WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Виробничі процеси у гірничодобувній промисловості - Реферат

Виробничі процеси у гірничодобувній промисловості - Реферат

вибоях. Оскільки рудні породи занадто міцні, то їх відділяють від масиву буровибуховими засобами. Після вибуху зрошують повітря, вентилюють виробку і, лише після цього, з допомогою навантажувачів перевантажують руду на транспортер, який доставляє її до вагонеток. Далі - все так, як і у вугільній шахті.
3 Збагачення корисних копалин
А) загальні відомості про збагачення
При переробці руд велике значення має вміст чистого метала в руді. Іноді значною перешкодою при використанні корисної копалини є шкідливі домішки. Наприклад, при підвищенні вмісту сірки в коксі лише на 1 % витрати його збільшуються на 17 %, а продуктивність доменної печі знижується на 16 %.
Збагаченням корисних копалин називається сукупність процесів обробки, в результаті якої мінеральну сировину можна використовувати з більшим технічним і економічним ефектом. При збагаченні корисні копалини відокремлюються від пустих порід і шкідливих домішок. Хімічний склад мінералів у більшості випадків не змінюється.
Збагачення здійснюється на гірничо-збагачувальних комбінатах (гзк). У кривому розі існує 5 гзк, які вважаються найпотужнішими у світі. Гзк у своїй структурі має склади, дробильно-сортувальні фабрики, збагачувальні фабрики, фабрики по виготовленню агломерату і окатишів. На фабриках використовується різноманітна техніка і залізничний транспорт.
Б) підготовка сировини до збагачення
Процесу збагачення корисної копалини передують ряд етапів.
3.3.2.1 дробіння і подрібнення сировини. Дробіння здійснюється за допомогою щокових та конусних дробарок. Щокові дробарки прості за конструкцією, але менш потужні. Конусні дробарки складніші, проте вони більш потужні і можуть налагоджуватись на певний максимально необхідний розмір куска (наприклад для доменної печі - 100 мм) і тому вважаються більш досконалими.
Подрібнення (така потреба виникає, наприклад, для титанових руд) здійснюють на млинах, де сировина подрібнюється до розмірів 0,1-1 мм.
3.3.2.2 грохочіння. Це процес просіювання на певну кускуватість. Відбува-ється на спеціальних машинах - грохотах, які обладнані колосниковими, листовими або дротяними ситами, що призводяться в рух кулачковими механізмами. За допомогою грохотів руду або вуілляможна розсортувати на декілька (до 10) фракцій.
3.3.2.3 усереднення сировини. Здійснюється на усереднювальних складах гзк з метою стабілізації сировини за якістю шляхом перемішування порід, що поступають з різних шахт (родовищ). Сировина (руда або вугілля) спеціальним штабелеукладачем засипається у штабель шарами товщиною 20-30 см.
Потім сировина зачерпується знизу вверх, усі прошарки переміщуються між собою. Таким чином відбувається усереднення.
В) збагачення сировини
При відділенні корисної копалини від пустої породи використовуються різні властивості порід: маса, колір, магнітні і електричні властивості, радіоактивність. В результаті збагачення отримують декілька продуктів: концентрати, проміжні продукти, хвости.
Концентрат - продукт з підвищеним вмістом необхідного мінералу.
Хвости - це відходи збагачення. Вони складаються з пустої породи і невеликої кількості корисних компонентів.
Проміжним називають продукт, в якому вміст корисного компонента більший ніж у руді, але менший, ніж у концентраті. Проміжний продукт підлягає подальшому або повторному збагаченню.
Існують різні способи збагачення: ручне або механічне відбирання (золото), промивання на конвеєрі під душем (для порід, що містять пісчано-глинисті домішки); промивання з допомогою поршневої відсадної машини; флотаційне збагачення - шляхом продування повітря через сировину, що знаходиться в пульпі; магнітна сепарація (для магнітної сировини).
Для видалення з сировини вологи, вуглекислого газу і особливо сірки часто застосовують випал руди у випалювальних печах тунельного типу. При цьому залізняк f2о3 іноді переходить у магнітний стан - fe3о4.
Г) окусковування концентратів
Після збагачування концентрація заліза в руді збільшується до 60-70 %. Але при добуванні, транспортуванні, перевантажуванні, збагаченні частина корисної копалини настільки подрібнюється, що стає непридатною для використання у доменному процесі. Тому дуже подрібнену руду або концентрат окусковують, тобто переробляють на агломерат або окатиші.
3.3.4.1 виробництво агломерату. Шихту для агломерату готують із дрібних концентратів, колошникового пилу, подрібненого палива і вапняку. Після перемішування шихту спікають при температурі 1100-1200?c на спеціальних агломераційних машинах. При цьому паливо згорає, сірка вигорає, fe2o3 частково відновлюється до feо. Утворюються пористі спечені куски матеріала, який називають агломератом (офлюсованим).
3.3.4.2 виробництво окатишів. 90 % концентрату у вигляді пилу змішують з 1 % бетоніту (дрібнодисперсна глина) і 9 % вапняку. Потім суміш ретельно перемішують, уволожнюють і подають до тарільчатого гранулятора де вона окупчується, перетворюється в гранули розміром 10-20 мм. З допомогою стрічкового конвейера гранули поступають на сушку і відпал. При температурі 1200 ?c гранули зміцнюються. Після вистигання вони відвантажуються для використання у доменній печі.
Таким чином, вихідними матеріалами, що поступають з гірничодобувної промисловості до металургії є: руда, концентрат, агломерат, окатиші, вугілля і вапно.
Література
1 Андреев с.е. дробление, измельчение и грохочение полезных ископаемых. -м.: -1978.
2 Ассонов в.а. и др. Буровзрывные работы. -м.: -1980.
3 Бакс карл. Богатства земных недр. -м.: -1986.
4 Буяновский н.и., лесницкий в.а. буровые машины и механизмы. -м.: -1968.
5 Вайсберг в.м. экспуатация дробильных и измельченных установок: справочное пособие. -м.: -1986.
6 Власов в.п. технология производства кускового торфа. М.: 1974.
7 Володин ю.и. разведочное бурение. -м.: 1972.
8 Дриц м.е., москалев м.а. технология конструкционных материалов и материаловедение. -м.: -1990.
9 Дробаденко в.п. и др. Техника для подземных работ. -м.: -1976.
10 Единые правила безопасноти при взрывных работах. -м.: -1987.
11 Кирсаков а.н. буровые машины и механизмы. -м.: 1981.
12 Кухарь а.с. и др. Производство агломерата. -кривой рог: -1979.
13 Механизация взрывных работ: справочник./а.м. бейсбаев и др. -м.: -1992.
14 Основы технологии важнейших отраслей промышленности/под. Ред. Сидорова. -м.: -1971.
15 Соколов р.с. химическая технология, т.1 -м.: -1999.
16 Сулименко е.и. производство окатышей. -м. -1988.
17 Технология важнейших отраслей промышленности/под ред. Гринберга. -м.: -1985.
Loading...

 
 

Цікаве