WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Фізичні величини та їх одиниці - Реферат

Фізичні величини та їх одиниці - Реферат

стоке, динамічної в'язкості - пуаз.
Вимірювання тиску в системі СГС прийняте у динах на квадратний сантиметр.
Для механічних і магнітних вимірювань сьогодні є чинними сім видів СГС, із яких найпоширенішими є такі: СГСЕ, СГСМ, СГС (симетрична) та ін.
Значна кількість фізичних констант і нині виражаються у одиницях СГС.
Система МКГСС
Наприкінці XVIII ст. кілограм було прийнято за одиницю ваги. Використання кілограма як одиниці ваги, а пізніше як одиниці сили наприкінці XIX ст.обумовило формування нової системи одиниць фізичних величин з трьома одиницями: метр - одиниця довжини, кілограм-сила (кгс) - одиниця сили і секунда - одиниця часу (система МКГСС). Кілограм-сила - це сила, яка надає масі в один кілограм прискорення 9,80665 м/с2 (нормальне прискорення вільного падіння).
Система МКГСС набула значного поширення у механіці та техніці і неофіційно називалася "технічною". Однією з причин широкого використання системи виявилася зручність подання сили в одиницях ваги і розмір основної одиниці сили - кілограм-сила. Проте незважаючи на поширення МКГСС дедалі більше виявляються її недоліки, зумовлені використанням її як головної одиниці сили, а не маси.
Першим недоліком системи є те, що одиниця маси є похідною від одиниці сили і дорівнює 9,80665 кг, а це порушу є метричний принцип десятковості мір. Другий недолік полягає у назві одиниці сили - кілограм-сила та метричної одиниці маси - кілограм, що часто призводить до заплутаності у назвах. (Деякі держави ввели нову назву кілограм-сили - кілоноїд.) Третім недоліком системи МКГСС є некогерентність (неузгодженість) її з одиницями електричних та механічних величин. Одиницею роботи й енергії у системі МКГСС прийнято кілограм-сила-метр, у системі практичних електричних одиниць робота і енергія вимірюються джоулями, що змушує вдаватися до використання перехідних коефіцієнтів при розрахунках. Крім того, виникає велика заплутаність при визначенні маси. За одиницю маси у системі МКГСС прийнята маса тіла, якому надається прискорення 1 м/с2 під дією прикладеної сили в 1 кгс. Цю одиницю - кілограм-сила-секунда у квадраті на метр (кгс-с2/м) інколи називають технічною одиницею маси (т.о.м.), або інертною, хоча такі визначення не прийняті у техніці. 1 кгс-с2/м = 9,81 кг (1 кг - одиниця маси у системі СІ). Проте в техніці широко використовувалися такі міри системи МКГСС, як одиниця роботи і енергії - кілограм-сила-метр (кгс-с) і одиниця потужності - кілограм-сила-метр за секунду (кгс-с/с).
Система МТС
Основними одиницями системи МТС є: одиниця довжини - метр, одиниця маси - тонна і одиниця часу - секунда. Система вперше була прийнята у 1919 році у Франції.
Прийняття тонни за основну одиницю маси здавалося вдалим, бо забезпечувало відповідність між одиницями довжини та об'єму і одиницею маси: одна тонна відповідала одному кубічному метру. Крім того, одиниця роботи і енергії у цій системі (кілоджоуль) і одиниця потужності (кіловат) збігалися з відповідними кратними практичними електричними одиницями.
У системі МТС за одиницю сили прийнято стен (сн), що дорівнює силі, яка надає масі в одну тонну прискорення 1 м/с2, а за одиницю тиску - п'єза (сн/м2).
Проте у нашій країні ця система не знайшла практичного застосування і не увійшла до Держстандарту, а в 1961 році була законодавчо відмінена й у Франції.
Абсолютна практична система електричних одиниць
Абсолютна практична система електричних одиниць була ухвалена у 1881 році Першим Міжнародним конгресом електриків як похідна від системи СГСМ і призначалася для практичних вимірювань електричних та магнітних величин. Електричні й магнітні одиниці системи СГС виявилися досить незручними для практичного використання, бо одні були надто великими, інші - надто малими. В абсолютній практичній системі електричні й магнітні одиниці були утворені із відповідних одиниць системи СГСМ перемноженням їх на 10 у відповідній степені.
Одними із перших були прийняті практичні електричні одиниці:
o практична одиниця електричного опору, яка дорівнює 109 одиницям опору СГСМ (пізніше дістала назву "ом");
o практична одиниця електрорушійної сили, яка дорівнює 108 одиницям електрорушійної сили СГСМ (з назвою "вольт");
o практична одиниця сили струму ампер, яка дорівнює 10-1 електромагнітної одиниці сили струму СГСМ;
o практична одиниця електричної ємності фарада, яка дорівнює 10-9 одиниці електричної ємності СГСМ.
Кожна з наведених практичних електричних одиниць мала відповідні обґрунтування, які з часом змінювалися і вдосконалювалися урахуванням досягнень науки і техніки.
Позасистемні одиниці
Поряд із системними одиницями фізичних величин у практиці вимірювання використовувалися одиниці, які не входили до складу жодної із систем - так звані позасистемні одиниці. Значного поширення набули одиниці тиску: атмосфера, бар, міліметр ртутного стовпа, міліметр водяного стовпа. Позасистемними одиницями часу є хвилина, година; одиницями довжини - ангстрем, світловий рік, парсек; одиницями площі - ар, гектар; одиницями електричної енергії - електрон-вольт, кіловат-година; одиницями акустичних величин - децибел, фон, октава та ін.
Проте при уніфікації одиниць і ухваленні єдиної системи одиниць кількість позасистемних одиниць має бути скорочена до мінімуму. До того ж багато позасистемних одиниць є кратними системі СІ і можуть використовуватися для практичних вимірювань (тонна, міліметр, мікрон та ін.).
3. Міжнародна система одиниць
Наявність численних систем одиниць фізичних величин, а також значної кількості позасистемних одиниць спричинило багато незручностей при переході від однієї системи одиниць в іншу, а отже, потрібно було якнайшвидше уніфікувати одиниці вимірювання. Необхідна була єдина система одиниць фізичних величин, яка була б зручною для практичних вимірювань у різних галузях вимірювань та зберігала б принцип когерентності.
Так, система МКГСС успішно використовувалася у механіці та прикладних науках, але не узгоджувалась з практичними електричними одиницями. Розміри одиниць системи СГС широко використовувалися у фізиці, але були занадто незручні для використання у техніці.
У 1954 році X Генеральна конференція з мір і ваги встановила шість основних одиниць (метр, кілограм, секунда, ампер, градус Кельвіна, свічка) практичної системи одиниць для міжнародних відносин. На цей час членами Метричної конференції стали близько 40 найрозвинутіших держав. Одночасно Міжнародний комітет з мір і
Loading...

 
 

Цікаве