WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Фарбування та лакування деревини - Реферат

Фарбування та лакування деревини - Реферат

плівка нерівномірна ( внизу завжди товстіша, що є основним недоліком цього способу ). Висушені покриття облагоджують розрівнювальною рідиною.
Нанесення лакофарбових матеріалів вальцовими
верстатами.
Лакофарбові матеріали наносять на поверхню вальцями , які одночасно і подають деталь. Будова і принцип роботи вальцьових верстатів аналоічні клейовим вальцям.
Імітаційне опорядження
Забарвлення деревини прозорими барвниками. Забарвлення - це нанесення на поверхню деревини барвників, які не закривають текстури, а навпаки, підсилюють її. Воно може бути поверхневим і глибоким,- в деталях і на" корені.
Поверхневе забарвлення найбільш поширене. Розчин відповідного барвника наносять на поверхню деталей тампоном, губкою і найкраще пістолетом-розпилювачем (останній спосіб називають сухим забарвленням). Для забарвлення застосовують анілінові й гумінові барвники або їх суміші, розчинені у чистій м'якій воді, бажано в емальованій або лудженій посудині. Воду зм'якшують невеликою кількістю питної соди або нашатирного спирту і підігрівають до температури 35...40 °С.
При ручному нанесенні барвник набирають на пензель, губку або тампон і рівномірно водять ними по горизонтальній поверхні деревини. Якщо поверхня розміщена вертикально, то барвник наносять знизу вгору, щоб не утворювались патьоки. Через 3-5 хв після забарвлення поверхню протирають добре віджатою ганчіркою або губкою для зняття лишків барвника і рівномірного забарвлення поверхні.
Краще наносити барвник на поверхню деревини розпиленням за допомогою пістолета-розпилювача, який водять рівномірно на відстані 250- 300 мм від забарвлюваної поверхні. Раціональним є спосіб забарвлення брускових деталей або виробів (ніжок, стільців) зануренням їх у ванну з відповідним барвником.
Забарвлювати деревину можна і за допомогою водних розчинів хімікатів - солей, кислот і дубильних речовин. Внаслідок дії хімікатів на деревину або їх взаємодії поверхня деревини забарвлюється у відповідний колір. Забарвлення деревини хімікатами називають протравним, а самі хімікати -протравами.
Забарвлену поверхню висушують і шліфують протертою дрібно-зернистою шкуркою № 6-3, без особливого натискування на краї і ребра деталей. Якщо ворс невеликий, то шліфування можна здійснювати товстим сукном або -повстю, бо при поверхневому забарвленні барвник проникає на глибину до 0,5 мм.
Глибоке забарвлення застосовують в тих випадках,
коли деревину треба забарвити на всю її товщину. Для цього її вимочують кілька діб у розчині барвника. Таким способом можна забарвлювати тільки тонкі листи шпону.
Більш поширеним є глибоке забарвлення заготовок в автоклаві.
Таким способом можна імітувати березові заготовки під горіх, червоне дерево і сірий клен. Для кращого проникнення барвника в деревину заготовки спочатку пропарюють під тиском 1,5-0,2 МПа протягом ЗО-45 хв, а потім витримують у вакуумі - це сприяє видаленню основної маси повітря з клітин. Після цього конденсат випускають, а автоклав заповнюють розчином
барвника під тиском 1 МПа для заготовок і 6 МПа для шпону. Просочування триває 50 - 60 хв при температурі 80...90 °С. Після цього знімають тиск, барвник випускають, а заготовки вивантажують, просушують і передають для дальшої обробки.
Глибоке забарвлення масивних деталей в автоклаві місткістю 1 м триває до 4 год, шпону - до 2,5 год.
Глибоке забарвлення деревини можна здійснювати і на дереві під час його росту, тобто на корені. Дерево забарвлюють через корені, стовбур і гілки. Найраціональпіше через стовбур, бо барвники найкраще проникають у вертикальному напрямі. Для цього у прикореневій частині дерева, призначеного для забарвлення, знімають кільце кори. В цьому місці висвердлюють отвори, в які по шлангах, з наконечниками стікає барвцик. Таким способом краще забарвлюється деревина без'я*црових порід (берези, бука, осики, вільхи), а в ядрових породах (дуб, сосна, ясен) забарвлюється тільки заболонна частина.
Найширше застосовують забарвлення на корені деревини бука, яка багата на дубильні речовини, що взаємодіють з розчинами солей металів.
Поверхневе і глибоке забарвлення може бути прямим і протравним, позитивним і негативним.
Забарвлення одночасно з лакуванням кольоровими лаками значно скорочує технологічний процес опорядження, але воно не тільки вуалює текстуру, а й знижує декоративні властивості деревини. Тому його рекомендують застосовувати для деталей, до опорядження яких не ставлять високих вимог.
Для забарвлення деревини різних порід, а також для імітації деревини барвниками застосовують різні за складом розчини, їх готують 10 %-мй, а потім розбавляють до потрібної концентрації. Потрібну кількість барвника розмішують у м'якій воді і нагрівають до кипіння, потім охолоджують і фільтрують.
Щоб мати барвники різних відтінків, слід приготовити окремо розчини різних барвників, а потім змішувати їх, добираючи потрібний колір і відтінок. Якщо при приготуванні розчинів змінювати співвідношення барвних речовин, то з цих складників можна дістати різні відтінки. Проте забарвлена деревина дуже чутлива до дії кислот і лугів, і це може призвести до непоправного браку. Наприклад, карбамідний клей із затверднювачем хлористим амонієм цілком змінює колір барвника на поверхні деревини.
Імітація текстури деревини способом аерографії. Імітація деревини прозорими барвниками не відтворює текстури деревини, а тільки підсилює її колір. Для відтворення цілком нової текстури на поверхні деревини.або підсилення Л'ї застосовують імітацію деревини способом аерографії. Для аерографії застосовують спеціальний ністолет-розпилювач - аерограф (рис. 1). Рисунок текстури відтворюється розпиленням розчину барвника або фарби за допомогою струмини стиснутого повітря під тиском 0,15-0,2 МПа
через сопло малого діаметра (0,4-1,2 мм). Залежно від відстані від імітованої поверхні до аерографа ним можна наносити тонкі лінії і широкі розпливчасті смуги. Швидкість руху аерографа під час роботи - 10-20 м/хв. Способом аерографії можна відтворювати будь-який рисунок, проте найкраще імітується рисунок деревини, що має стрічкову текстуру (червоного дерева, горіха, палісандра): Відтворювати аерографом складну текстуру (карельської берези та ін.) майже неможливо.
Імітація деревини аерографією може бути непрозорою і напівпрозорою.
При непрозорій імітації натуральна текстура деревини цілком закривається фоновим грунтом такого кольору, який -'має імітована цінна порода деревини. При нанесенні фону аерограф тримають на відстані 150-200 мм, швидкість руху його 15-20 м/хв. Для нанесення рисунка текстури аерограф сповільнено рухають на відстані 10-15 мм від поверхні деревини.Для непрозорої імітації користуються емалевими фарбами та казеїномасляною темперою.
При напівпрозорій імітації фоном є натуральний колір і текстура імітованої деревини (тут важливий правильний добір деревини і барвників). Текстуру наносять по негрунтованій поверхні в напрямку волокон природного рисунка.
Додатковий рисунок наносять так, щоб натуральна текстуру його не перебивала, а навпаки, доповнювала і збагачувала. Для цього потрібно не тільки уміння, а й художній смак виконавця. Тому в процесі виконання імітації треба мати перед очима зразки імітованої _ породи деревини. Матеріалами для напівпрозорої імітації є водні
Loading...

 
 

Цікаве