WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Автономні системи теплопостачання окремих будинків із котельнями на даху. Типи газових пальників, їх будова та методика розрахунку. Біологічна очистка - Реферат

Автономні системи теплопостачання окремих будинків із котельнями на даху. Типи газових пальників, їх будова та методика розрахунку. Біологічна очистка - Реферат

очищення стічних вод підрозділяються на механічні, фізико-хімічні і біологічні.
Механічні методи очищення забезпечують витяг з вод зважених і тих, що плавають домішок. Найбільш простий спосіб видалення цих домішок - відстоювання, у процесі якого зважені речовини осідають на дно, а домішки, що плавають, спливають на поверхню відстійників. Відстійники влаштовуються горизонтальні, вертикальні і радіальні.
Для видалення з води волокнистих домішок (часточок вовни, ниток, азбесту й ін.) використовується дисковий волокновловлювач, що представляє собою обертовий перфорований диск, по якому тонким шаром стікає рідина, що очищається.
Для підвищення ефективності процесу освітлення у відстійниках до рідини додають коагулянти - речовини, що при взаємодії з водою утворять частки розміром 0,5-3 мм, що наділені також невеликим електричним зарядом. При осіданні ці частинки захоплюють з рідини зважені і колоїдні частки. Як коагулянти застосовуються сірчанокислий алюміній, хлорне залізо й ін. Витрата їх складає від 40 до 700 кг/м3 рідини, що очищається. Високі дози вносяться для фізико-хімічного очищення технологічних вод, що забезпечує видалення хрому і ціанідів, а також знебарвлення води.
Інтенсифікації процесу коагуляції сприяє добавка флокулянтів - речовин, що забезпечують агрегування пластин коагулянтів і прискорюють тим самим їхнє осадження. Як флокулянти застосовують клейкі речовини: крохмаль, декстрин, силікатний клей. Дуже ефективним є синтетичний флокулянт - поліакриламід (ПАА), що широко використовується також при підготовці питної води. Доза застосування ПАА коливається від 0,5 до 25 г/м3 рідини, що очищається. Впроваджуються в практику й інші коагулянти і флокулянти на основі активних полімерів, дози застосування яких у десятки разів менше.
Тонкодисперсні часточки, що не вдається витягти з рідини у відстійниках, можуть бути вилучені за допомогою фільтрування. Процес фільтрування полягає в проходженні рідини через пористу перешкоду, на якій осаджуються мілкодисперсні частки. Як фільтруючий шар використовуються зернисті матеріали (пісок, гранітна чи мармурова крихта, керамзит і ін.), тканини і неткані полотнини (бавовняні, вовняні, синтетичні, з азбесту, скловолокна й ін.), металеві сітки, перфоровані пластини, пориста кераміка. Для прискорення процесу фільтрування створюється тиском за допомогою вакууму. Для витягу нафтопродуктів, олій і інших домішок застосовуються фільтри з поліуретану. Ефективність видалення зважених домішок методом фільтрування досягає 99% і більш.
У гідроциклонах і центрифугах поділ рідкої і твердої фаз виробляється під впливом відцентрових сил.
Для видалення зважених речовин використовуються напірні гідроциклони. Для видалення домішок, що плавають, застосовуються відкриті гідроциклони. Гідроциклон являє собою металевий апарат, що складається з циліндричної і конічної частин. Діаметр циліндричної частини - від 100 до 700 мм, висота приблизно дорівнює діаметру. Кут конусності складає 10-20°. У середині апарата є лопати у виді гвинтової спіралі. Подана під тиском рідина, рухаючись по спіралі до зливу, відокремлюється від зважених речовин. Частина рідини з великим вмістом суспензій видаляється з гідроциклона, а прояснена вода під дією вакууму, що утворився, рухається нагору і виливається через верхній отвір. У відкритому (безнапірному) гідроциклоні видалення проясненої води відбувається через бічні отвори, а спливаючі домішки витягаються за допомогою сифона. Гідроциклони, у порівнянні з іншими пристроями для механічного очищення вод, відрізняються високою продуктивністю, компактністю, економічні у виготовленні й експлуатації. Ефективність очищення від зважених і домішок, що плавають, складає приблизно70%.
Рис. Гідроциклони:
А - вертикальний напірний;
Б - багатоярусний відкритий
1 - забруднена вода; 2 - очищена вода; 3 - осад (шлам);
4 - домішки, що плавають, (нафтопродукти, олії)
Центрофугування є ефективним методом поділу суспензій і емульсій. Центрифуги виготовляються періодичної і безупинної дії з автоматичним вивантаженням осаду і проясненої рідини (фугта). При центрофугуванні досягається досить високий ступінь зневоднювання осаду і виходить відносно чистий фугат. Центрифуги споживають велику кількість електроенергії, створюють високі шумові навантаження і небезпечні в експлуатації.
Фізико-хімічні методи очищення забезпечують видалення з води, як правило, розчинених речовин, що непіддаються чи погано піддаються біологічному очищенню, а також речовин, що можуть зробити несприятливий вплив на колектори чи інші елементи систем водовідведення.
Найбільш простим і розповсюдженим методом фізико-хімічного очищення є нейтралізація, що полягає в підкисленні лужних вод (із рН>8,5) і підлуження вод із рН<6,5. При наявності на виробництві кислих і лужних вод нейтралізація досягається їхнім змішуванням. При відсутності однієї з категорій вод нейтралізація здійснюється шляхом добавки реагенту. Для нейтралізації кислих вод найкраще використовувати відходи лугів - гідроокису чи натрію калію, що не дають осаду. При використанні гідроокису кальцію у виді вапняного молока утвориться шлам, якому необхідно видаляти,знешкоджувати й утилізувати. Нейтралізація кислих вод досягається також фільтруванням їх через шар вапняку, доломіту, магнезиту, чи шлаку золи.
Для нейтралізації лужних вод використовується відпрацьована сірчана кислота. Високоефективним методом нейтралізації лужних вод є продувка через них газових викидів, що містять оксиди сірки, вуглецю, азоту й інші кислотоутворюючі окисли. У такий спосіб забезпечується одночасно ефективне очищення димових газів.
Реагентна обробка застосовується для очищення вод від ціанідів, роданідів, іонів важких металів і ряду інших домішок. Вид застосовуваного реагенту визначається складом домішок, що підлягають видаленню з води. Так, розкладання ціанідів досягається обробкою води рідким хлором чи речовинами, що виділяють активний хлор, - хлорним вапном, гіпохлоридом чи кальцію натрію.
Окислюванням вдається домогтися деструкції таких з'єднань, як альдегіди, феноли, анілінові барвники, сіркоутримуючі органічні речовини й ін. Як окислювачі застосовують кисень, озон, перекис водню, піролюзит. У процесі окислювання відбувається розкладання шкідливих домішок до простих окислів чи утворень з'єднань, що піддаються біохімічному розкладанню.
Витяг з води іонів ртуті, хрому, кадмію, свинцю, нікелю, міді, миш'яку засновано на переході їх з розчину в нерозчинний осад. З цією метою воду, що очищається, обробляють з'єднаннями натрію чи кальцію - сульфітом, бісульфітом чи сульфідом, карбонатами чи гідроокисом. Шлам, що утвориться, видаляють, чи утилізують складують.
Одним з високоефективних методів очищення є іонний обмін, що являє собою процес взаємодії рідини, що очищається, із зернистим матеріалом, що володіє здатністю заміняти іони, що знаходяться на поверхні зерен, на іони протилежного заряду, що містяться в розчині. Такі матеріали називаються іонітами. Іонітними властивостями володіють природні мінерали - цеоліти, апатити, польові шпати, слюда, різні глини. Синтезовано велике число високоефективних іонітів, що володіють селективними властивостями. До них відносяться силікогелі, алюмогелі, пермутити, сульфовуглі і іоннообмінні смоли
Loading...

 
 

Цікаве