WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Елетрообладнання автомобіля: акумулятор, генератор, система запалювання, датчики - Реферат

Елетрообладнання автомобіля: акумулятор, генератор, система запалювання, датчики - Реферат

номінальну ємність батареї в ампер-годинах; останні літери позначають матеріал бака (Э - ебоніт, П - пластмаса) та матеріал сепараторів (Р - міпора, М - міпласт).
Автомобільні акумулятори нового покоління необслуговувані. Батареяповністю герметична. Замість сурми застосовується кальцієвий свинець. Кальцій забезпечує підвищену провідність і невеликий внутрішній опір, що зумовлює підвищену стартову потужність. У герметично закритій батареї вода випаровується набагато повільніше, зменшується ймовірність потрапляння в електроліт сторонніх домішок із повітря або недостатньо чистої води. Кожну пластину розміщено в окремому конверті-сепараторі, мікропористий матеріал якого, абсолютно інертний щодо електроліту, підвищує стійкість пластин до вібрацій і перешкоджає наростанню активної маси. Надійно захищені пластини розташовуються ближче одна до одної; при цьому питома ємність підвищується, а сама батарея стає компактнішою.
Для "дихання" електроліту передбачено мікропористий полімерний полум'ягасник, що сполучає батарею з атмосферою,
Акумулятор має оптичний визначник зарядженості (сендикатор), який дає змогу діагностувати стан батареї за кольором "вічка". Зелене вічко означає нормальне заряджання, чорне - знижене (потрібне підзаряджання), жовте (світле) - необхідність заміни акумулятора.
Генератор - основне джерело електричної енергії в автомобілі - слугує для живлення всіх споживачів і заряджання акумуляторної батареї при середній та великій частоті обертання колінчастого вала двигуна. На сучасних автомобілях установлюються трифазні генератори змінного струму з випрямлячами на кремнієвих діодах (Г221 - ВАЗ, Г250-Ж1 - "Москвич", Г250-Н1 - ГАЗ-24, Г502-А - ЗАЗ).
Генератор складається із статора та ротора.
Статор виготовляють у вигляді кільця з окремих фталевих пластин, ізольованих одна від одної лаком. На його внутрішній поверхні є обмотка 16, яку розподілено на три фази, розташовані під кутом 120° одна відносно одної. Кожна фаза утворюється з шести котушок. Котушки однієї фази з'єднані між собою послідовно, а групи котушок - зіркою, тобто одні кінці трьох груп з'єднані між собою, а інші - виводяться в коло.
Ротор складається з вала, обмотки збудження і шести пар полюсів та, що створюють магнітне поле. На валу ротора встановлено два контактних кільця, через які в обмотку збудження подається електричний струм. По контактних кільцях ковзають щітки. Ротор обертається в шарикових підшипниках, установлених у кришках статора. Всередині задньої кришки генератора вміщено випрямний блок, що складається з шести кремнієвих діодів.
Генератор кріпиться до двигуна за допомогою нижнього кронштейна та верхньої натяжної планки з лівого ("Москвич") або з правого (ВАЗ, ГАЗ-24) боку. На автомобілі ЗАЗ генератор установлюється в розточці напрямного апарата вентилятора й закріплюється в ньому трьома болтами.
Працює генератор так. Після вмикання запалювання струм від акумуляторної батареї надходить в обмотку збудження, встановлену на роторі генератора. Під час обертання ротора його магнітний потік перетинає витки обмоток статора, й у них індукується змінний струм, який потім випрямляється й подається в зовнішнє коло. Коли напруга, яку виробляє генератор, перевищуватиме напругу акумуляторної батареї, струм від генератора піде на заряджання батареї та живлення інших споживачів системи електрообладнання. В обмотку збудження генератора в цей час струм також надходить від генератора, а не від акумуляторної батареї.
Напруга генератора зі збільшенням частоти обертання колінчастого вала двигуна і зв'язаного з ним ротора генератора зростає й може досягти значення, за якого порушується нормальна роботами приладів електрообладнання. Для підтримання напруги генератора певних межах на автомобілях ВАЗ-2105 і "Москвич-2140" у кришку генератора з боку контактних кілець вбудовано інтегральний нерозбірний регулятор напруги. Всі елементи регулятора змонтовано на металевій основі, залито герметиком і закрито кришкою. Для з'єднання з генератором регулятор має два виводи - "В" та "Ш" у вигляді жорстких пластин. Мінусовий затискач виведено через корпус peгулятора на масу генератора. Конструкція щіткотримача й кришки? така, що обидві щітки, генератора ізольовано від маси.
У разі збільшення частоти обертання ротора, коли напруга генератора перевищить 13,5...14,5 В, за допомогою регулятора напруги припиняється надходження струму в обмотку збудження ротора. Внаслідок цього напруга генератора спадає, регулятор знову пропускає струм в обмотку збудження, й процес повторюється. Завдяки великій частоті перебігу цього процесу напруга генератора залишаєтеся практично сталою в межах 13,5...14,5 В.
На автомобілях ЗАЗ-968 і ГАЗ-24 регулятори напруги встановлюються окремо від генераторів (на автомобілі ЗАЗ-968 регулятор вібраційного типу, а на ГАЗ-24 - транзисторний). Принцип дії обох регуляторів однаковий. Коли частота обертання колінчастого вала двигуна велика й напруга генератора нижча від 14... 15 В, струм в обмотку збудження надходить, минаючи додатковий резистор (опір). Коли напруга генератора підвищиться до 14...15 В, резистор умикається в коло обмотки збудження, внаслідок чого її опір збільшується, зменшуються сила струму в ній і створюване ним магнітне коло. Як наслідок, знижується напруга генератора, додатковий резистор вимикається, після чого процес повторюється.
Отже, завдяки періодичному вмиканню додаткового резистора в коло обмотки збудження й вимиканню його напруга генератора підтримується сталою в заданих межах незалежно від частоти обертання колінчастого вала двигуна. Вона визначається співвідношенням часу замкненого й розімкненого станів контактів регулятора напруги (вібраційний регулятор) або відкритого й закритого станів транзистора (транзисторний регулятор).
2. Система запалювання.
Робоча суміш у циліндрах карбюраторного двигуна запалюється електричною іскрою, що проскакує між електродами свічки запалювання. Повітряний проміжок між електродами свічки має великий електричний опір, тому між ними треба створити високу напругу, щоб виник іскровий розряд. Іскрові розряди мають з'являтися при певному положенні поршнів та клапанів у циліндрах і чергуватися відповідно до встановленого порядку роботи двигуна. Ці вимоги забезпечуються системою запалювання, що складається з джерел струму (акумуляторна батарея та генератор), котушки запалювання, переривника, розподільника, конденсатора, свічок запалювання, вмикача (замка) запалювання, проводів високої і низької напруг.
Котушка запалювання слугує для перетворення струму низької ; напруги (надходить від акумуляторної батареї або
Loading...

 
 

Цікаве