, груші, ясена, тополі. Ці скромні, якісно виконані меблі знаходять місце не тільки в буржуазному житлі, а й у покоях розкішних палаців.
Німецький і австрійський класицизм отримав дуже чітку назву - стиль цопф, в якому добре відображено те головне, що відрізняє його від
Loading...

 
 

Цікаве