WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Техніка, технологія і продукція хімічної промисловості - Реферат

Техніка, технологія і продукція хімічної промисловості - Реферат

90%), в деревині (до 50%). Для промислового виробництва целюлози частіш за все використовують деревину: ялину, ялицю, бук.
Технологія виробництва целюлози складається з таких операцій:
- очищення стовбурів дерев від кори, сучків, гнилі;
- подрібнення деоевини в щепу (товщина 3 мм, довжина - 15-30 мм);
- обробка щепи розчинами бісульфату кальцію і сірчаної кислоти;
- температурна обробка щепи в автоклавах (t=165-170?, Р=8-10 МПа), протягом 3,5-8 годин; об'єм автоклави V=400 м3;
- відділення целюлози промиванням водою;
- зневодження (випарюванням);
- відбілювання хромом або забарвлення забарвниками;
- пресування з односачним сушінням між валками;
- намотування, різання.
Останні два пункта технології - для виготовлення паперу.
На виготовлення 1 т целюлози йде біля 5 м3 деревини. Приблизно 12 т різних реактивів і 18 т води.
Це шкідливе виробництво, яке забруднює водоймища.
В Чернігівській області (м. Корюківка) розташована фабрика по виготовленню технічних паперів.
3 Загальні відомості про пластмаси
Пластичні маси (пластики) - це матеріали, які вміщують у якості основногокомпонента полімер, котрий при певних температурі і тиску набуває пластичності, а потім затвердіває, зберігаючи форму при експлуатації.
В одних випадках пластмаси складаються тільки з полімеру, в інших - містять складні композиції, в яких окрім полімеру є наповнювачі. При цьому основою завжди є полімер, властивості якого зумовлюють технологію виготовлення деталі вцілому. Наповнювачі лише надають виробу певних властивостей: колір, міцність, твердість, тепопроводність і т.ін.
Широке застосуавння пластичних мас визначається їх позитивними властивостями:
- низька густина (0,9 - 1,2 г/см3);
- висока демпфірна здатність (звукоізоляція);
- висока стійкість до агресивних середовищ;
- високі діелектричні властивості (діелектрики);
- низька теплопроводність (теплоізолятори);
- високі антифрикційні властивості (низький коефіцієнт тертя);
- можливість зміни властивостей у широкому діапазоні (за рахунок наповнювачів);
- простота формоутворення складних за формою заготовок при порівняно низьких температурах;
- відмінна оброблюваність різанням.
У багатьох випадках пластмаси можуть замінити метали, але прогнози 50-х років про те, що пластмаси майже повністю витіснять метали, не збулися через їх недоліки:
- невисока міцність, зокрема контактна;
- обмеженість розмірів деталей;
- невисокий температурний режим експлуатації (до 60-100?C);
- порівняно висока вартість багатьох із них.
Пластмаси застосовують у машинобудуванні, приладобудуванні, електро і радіотехніці, промисловості, засобах зв'язку, у капітальному будівництві, в легкій, харчовій, хімічній промисловості, у сільському господарстві і в побуті.
На Чернігівщині існує декілька цехів по виготовленню пластмасових деталей.
4 Класифікація пластмас за походженням
Загальна кількість видів пластмас - декілька сотен найменувань. За походженням вони поділяються на полімеризаційні і поліконденсаційні. Найбільш дешеві і найбільш поширені пластмаси, отримані полімерізацією. Серед них найбільше поширення набули термопласти: поліетелен, поліві-нілхлорид, полістирол.
Поліетілен - виробляють із етілену при високому (100 МПа) тиску. Це самий дешевий серед пластмас матеріал. Має достатню міцність, високі діелектричні властивості і хімічну стійкість. Використовують при виготовленні труб, антикорозійних покрить, пакувальної плівки, тари, деталей у машинобудуванні, радіотехніці і електротехниці.
Полівінілхлорид - виробляють із хлористого вінілу. Це високоміцний, хімічно стійкий конструкційний матеріал, але не самий дешевий. Посідає перше місце серед пластмас по виробництву.
Полістерол - виробляють із стеролу. За властивостями та галузями використання посідає середнє місце між поліетиленом і полівілхлоридом.
Пластмаси, які отримують поліконденсацією, більш дорогі, але вироби з них мають більш естетичний вигляд. Найбільше поширення набули фенопласт, амінопласт, поліамід, поліуретан та ін. Їх випускають у вигляді преспорошків, текстолитів, склотекстолитів, слоїстих пластиків. Широкого поширення вони набули при витовленні побутової техніки, - корпуси фенів, електробритв, авторучок, телефонних апаратів, корпусів телевізорів, мікрокалькуляторів, фотоапаратів та ін.
5 Класифікація пластмас за призначенням
За призначенням пластмаси поділяють на три великі групи:
- пластмаси загального призначення, застосовувані при виготовленні технічних і побутових виробів, до яких не ставляться особливо високі вимоги щодо міцності, електропроводності, хімічної стійкості тощо;
- конструкційні пластмаси (машинобудівні), які в свою чергу поділяються на три підгрупи:
а) пластмаси низької міцності в = 50 МПа;
б) пластмаси середньої міцності в = 50-100 МПа;
в) пластмаси високоміцні в = 100-400 МПа.
Для порівняння: для різних сталей в = 320-1500 МПа, де в - межа міцності при розтягуванні.
Отже, лише найміцніші пластмаси за міцністю досягають низькоміцних сталей. Тому у більшості випадків пластмаси не можуть замінити сталь.
- спеціальні пластмаси або пластмаси спеціального призначення, які використовують для виготовлення виробів з гарантією забезпечення тих, чи інших властивостей. Наприклад, пластмаси діелектрики - для виготовлення електротехнічних виробів - вимикачів, розеток та ін.; хімічностійкі пласт-маси - для виготовлення посуду для хімічних реактивів; антифрикційні пластмаси - для виготовлення підшипників ковзання.
Література
1 Авілов О.В. Велика хімія України. -К.: -1985.
2 Анохін В.В. Хімія і фізика полімерів. -К.: -1971.
3 Архангельский Б.П. Пластические масы: Справочное пособие. -М.: -1981.
4 Баденков П.Ф. Резина - конструкционный материал совершенного машиностроения. -М.: -1967.
5 Богданов В.В. Удивительный мир резины. -М.: -1989.
6 Бондаренко А.Д. Технология химической промышленности -К.: -1982.
7 Брацыхин Е.А. Технология пластических масс. -Л.: -1974.
8 Вимовтов А.Н. Химическая технология. -К.: -1973.
9 Вовкотруб М.П., Макаренко В.М. Мінеральні добрива: посібник для вчителів. -К.: -1982.
10 Волокна из синтетических полимеров. /Под. Ред. Н.Б. Паксивера. -М.: -1970.
Loading...

 
 

Цікаве