WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Комплексні гомеопатичні препарати вітчизняного виробництва "NHU" м. Київ, "АРНІКА" м. Харків - Курсова робота

Комплексні гомеопатичні препарати вітчизняного виробництва "NHU" м. Київ, "АРНІКА" м. Харків - Курсова робота

також різні солі, оксиди металів і кислот (цинку сульфат, камфора та ін.). У багатьох випадках назва гомеопатичних засобів у керівництві даєтьсяза архаїчною номенклатурою XVIII і XIX сторіч.
У 1989 р. в Україні наказом МОЗ УРСР № 165 від 30.08.89 р. була затверджена номенклатура гомеопатичних лікарських засобів, яка включає 559 найменувань, із вказанням розведень, рекомендованих лікарями-гомеопатами Київської школи.
Незважаючи на велику кількість рослинних засобів, використовуваних у гомеопатії, їх асортимент продовжує поповнюватися.
3. ПРАВИЛА ВИПИСУВАННЯ ГОМЕОПАТИЧНИХ РЕЦЕПТІВ.
Прописування і потенціювання гомеопатичних ліків. Гомеопатичні рецепти відрізняються від звичайних не тільки змістом, але й оформленням. На початку рецепта, як звичайно, вказується дата, прізвище хворого, потім у латинській транскрипції вказується назва лікарського засобу в називному відмінку без звертання "Recipe", замість чого перед кожною назвою ставиться порядковий номер арабськими цифрами, тому що найчастіше хворому призначається кілька лікарських форм для перемінних прийомів протягом дня. Обов'язково вказується ступінь розведення (потенція).
Загалом, як правило, гомеопатичні лікарські препарати складаються з одного лікарського засобу. Потім позначається форма чи вид лікарського препарату (trit. - тритурації. gran. - гранули і т. п.) і наприкінці рецепта пишеться спосіб застосування лікарського препарату і ставиться підпис лікаря. У тих випадках, коли прописані нерозведені вихідні есенції і тинктури ("фіта"), вони позначаються в рецепті перекресленим овалом (Ж), а первинні тверді речовини - знаком (О).
Характерне для гомеопатичних рецептів і те, що в них часто не вказується кількість прописаного лікарського препарату. У таких випадках їх відпускають по 10,0 г.
Приклади рецептів
Дата
Пану ___________________
1. Mercurius dulcis x 3 trit.
Ранком і ввечері на кінчику кавової ложки.
2. Nux vomica 3 gran.
3. Lachesis 6 gran.
Поперемінно через 2 години по 8 пілюль (гранул) Лікар
Дата
Пану___________________
1. Plumbum metallicum 6 dil.
2. Ignatia 3 dil.
3. Geisemium 3 dil.
По 8 крапель поперемінно.
Лікар
Дата
Пану ___________________
Calendula (?)
Зовнішній засіб
20 крапель на півсклянки прокип'яченої
води для обмивання ран.
Лікар
У рецептах, як правило, ліки розташовують у такому порядку: від низьких розведень - до вищого. Вказується також порядковий номер ліків, що позначає послідовність їх прийому.
Кількість ліків повинна бути мінімальною. Призначення більше ніж 3-4 ліків в одному рецепті не вважається правильним. Не рекомендується призначати відразу кілька ліків у низьких розведеннях. Крім того, включаючи кілька ліків в один рецепт, необхідно враховувати їх взаємодію один з одним. Відома несумісність Апіс і Рус, кислот і зміїних отрут. Не рекомендується одночасне призначення ліків з рослин однієї ботанічної групи. Є ліки в гомеопатії, які можуть зняти погіршення, викликане іншими ліками. їх прийнято називати антиподами. Універсальний антипод усіх гомеопатичних ліків - камфора.
Характерна риса для гомеопатії - виготовлення з зазначених раніше вихідних речовин основних (первинних) лікарських препаратів з визначеним вмістом лікарських засобів (за гомеопатичною термінологією "фіта").
До основних гомеопатичних засобів належать:
есенції (першонастойки), що представляють собою соки, видавлені зі свіжих рослин:
тинктури (настойки), аналогічні звичайним настойкам;
розчини, що виготовляються з речовин, які розчиняються в 45,60 і 90% спирті чи у воді;
тритурації (розтирання), що виготовляються з різних сухих і рідких речовин.
Рідкі вихідні речовини (есенції, настойки, розчини) об'єднуються під найменуванням "вихідні тинктури". Тверді речовини носять назву "вихідні субстанції".
Рідкі ліки виготовляють з вихідної тинктури шляхом розведення з індиферентною речовиною (водою, спиртом, молочним цукром). Розведення проводиться або у співвідношенні "Д" (десяткова шкала), або "С" (сотенна шкала). Ганеман спочатку працював із сотенною шкалою, потім перейшов до 50 000 розведення (шкала "М"). Зараз використовуються всі шкали, але "М" - рідше. Кожне розведення "Д" чи "О містить лікарської речовини в пропорції до розчинника 1:10 чи 1:100, так що загальна кількість ліків завжди складає 10 чи 100 одиниць. У процесі розведення одна частина з попереднього розведення вноситься в склянку з наступним розведенням і багаторазово струшується. За аналогією здійснюється виготовлення порошкових розтирань з молочним цукром.
Виготовлення ліків по десятковій шкалі проводиться за таким основним правилом: перше десяткове розведення повинне містити 1/10 частину лікарської речовини. Кожне наступне розведення виготовляється з однієї частини попереднього розведення і 9 вагових частин індиферентної речовини (45 % винний спирт, молочний цукор, вода).
Виготовлення розведень ліків по сотенній шкалі проводиться за таким основним правилом: перше сотенне розведення повинне містити 1/100 частину лікарської речовини. Колене наступне розведення виготовляється з однієї частини попереднього розведення і 99 вагових частин індиферентної речовини.
Таким чином, зіставляючи десяткову і сотенну шкали, ми маємо відповідний вміст лікарської речовини, а саме:
Десяткова шкала (децимальна) Сотенна шкала (центисимальна)
позначення концентрація позначення концентрація
Х1 (Д1)
Х2 (Д2) 1/10(10-1)
1/100 (10-2) 1(С1)
1/100 (10-2)
ХЗ (ДЗ)
Х4 (Д4) 1/1000 (10-3)
1/10000(10-4) 2(С2)
1/10000(10-4)
Х5 (Д5)
Х6 (Д6) 1/100000(10-5) 1/1000000(10-6) 3(СЗ)
1/1000000 (10-6)
Х7 (Д7)
Х8 (Д8) 1/10000000(10-7) 1/100000000 (10-8) 4(С4)
1/100000000(10-8)
Х9 (Д9)
Х10 (Д10) 1/1000000000(10-9) 1/10000000000 (10-10) 5(С5)
1/10000000000 (10-10)
При готуванні розведень потрібно точно дотримувати наступних технологічних правил.
4. РОЗВЕДЕННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ГОМЕОПАТІЇ.
Розведення рідких речовин (розчинів, есенцій, тинктур) проводять у приміщенні, захищеному від безпосереднього впливу сонячного світла. Застосовувані для цього склянки повинні мати обсяг на 1/2-1/3 більше обсягу речовини, що розчиняється.
Назва ліків і розведення, для якого призначена склянка, вказують як на пробці, так і на склянці, а саме: при сотенних розведеннях перед цифрою розведення ставлять букву "С", при десяткових - "Д".
Розведення великих кількостей роблять нижченаведеним способом, при цьому працюють з ваговими співвідношеннями. При розведенні малих кількостей - працюють із краплями.
Для десяткової шкали:
Склянки з найменуванням і позначенням розведень від Д1 до Д30, починаючи з Д2, наповняються кожна етиловим спиртом відповідної концентрації (зазначеної у власних статтях). Перше десяткове розведення виготовляється з есенції за правилами, зазначеними у відповідному розділі
Loading...

 
 

Цікаве