WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Імпульсні блоки живлення з перетворенням - Курсова робота

Імпульсні блоки живлення з перетворенням - Курсова робота

транзистори автогенератора, які є найбільш разючими в даній схемі. Крім того в схему бажано ввести пристій для запуску автогенератора, що полегшить його запуск.
Виходячи з вищесказаного, я зробив таку структурну схему блоку живлення.
Рис.1.1 Структурна схема розробляє мого мною блоку живлення.
В цій схемі прийняті такі умовні позначення:
Ф - фільтрнижніх частот;
В1, В2 - випрямлячі;
П3 - пристрій запуску;
А - автогенератор;
Тр - трансформатор;
Л33 - ланка зворотного зв язку
1.4 Опис роботи блоку живлення по його структурній схемі
Фільтр низьких частот Ф призначений для того, щоб високочастотні коливання з частотою коливань автогенератора не поступали з блкоу живлення в мережу, а також для того, щоб високочастотні коливання з мережі не поступали на вхід блоку живлення. Це могло б привести до зброїв в роботі блоку живлення.
Випрямляч В1 призначений для випрямлення змінної напруги в постійну, яка використовується для живлення автогенератора.
Автогенератор А призначений для перетворення енергії джерела живлення (випрямляча) в енергію електричних коливань з частотою 30- 50 кГц.
Пристрій запуску ПЗ призначений для запуску автогенератора в початковий момент включення блоку живлення.
Трансформатор ТР призначений для перетворення змінної напруги величині.
Ланка зворотного зв'язку призначена для утворення додаткового зворотного зв'язку по напрузі між входом і виходом підсилювача автогенератора.
Працює блок живлення слідуючим чином. При включенні напруги живлення за рахунок перехідних процесів на вході підсилювача автогенератора виникає якась напруга. Вона підсилюється в підсилювачі і через трансформатор Тр потупає на вхід випрямляча В2. Крім того через ланку додаткового зворотного зв'язку напруга з виходу трансформатора Тр поступає на вхід підсилювача автогенератора, підсилюється в ньому і знову поступає на вихід. Таким чином в схемі встановлення автоколивальний режим і на виході утворюють електричні коливання з частотою (20-50) кГц.
Для покращення запуску автогенератора в момент включення напруги живлення пристрій запуску надає імпульс напруги, яка утворюється на виході випрямляча на вхід підсилювача автогенератора. Це приводить до швидшого відкривання одного з трансформаторів підсилювача і прискорення його запуску.
Для виникнення коливань в автогенераторі повинні виконуватись дві умови:
1) баланс амплітуд;
2) баланс фаз.
Баланс амплітуд означає, що в автогенераторі повинен бути пристрій, який би компенсував втрати електричного сигналу в з'єднувальних провідниках і в ланці зворотного зв'язку.
Такий пристрій може бути підсилювачем напруги з коефіцієнтом затухання сигналу в з'єднувальних провідниках і ланці зворотного зв'язку. При виконанні цієї умови коливання в автогенераторі будуть мати нескладний або наростаючий характер.
Баланс фаз означає, що для виникненя коливань в автогенераторі потрібно, щоб напруга, що поступає на вхід підсилювача з виходу ланки зворотного зв'язку була в фазі з діючою на це момент напругою на вході підсилювача. Тобто щоб загальний зсув по фазі підсилюючого пристрою і ланки додатного зворотнього зв'язку був рівним:
При цьому це співвідношення повинно витримуватись тільки на робочій частоті автогенератора.
Такий зсув фаз повинен забезпечуватись фазоповертаючим підсилювачем, трансформатором і ланкою зворотнього зв'язку.
Вихідний випрямляч В2 випрямляє поступово на його вхід напругу. Для зменшення величини пульсації і більш повного використання вихідної обмотки трансформатора вихідний випрямляч повинен бути зібраний по двохтактній схемі.
1.5 Обґрунтування вибору елементної бази
При обґрунтуванні вибору елементної бази основним питанням, яке потрібно вирішувати, є питання вибору типу підсилюючих пристроїв. В загальному випадку в їх ролі можна використовувати електронні лампи, транзистори, інтегральні мікросхеми.
Розглянемо можливість використання кожного з цих типів підсилювальних пристроїв в даній схемі.
Електронні лампи вже давно використовувались в подібних пристроях. Проте з розвитком елементної бази стали очевидні недоліки електронних ламп, до яких в першу чергу можна віднести слідуючі:
1) для живлення електронних ламп потрібно використовувати два джерела живлення - одне для живлення акордних кіл лампи, а друге для живлення кола нитки розжарення катоду. А це значно ускладнює електричну принципову схему самого блоку живлення, робить його розміри дуже великими із-за потрби додаткового силового трансформатора;
2) великі втрати електричної енергії електронними лампами із-за постійного нагрівання їх корпусу. Це нагрівання вимушене із-за використаня в електронних лампах принципу термоелектронної емісії;
3) великі габаритні розміри електронних ламп. В даному підсилювачі на кожній з електронних ламп повинна розсіюватися потужність, яка рівна:
А це означає, що електронні лампи будуть по величині більшими за любу іншу деталь блоку живлення;
4) нестабільність параметрів електронної лампи із-за поступової втрати емісії катоду електронної лампи. Це приведе до поступового зменшення анодного струму лампи, а отже і зменшення коефіцієнту підсилення схеми;
5) Невисока міцність і надійність електронних ламп. Так як в більшості електронних ламп корпус скляний, то він легко розбивається, а нитка розжарення швидко провисає чи розривається.
Враховуючи вищесказане , я прийшов до висновку, що використання електронних ламп в даному блоку живлення є абсолютно недоцільним.
На відміну від електронних ламп транзистори не мають багато вищевказаних недоліків. Їм не потрібні два джерела живлення, вони мають малі габаритні розміри, їх корпуси виготовлені з металу, їх параметри є стабільними хоча і транзистори мають недоліки - вони чутливі до зміни навколишньої температури. А тому в електричних принципових схемах приходиться приймати спеціальні міри для температурної стабілізації роботи транзисторів.
Враховуючи вищесказане, я прийшов до висновку, що в даній схемі - можна успішно використовувати транзистори.
В даному блоці живлення в ролі підсилюючих пристроїв можна було б використовувати і інтегральні мікросхеми, які зберігаючи всі переваги транзисторів, мають ще і ряд переваг.
Але використання мікросхем в даній розробці різко зменшує наглядність і практичну користь від розроблення даної конструкції, так як мікросхема з точки зору користувача представляє собою "чорний ящик", який потрібно підключити в схему у відповідності з рекомендаціями заводу-виготовлювача. Отже в дній розробці я вирішив відказатись від використання мікросхеми, а використати в ролі підсилюючих пристроїв тільки транзистори. Всі інші радіоелементи - такі, які підходять по електронних параметрах, які не є дефіцитними
Loading...

 
 

Цікаве