WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Комплексні гомеопатичні препарати вітчизняного виробництва "NHU" м. Київ, "АРНІКА" м. Харків - Курсова робота

Комплексні гомеопатичні препарати вітчизняного виробництва "NHU" м. Київ, "АРНІКА" м. Харків - Курсова робота

обробляють.
ВИРОБНИЦТВО
Матричні настойки одержуютьмацерацією, настоюванням, перколяцією, ферментацією або іншим способом, описаним в окремій статті, звичайно із використанням спирту підхожої концентрації.
Матричні настойки виготовляють, використовуючи зазначене співвідношення сировини та розчинника, із урахуванням вологості сировини, якщо немає інших зазначень.
При використанні свіжої рослини вживають відповідні заходи, що забезпечують її свіжість. Компетентний уповноважений орган може вимагати проведення підхожих випробувань, що підтверджують свіжість сировини.
Матричні настойки звичайно прозорі. При зберіганні можливе утворення невеликого осаду, що допускається за умови, відсутності суттєвої зміни складу.
Виробничий процес мас. бути відтворюваним.
Метод мацерації. Якщо немає інших зазначень, лікарську рослинну сировину, що екстрагується, здрібнюють до часток певного розміру, ретельно перемішують, екстрагують зазначеним способом зазначеним розчинником і витримують у закритому контейнері зазначений час. Залишок відділяють від екстрагенту і, якщо необхідно, віджимають. В останньому випадку обидві одержані рідини об'єднують.
Регулювання складу. Регулювання вмісту діючих речовин, якщо необхідно, проводять додаванням екстрагенту підхожої концентрації або додаванням іншої матричної настойки для гомеопатичних лікарських засобів рослинного або тваринного походження підхожої концентрації.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ
Де можливо, слід провести хоча б одне випробування ідентичності хроматографічним методом.
ВИПРОБУВАННЯ НА ЧИСТОТУ
В окремих статтях межі вмісту встановлені для офіційних методів виробництва. Кожному певному методу виробництва будуть відповідати свої певні межі вмісту.
Якщо проводять визначення відносної густини, визначення вмісту етанолу не потрібне, і навпаки.
Відносна густина (2.2.5). Значення відносної густини матричної настойки має відповідати межам, зазначеним в окремій статті.
Вміст етанолу (2.9.10). Вміст етанолу має відповідати межам, зазначеним в окремій статті.
Метанол і 2-пропанол (2.9.11). Не більше 0.05 % (об/об) метанолу і не більше 0.05 % (об/об) 2-пропанолу, якщо немає інших зазначень п окремій статті.
Сухий залишок (2.8.16). Вміст сухого залишку матричної настойки мас відповідати межам, зазначеним в окремій статті.
Залишкові кількості пестицидів (2.8.13). Якщо необхідно, матричні настойки мають витримувати випробування на пестициди. Вимоги вважаються виконаним, якщо лікарська рослинна сировина витримує випробування.
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Де можливо, проводять кількісне визначення із встановленням меж вмісту.
ЗБЕРІГАННЯ
У захищеному від світла місці. Може бути зазначена максимальна температура зберігання.
МАРКУВАННЯ
На етикетці зазначають:
- продукт являє собою матричну настойку для гомеопатичних лікарських засобів (позначають "ТМ" або "ф"),
- назву сировини латиною ВІДПОВІДНО ДО монографії Фармакопеї, якщо монографія існує,
- метод приготування,
- вміст етанолу або іншого розчинника в матричній настойці, у відсотках (об/об),
- співвідношення сировини та матричної настойки,
- якщо необхідно, умови зберігання.
1. ГОМЕОПАТИЧНА МЕТОДИКА ТЕРАПІЇ, АКТУАЛЬНІСТЬ І МОЖЛИВІСТЬ.
Гомеопатія - це метод лікарського лікування хвороб за допомогою невеликих доз лікарських засобів, які в здоровому організмі людини у великих дозах викликають подібну хворобу.
Слово "гомеопатія" походить від грецьких слів homoios - схожий і pathos - страждання, хвороба.
Гомеопатія як терапевтична система була створена на рубежі ХVШ-XIX століть німецьким ученим, професором Лейпцігського університетe Християном Фрідріхом Самуїлом Ганеманом (1755-1843). Будучи аптекарем, він закінчив медичний факультет Лейпцігського університету, а в 1779 р. одержав ступінь доктора медичних наук.
Виникненню гомеопатії сприяли деякі історичні дані. Ще в древніх авторів були вказівки по застосуванню ліків за принципом подоби. Зокрема, батько медицини - Гіппократ - уперше сформулював положення "лікування подібного подібним". Він писав, що хвороба розвивається під впливом засобів, що викликають подібні їй симптоми, і цим же засобом виліковують хворого.
На податку XVІ ст. Парацельс у "Liber Paramirum" писав: "Шукайте зовні те, ще відповідає по своїй природі вашій внутрішній хворобі". Говорячи про кашель, ангіну. нежить, катар, він писав: "Ці терміни нічого не дають нам щодо підбору ліків, термін повинен служити для зіставлення подібного з подібним, і таке зіставлення допомагає знаходити засоби для лікування хвороб".
Аналогічні висловлення можна знайти й у знаменитого бельгійського лікаря Ван-Гельмонта: "Хвороба лікує хворобу".
Відомо, що в XVIII ст. Г. Сталь писав: "Я впевнений у тому, що хвороба поступається тим засобам, які самі викликають подібні стани".
Таким чином, ще задовго до Ганемана окремі лікарі застосовували принцип подоби, але експериментально його вивчив тільки Ганеман, який створив метод лікування, відомий під назвою гомеопатії.
У 1790 р. Ганеман перевів книгу Кулена "Матерія медіка" Його увагу привернула парадоксальна дія хіни на організм. Він зрозумів, що "хіна в малих дозах лікує лихоманку, у великих сама викликає в організмі рід лихоманки" Аналогічно діє кава, що може викликати безсоння чи навпаки, діє заспокійливо; радій має здатність утворювати рак і одночасно служить для лікування раку; наперстянка в залежності від дози підсилює чи послабляє скорочення серця і так далі.
Перевірка лікарських засобів в експериментах показала, що:
- кожні ліки мають специфічний вплив:
- дію ліків треба розраховувати так, щоб пішла раціональна реакція;
- реакція залежить від вихідного стану організму;
- маленькі подразнення дають стимулюючий ефект завдяки реакції організму;
- співрозмірність подразнення визначається самим суб'єктом у виді його реакції.
Звідси чітко видна різниця в підходах до лікування захворювань у алопатів і гомеопатів. Алопатія (від грец. allos - інший і pathos - хвороба) - звичайна традиційна система лікування, протиставлювана гомеопатії. Якщо у хворого подразнений кишківник, то алопат намагається лікувати заспокійливими засобами, а гомеопат -подразнюючими, тільки в малих дозах. Принцип алопатичної медицини (протилежне виліковується протилежним), коли від лихоманки дають жарознижуючі засоби, а від бактерій - антибіотики, призводить до блокування реакції організму на хвороботворний агент, людина отримує рівновагу, досягнуту штучним шляхом. Тому створюються умови для хронічних захворювань. Принцип гомеопатичної терапії - стимулювати властиву організму регуляцію до самовидужання. Керування саморегуляцією організму можливе тільки при відповідності ліків вихідному стану хворого, який розпізнається за індивідуальними реакціями, тобто за симптоматикою. Хвороба - це порушення керованої в центрі енергії, яка підтримує життя і яку Ганеман називав "духоподібною
Loading...

 
 

Цікаве