WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проектування інтер’єру двокімнатної квартири - Дипломна робота

Проектування інтер’єру двокімнатної квартири - Дипломна робота

ігрові столи і столики.
У житловому інтер'єрі меблям відводиться роль одного із компонентів єдиної предметно-просторової структури. Кількість предметів облаштування зводиться до розумного мінімуму. Старі гарнітури змінюються секційними меблями, які повністю відповідають новим житловим умовам. Уявлення про гармонійне житло не виключає енергійних контрастів форм, матеріалів і кольорових відтінків. Розвиток меблів проходить у декількох напрямках, де вирішальним є не методи, а завдання.
1.2.Виникнення та поширення класичного стилю.
Новий стиль - класицизм, що почав зароджуватися в кінці XVIII століття є даниною великого століття меблевого мистецтва античним художнім формам. Форми класицизму проявилися спочатку в літературі, а потім поступово проникли і в прикладне мистецтво і зокрема в меблі.
При зміні стилів завжди існує перехідний період, при якому нові форми деякий час продовжують уживатися зі старими. Це особливо помітно в таких суперечливих стилях, як рококо і класицизм. Про те слід відмітити, що поєднання цих стилів у перехідний період є досить цікавим. Новий стиль - розповсюджується з швидкістю моди. Покоривши архітектуру, він проникає в інтер'єр , меблі, ужиткові і декоративні предмети, в одяг і навіть в зачіски.
Класицизм приніс з собою в інтер'єр прості і строгі форми витончених деталей, хоча в інтер'єрі знову відроджуються, хоч і в не дуже вираженій формі, принцип архітектонічності стін і стель, строгі обрамлення, що членують площини на ряд автономних частин, окремі з яких несуть на собі як акцент різьблену розету, рельєфний медальйон або віньєтку. Інтер'єр 1770 років носить підкреслено жіночий характер, у ньому домінують ніжні кольори дещо вимушеної елегантності з легким присмаком солодкуватості в декоративному оздобленні.
В пошуках взірців для нових меблевих форм майстри зрілого класицизму звертаються до Стародавньої Греції і Риму. В формах предметів тепер починають переважати ясність і гармонійність пропорцій, спокійна рівновага частин. Тому не дивно, що класицизм стає виразником революційних ідей і настроїв (хоча згодом цей стиль з не меншим успіхом послужив меті прославляння могутності тирана).
Отже в мистецтві класицизму знову ожили художні традиції античного світу.
Серед художників, чия творчість сприяла відродженню зацікавленості до античного мистецтва, був і італійський архітектор й графік Джованні Баттіста Піранезі (1720-1778), автор знаменитої серії офортів "Римські древності" (1748). Видатним провідником класичних форм у французькому мистецтві цього періоду був Жак Франсуа Блондель, який з 1756 р. очолив паризьку Академію архітектури.
Класицизм приніс з собою в інтер'єр прості і сторогі форми витончених деталей, хоча в інтер'єрі знову відроджуються, хоч і в не дуже вираженій формі, принцип архітектонічності стін і стель, строгі обрамлення, що членують площини на ряд автономних частин, окремі з яких несуть на собі як акцент різьблену розету, рельєфний медальйон або віньєтку. Інтер'єр 1770-х років носить підкреслено жіночний характер, у ньому домінують ніжні кольори дещо вимушеної елегантності з легким присмаком солодкуватості в декоративному оздобленні.
В пошуках взірців для нових меблевих форм майстри зрілого класицизму звертаються до Стародавньої Греції і Риму. В формах предметів тепер починають переважати ясність і гармонійність пропорцій, спокійна рівновага частин. Перевага віддається прямим лініям, декорування застосовується тільки при необхідності.
Тут архітектонічність не настільки виражена, як в ренесансних меблях, але вже немає того злиття деталей в єдину масу, яке було характерне для виробів рококо. В класичних меблях знову підкреслюється конструктивний принцип, причому тепер цій меті служить і декор, лінії якого слухняно повторюють обриси поверхні предмета (мал. 41, а, в).
Різниця між старим і новим принципом побудови легко спостерігається вже при порівнянні меблевих ніжок. У виробах класичних меблів ніжки трактуються як несучі елементи, звужені донизу, круглого або квадратного перерізу. Подібно до ніжок автономної конструкції вирішуються й інші складові частини предметів.
Для оздоблення меблів знову застосовують набори маркетрі в поєднанні з різьбою або з тонко карбованими бронзовими накладками. Нових типів меблів для сидіння не прибавилось. М'які елементи стільців і крісел оббиваються тканинами з кольоровим орнаментом, спинки овальні або чотирикутні. Широке застосування різьби, багата оббивка, позолота, строгі форми надають меблям урочистості.
Найбільш характерними зразками перехідного стилю є творіння Д.Різенера (мал. 41, в), виконані з червоного дерева і прикрашені дрібним набором маркетрі. Іноді, особливо в дорогих виробах, у центрі фільонки розміщували чотирикутної або овальної форми накладну деталь позолоченої форми. Іноді застосовували кольорові лаки в поєднанні з позолотою.
В орнаментиці цих меблів переважають античні мотиви.
Столики, консолі, ширми, годинники, різноманітні підставки (мал. 41, в) прикрашались тонким різьбленням, кольоровими гірляндами, алегоріями. Дерев'яні частини меблів для сидіння і лежання прикрашались різьбою низького рельєфу, позолотою або білим лаком (мал. 41, б, г, д, ж, з). Оббивочні матеріали - гобелен, шовкові тканини з кольоровим орнаментом і т. ін.
Найчастіше використовується червоне дерево, яким облицьовують різні предмети. Фільонки червоного дерева інкрустуються наборами різноманітних цінних і навіть екзотичних порід. Опорядження кольоровими лаками в поєднанні з позолотою зустрічається часто. Стільці часто повністю золотяться. Пізніше в декор, особливо жіночих меблів, уводять розписні фарфорові накладки.
Меблеве мистецтво того часу було представлено Резенером, Лем-то, Вейєвейлером, Дюбуа, Швердфежером, а також представниками відомої династії меблярів Жакоб - відомих підприємців, які ставили на своїх виробах клеймо (що в подальшому сприяло встановленню авторства). Відомим бронзовщиком був П.Гутьер.
Напрямки, які еволюціонували від стилю Людовіка XVI до стилю Директорії, потім до ампіру, майже на півстоліття визначили характеррозвитку французького меблевого мистецтва.
В Англії законодавцем класичних смаків у створенні інтер'єру був архітектор Роберт Адам. Збірник з його проектами меблів і архітектурою декоративного оформлення внутрішнього простору приміщень, виданий у 1776 p., відіграв значну роль в популяризації "античного проектного стилю" і витісненні з англійських меблів форм рококо, що надзвичайно асоціюється з діяльністю Чіппендейла. В основу проектів Адама лягли оригінально інтерпретовані класичні форми, багато уваги в яких приділено і античному орнаменту (декоративні мотиви римської архітектури, арабески Помпеїв).
Властива формам класицизму прямолінійність в проектах Адама носить більш виражений характер, ніж в італійських і французьких архітекторів, під впливом яких він знаходився. З творчістю Адама пов'язано збагачення англійських меблевих форм рядом нових елементів, перехід на світлі породи дерева, в декорі - оперування інкрустацією, розписом, ліпними узорами. Особливо багато і різноманітно оформлюються стіни приміщень. Чіткість контурів, економне профілювання деталей, прямі, що звужуються донизу, ніжки, витримана в низькому рельєфі різьба В декорі найбільш
Loading...

 
 

Цікаве