WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

Загрузка...
ГоловнаТехнічні науки → Сувенірні вироби з дерева - Курсова робота

Сувенірні вироби з дерева - Курсова робота

з цісарської армії, де він прослужив 6 років, Юрій сконструював оригінальний, на той час, токарний верстат. Це значно полегшило працю і дало можливість добиватися різноманітніших форм виробів, котрі були б найдоцільніші в побуті, зручні в користуванні. Зокрема, це держало для коси, жердка, без якої не обходився жоден інтер'єр гуцульської хати, домашній посуд, -боклажки, берівочки, плесканки, палочки - "келехи", "топірці, кріси, пістолі, пістолі, що також були потрібні в суворому гірському житті. Таким чином практичні потреби зумовлювали необхідність численних різноманітних виробів. У свою чергу потреба естетичного збагачення життя диктувала необхідність їх декорування. Майстри домагалися органічної єдності краси і доцільності. Скажімо, не випадково стільки уваги різьбярі приділяли орнаментуванню окісся. Ритмові праці відповідає й ритм звуку коси, шелесту гірських трав і, природно, ритм орнаментальної мови окісся, що так чарівно опоетизовує нелегку працю косаря.Орнаментація окісся вирішується з урахуванням всього його вигляду, орнамент завжди гармонійно суголосний білині вбрання косаря й зелені довколишніх гір.
Кожен виріб Юрій Шкрібляк дбайливо оздоблював вишуканою плоскою різьбою, часто застосовував інкрустацію з баранячого білого та чорного рогу, мідного дроту, цвяхів з головками. У ранній період своєї праці він використовував характерні мотиви гуцульської плоскої різьби: "кривульки", "пасочки", "рєски", "головкаті", "деревця", "колоски", "сливки", "кучері", "ружі" та інші. Дошкрібляківський період гуцульського різьблення був характерний тим, що майстри вирізували на деяких виробах домашнього вжитку названі мотиви, а потім, у вирізані рівчаки втирали вугіль для виразності орнаментики. Юрія Шкрібляка надзвичайно захопили розмаїті орнаментальні мотиви, їхні елементи, деталі. Він вдивлявся в них, як мудре народне "письмо", у своєрідний літопис народного мислення, в якому закарбувалася любов до рідного краю тисяч майстрів, що були до нього, їхній талант і художній смак. Юрій Шкрібляк сконструював і виготовив різні за розміром і формою долотця і стамески. Завдяки цьому він значно покращив і вдосконалив техніку різьблення, виробивши свій почерк, так званий "шкрібляківський різець", а також удосконалив елементи орнаментальних мотивів, почавши робити такі виїмки, що напрочуд гармонійно за компонувалися з контурними прорізами прямих, ламаних та хвилястих ліній.
Підготовлену, старанно вичищену поверхню виробу майстер чітко розбивав на окремі площини, де наносив контурними, триграновиїмчастими вирізами і вибиранням поля у певному композиційному ладові, переважно, геометричні мотиви. При такому підході плоско різьблений орнамент гарно поєднується з природним кольором дерева й вигідно виділявся на тлі площини. Різьбар використовував переважно тверді породи дерев - тис, бук, грушу.
Для кожного мотиву Шкріб ляк задумував характерні, з відповідною глибиною і шириною прорізи. Найпоширеніші його мотиви, зокрема, "розетки", мають тригранно-виїмчасті прорізи, а символічні "круги", "кочела", "сонечка", "вічка" - контурні прорізи різної глибини. Їхнє комплексне поєднання в орнаментації площини окремого виробу надає йому особливо емоційного звучання.
Концентричні композиції Юрій Шкрібляк також вирішував щоразу по новому. В формах з прямокутними площинами майстер розробляв багато варіантів розміщення у виділених полях мотивів "дерев життя" і "пшеничок". Він часто обрамляв ці мотиви колами, півколами, ромбами, "вічками" і прямокутниками - "вікнами".
Геометричні мотиви домінують у творчості Юрія Шкрібляка. Однак майстер часто вводить в орнаментацію стилізоване зображення людських постатей і квітів, яких до нього ніхто серед гуцулів не робив.
Але, здебільшого, він опрацьовував головні традиційні мотиви: "сонечка", "підківки", "зубці". Він так комбінував їх, так майстерно різав лінії, деталі, окреслення і по своєму розміщував їх на площинах, що завжди з-під його різця виходила нова, "шкрібляківська" композиція, котра не зустрічалася раніше в творах різьбярів Гуцульщини.
Багатомовний геометричний, антропоморфний та рослинний орнамент у творчості Юрія Шкрібляка постає як філософськи осмислена картина довколишнього світу, спостережена пильним оком майстра і перенесена різцем на дерево. Юрій Шкрібляк зумів досягнути вершини
художнього узагальнення, справжньої гармонії краси матеріалу, техніки виконання та ужиткового призначення виробу і тим самим здобути визнання далеко за межами рідного краю.
Сини Юрія - Василь, Микола, Федір - перейняли батькову майстерність. У ранніх роботах брати наслідують його прийоми, а згодом, кожен з них зумів виробити свій мистецький почерк. Найбільше збереглося творів Василя Шкрібляка (1856 - 1928). Працьовитий, наполегливий, він приділяв багато уваги удосконаленню гуцульської сухої різьби, цілком присвятивши своє життя улюбленому мистецтву. Василь Шкрібляк був добрим столяром, токарем, чудовим майстром писання, викладання, жирування. Його ракви, цукорниці, табакерки, чарки, свічники захоплюють розмаїттям форм, багатством орнаментики і надзвичайною вишуканістю колірного вирішення.
По різному комбінував комбінував різьбяр розміщення орнаментальних мотивів, створюючи досить складні композиції. Серед них найпоширеніші концентричні та з вертикальною віссю симетрії. Принцип концентричних композицій особливо часто застосовувався Василем Шкріб ляком при декоруванні тарілок, рахв, цукорниць. Майстер неодмінно виділяв головні мотиви. Так, часто на берегах тарілок він робив окреслену контурними лініями смугу, обрамлену зубцями. На ній виділяється ряд основних мотивів - "головкате". Між ними вся площина наповнена скісною сіткою, мотиви виділені розміром і гладкою площиною. Перехід берегів до дна позначений вузькою смугою, заповненою дрібним краплеподібними мотивами - "рєскою". На дні посудини розміщено по два - три концентричні кола з зубців та хвилястих ліній. Вони перерізують головний мотив - п'ятипелюсткову розетку, в центрі пелюстків якої, вкладено металеві круглі пластинки - "ціточки".
Таким чином, в одній тарілці майстер вміщував мотиви "головкате", "ільчате письмо", "рєска", "гадючка", "рушка", кочела". І всі вони згармонійовані пропорційно, ритмічно і водночас підпорядковані виділенню головних мотивів - "головкате" і "ружка".
З 1905 року майстер викладав різьбярство в Вижницькій школі художньої обробки дерева і металу. Приблизно з цього часу В. Шкрібляк став частіше, порівняно з батьком, застосовувати викладання різнокольоровим деревом, чорним і білим
загрузка...

 
 

Цікаве

загрузка...