WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Комплексні гомеопатичні препарати вітчизняного виробництва "NHU" м. Київ, "АРНІКА" м. Харків - Курсова робота

Комплексні гомеопатичні препарати вітчизняного виробництва "NHU" м. Київ, "АРНІКА" м. Харків - Курсова робота

Гомеопатичної фармакопеї. Кожне розведення виготовляють за допомогою 10 сильних струшувань зверху вниз, після чого одна частина щойновиготовленого розведення переноситься в наступну склянку і т. п.
Для сотенної шкали:
Склянки з найменуванням ліків із 31 до 330 ставлять на стіл у ряд і в кожну, починаючи з другої, за допомогою мензурки додають 99 частин етилового спирту відповідної концентрації (зазначеної у власних статтях).
З есенції чи настойки розчину за правилами відповідного розділу Гомеопатичної фармакопеї виготовляють перше сотенне розведення; одну частину поміщають у склянку, позначену цифрою 2, закупорюють і змішують шляхом десятикратного сильного струшування зверху вниз. З другого розведення вносять одну частину в склянку з позначкою 3; 10 разів струшують і таким чином продовжують розведення у всіх склянках, причому щораз одну частину попереднього розведення поміщають у наступну склянку, яку струшують 10 разів. Більш високі розведення виготовляють у такий же спосіб.
Сотенні розведення позначаються в рецептах або арабською цифрою без додаткового знака - 1, 2, 3, або СІ (СН 1), С2 (СН 2) і т. п., а десяткові XI або Д1.
Таким чином, у гомеопатії використовуються два способи позначення ступеня розведення лікарських засобів:
- десяткова (децимальна) шкала позначається буквою "Д" або римською цифрою X; у ній вихідне розведення складає 1:10, а кожне наступне відповідно вище від попереднього в 10 разів;
- сотенна (центисимальна) шкала позначається буквою "С" (СН) або зовсім без букви - тільки арабською цифрою номер розведення, у ній кожне розведення вище від попереднього в 100 разів.
Розведення і багаторазове струшування лікарських засобів, що виготовляються, у гомеопатії мають важливе значення для одержання клінічної активності (потенції) ліків.
Гомеопатичні лікарські форми застосовуються як для внутрішнього, так і для зовнішнього застосування, причому номенклатура їх досить обмежена. Так, наприклад, для внутрішнього застосування призначаються: порошки (Triturationes); цукрові пілюлі-крупинки (Pilulae), краплі (Gutta), розчини (Solutiones et Dilutiones), таблетки (Tabulettae), для зовнішнього застосування - олії (Olea), лініменти чи оподельдоки (Linimenta), мазі (Unguenta) і спиртові розчини або спирти (Solutiones Spirituosae seu Spiritus).
Сучасні гомеопати застосовують інсулін та інші органопрепарати, однак у керівництво "Гомеопатичні лікарські засоби" вони не включені. Крім того, у гомеопатії не використовуються аерозолі. У керівництво не включено багато ефективних лікарських засобів і форми - новогаленові препарати, ін'єкційні розчини, очні лікарські форми, антибіотики і т. п. Можливість виготовлення таблеток і супозиторіїв передбачена в загальній частині керівництва, однак у власних статтях їх немає.
5. ГОТУВАННЯ ОСНОВНИХ ГОМЕОПАТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ НОРМАТИВНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ.
Виготовлення основних гомеопатичних препаратів. Всі гомеопатичні препарати виготовляють за точно вказаними розділами керівництва "Гомеопатичні лікарські засоби" (Гомеопатична фармакопея). У Гомеопатичній фармакопеї міститься 9 таких розділів. За першими трьома виготовляють есенції винятково зі свіжих рослин, причому в залежності від роду рослини з неї видавлюють сік (чи розраховують його кількість), який потім змішують з різною кількістю спирту. За четвертим - тинктури із сухих рослин і тварин, а також із живих тварин. За п'ятим - водні розчини, за шостим - спиртові розчини, а за сьомим, восьмим і дев'ятим - розтирання (тритурації) з різних сухих і рідких речовин.
Гомеопатичні галенові препарати і рідкі лікарські форми виготовляють у ваговій концентрації.
Есенції. Методи їх виготовлення в основному залежать від процентного вмісту соків, які є у свіжих рослинах. Розрізняють три методи.
1-й метод (застосовується для соковитих рослин, що містять 60% і більше соку і не містять смол, ефірних олій чи сполук камфори). Ретельно подрібнені, перетворені в кашку рослини або їх частини поміщають у серветки або мішки з небіленої чистої матерії і ретельно віджимають під пресом. Отриманий сік зміщують з рівною по масі кількістю 90 % етилового спирту, сильно збовтують і залишають відстоюватися на вісім діб. потім фільтрують. Виготовлені такий чином есенції повинні бути зовсім прозорі. Отримана есенція містить лікарські речовини соку 1:2.
Для одержання тинктури (настойки) першої децимальної потенції беруть отриманої есенції 2 частини і змішують з 8 частинами 45 % спирту. Наступні розведення виготовляють звичайним способом. Зазначеним методом есенції виготовляють з листків наперстянки, з цільної рослини блекоти, дурману, кропиви, беладони, аконіту та ін.
2-й метод (застосовується для менш соковитих рослин, які містять менше 60 % соку і не містять смол, ефірних олій і сполук камфори). У таких рослинах спочатку визначають вміст соку з невеликої проби сировини видавлюванням. В отриманому соку після фільтрування визначають сухий залишок і кількість вологи у вихідній сировині. Процентний вміст соку розраховують за формулою:
де а - кількість вологи в рослині;
б - кількість сухого залишку соку.
Після цього подрібнену рослинну масу змочують половинною кількістю по масі 90 % етилового спирту, ретельно перемішують до утворення кашки. Потім додають ще спирту в кількості, рівній за вагою розрахованій кількості рослинного соку, ретельно змішують і настоюють протягом 8-10 днів. Після мацерації масу віджимають, рідину зливають у флакон, ретельно закупорюють і відстоюють у прохолодному місці протягом восьми діб, після чого фільтрують. Отримана есенція прозора і має вміст лікарських речовин 1:2.
Усі наступні розведення (десяткові і сотенні) виготовляють, як і по 1-му методу. Цим методом одержують есенції з трави горицвіту, листя сумаху отруйного та ін.
3-й метод (застосовується для малосоковитих рослин, які містять менше 60 % соку і в яких наявні смоли, жирні олії і сполуки камфори).
У цьому випадку вдаються до умовного розрахунку кількості соку, для чого окрему пробу свіжої рослини розтирають з однаковою кількістю води до утворення кашкоподібної маси і залишають на 24 години в закритому посуді. У віджатій рідині визначають сухий залишок (с) і в окремій пробі цієї сировини - вологу (а).
Кількість соку розраховують за формулою:
де а - кількість вологи в окремій пробі сировини;
с - кількість сухого залишку соку.
Після цього до подрібненої рослинної сировини додають половинну кількість 90 % етилового спирту, ретельно перемішують, додають ще стільки спирту, щоб його вага дорівнювала подвоєній кількості відносно умовного вмісту соку, і мацерують протягом 8-14 днів. Потім рідину зливають і рослинну масу, що залишилася, віджимають. Обидві рідини зливають, відстоюють і фільтрують. Вміст лікарських речовин у готовій есенції дорівнює 1:3. Тинктуру (настойку) у першому десятковому розведенні виготовляють змішуванням 3 частин отриманої есенції
Loading...

 
 

Цікаве