WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Комплексні гомеопатичні препарати вітчизняного виробництва "NHU" м. Київ, "АРНІКА" м. Харків - Курсова робота

Комплексні гомеопатичні препарати вітчизняного виробництва "NHU" м. Київ, "АРНІКА" м. Харків - Курсова робота

Сульфур субліматум 10%.
Прикладом мазі-розчину може служити мазь від нежитю, до складу якої входять ментол і олія евкаліптова по 1 %.
Зустрічаються і багатокомпонентні комбіновані мазі, наприклад,суспензійно-емульсійна мазь "Плазмін":
Tinctura Calendulae 2,0
Tinctura Phytolaceae 6,0
Tinctura Bryoniae 2,0
Acidum boricum 18,0
Lanolinum 40,0
Vaselinum 140,0
Борну кислоту (більше 5 %) розтирають з частиною розплавленого вазеліну (близько 10,0 г) і змішують з рештою вазеліну. Настойки по черзі емульгують у ступці водним ланоліном і змішують з раніше виготовленою суспензійною частиною мазі.
Супозиторії (Suppositoriae). Як основа застосовується масло какао. Супозиторії виготовляють змішуванням основи з есенцією чи настойкою з розрахунку на один супозиторій 2 краплі есенції чи 20 крапель настойки, попередньо згущених за допомогою випарювання.
ОЦІНКА ЯКОСТІ, ЗБЕРІГАННЯ І ВІДПУСК ГОМЕОПАТИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ
Якість рідких препаратів визначають за наступними показниками: щільність рідини, вміст етилового спирту, екстрактивних речовин, жирних олій, алкалоїдів, відновників, фарбування есенцій, настойок і рідких розведень; капілярний і капілярно-люмінесцентний аналіз рідких розведень, тритурацій та ін.
Рівномірність розподілу лікарської речовини в тритураціях визначають за допомогою лупи чи мікроскопа. У низьких розведеннях можна визначити забарвлення, запах, смак відповідних лікарських речовин. У деяких випадках для перевірки тритурацїї використовують явище перекристалізації лікарських речовин з пересичених розчинів. Величину часток металів і вугілля в тритураціях вимірюють під мікроскопом.
У мазях визначають однорідність, у супозиторіях - час повної деформації. Дійсність препаратів визначають за допомогою загальних, специфічних кольорових реакцій, а також методів тонкошарової хроматографії. Цей метод використовується як орієнтований на встановлення доброякісності матричних настойок. При аналізі хроматограми, як правило, не вказуються діючі речовини, а дається лише її опис із вказанням послідовності розташування зон.
Кількісний вміст БАР вказується лише в рідкісних випадках, зокрема, при аналізі настойок, що містять отруйні речовини, а також препарати миш'яку, ртуті, кадмію. Якість настойок гарантується параметрами хроматографічного аналізу заданої кількості проби, а також випробуванням 4-го десяткового розведення, якому піддаються настойки, що містять отруйні і сильнодіючі речовини (аконіт, строфант, нукс воміка, ігнація, беладона).
У гомеопатичних фармакопеях деяких країн (США, Бельгія) лікарські засоби приводяться в гомеопатичних розведеннях, які також випробовуються. Так, французька фірма "Буарон" у сертифікатах якості приводить випробування четвертого десяткового, другого і четвертого сотенного розведень з посиланням на фармакопейну статтю, а іноді - на стандарт фірми.
У гомеопатичних аптеках відпускають без рецептів різні комплексні засоби, що мають відповідні назви: антигрипін, антиклімактерин, антинервін, краплі антиасматичні, золоті, від коклюшу, мазь д-ра Флемінга та ін.
Гомеопатичні лікарські засоби, включені в списки "А" і "Б", зберігаються за загальними правилами фармації й оформляються відповідними етикетками. Сильнодіючі лікарські речовини й отрути можна відпускати, починаючи тільки з четвертого десяткового розведення.
Гомеопатичні лікарські препарати залежно від виду лікарської форми відпускають у флаконах, коробках, пакетах. На етикетках вказують номер аптеки, номер рецепта і порядковий номер препарату в рецепті., масу препарату, що відпускається, дату і підпис фармацевта. Порядок і черговість прийому ліків за рецептом вказується в окремому розкладі, виписаному лікарем.
ІІІ. ВИСНОВОК
З метою удосконалення гомеопатичних препаратів, при позитивних результатах перевірки клініцистами гомеопатичних засобів, слід розрішити суперечності в їх номенклатурі, технології, регламентації і контролі якості. Повинні бути проведені наукові дослідження, спрямовані на перегляд арсеналу гомеопатичних препаратів, збагачення його сучасними ефективними засобами, вишукування вітчизняних аналогів імпортних засобів. Асортимент регламентованих у гомеопатії препаратів і форм варто розширювати за рахунок ін'єкційних розчинів, очних лікарських форм, аерозолей, таблеток, терапевтичних систем і т. п Ефективність гомеопатичних засобів можна підвищувати шляхом використання сучасних допоміжних речовин - високомолекулярних сполук, поверхнево-активних речовин, розчинників, стабілізаторів, емульсійних і гідрофільних основ для мазей та ін. Треба удосконалити технологічні процеси гомеопатичних есенцій, настойок, гранул, крапель та інших форм.
Для вивчення і контролю якості гомеопатичних лікарських засобів у різних концентраціях (розведеннях) можуть бути використані сучасні чутливі методи фізико-хімічного аналізу.
Невідкладна задача - дослідження доброякісності лікарської і тваринної сировини, а також стабільності різних гомеопатичних засобів при зберіганні, у т.ч. тих, які застосовуються в субмікроконцентраціях.
ІV. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Сопа И. Новые возможности гомеопатии. //Мистер Блистер. - 2006. - №9. - с.57.
2. Фазлєєв В. Гомеопатичні ліки: всебічний підхід до організму людини. //Ваше здоров'я. - 2006. - №39 (13. жовтень). - с.15.
3. Попова Т. Гомеопатия - наука элегантная. //Медичний всесвіт. - 2003. Т.З., №2. - с. 178-180.
4. Ветютнева М.О. До питання нормування якості гомеопатичних лікарських засобів. //Ліки України. - 2002. №1. - с.40-42.
5. Гомеопатические препараты на фармацевтическом рынке Украины. Провізор - 2000. №4. - с.12-15.
6. Ветютнева Н.О., Москаленко О.О., Горобійовська О., Оцінка якості гомеопатичних ЛЗ. Сучасний етап та перспективи. // Фармацевтичний журнал. - 1999. - №3. - с.28-33.
7. Гомеопатия как система лечения //Вестник АММ СССР.- 1991. - №5. с.52-55.
7. Зеликсан Ю.И. Состав и технология ЛФ, применяемых в гомеопатии. //Фармация. - 1991. - Т.ОО, №6. - с. 85-90.
9. Донилина Ч.Д. Гомеопатия на Украине. История развития. //Фармацевтичний журнал. - 1992. №1. - с.16-18.
10. Парманов-Прафимов Б.И. Системный подход и синдромный принцип в гомеопатии. //Педиатрия. - 1998. - №2. - с.49-51.
11. Полочко В.М. Должиникова О.Н. Совершенствование организации обеспечения населения гомеопатическими ЛС. //Провизор. - 1999. - №6. - с.35-36.
12. Ветрютлева Н. До питання нормування якості гомеопатичних ЛЗ. //Ліки України - 2002. - №1. с.40-42.
13. ІДК 615. 015.32. Ф250. Фаррингтон Э.А. Гомеопатическая клиническая фармакология: Лекции читанные в Гомемановськом мед. коллегии в Филадельфии (1875-1886 г.) - К. Современное издательское предпринимательство "КОЛОС". 1992. 600 с.
14. Гомеопатические лекарственные вещества. "Руководство по описанию и изготовлению". - Др. В. Швабе. - 1950. - перевод с нем. 1967. - 573 с.
Loading...

 
 

Цікаве