WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Сувенірні вироби з дерева - Курсова робота

Сувенірні вироби з дерева - Курсова робота

крісло з рівною спинкою, трохи похиленими на перед локотниками та ніжками, з'єднаними, як і на столику, заокругленими арочками. Внутрішній простір під сидінням та підстіллям служив практичним цілям: з-під виглядають вузькогорлі посудини з чорнилом. Продовжені в гору ніжки крісла утворюють спинку і завершуються точеними кулями. Зображенняподібного крісла є на мініатюрі Галицького Євангелія XIV ст. Там же і маленький столик, схожий на сучасний табурет, з ніжками, які по периметру з'єднані проніжками.
Поряд з заокругленими арочками відомі й інші форми сполучення ніжок. На іконі царських врат XVI ст. з села Пав'є зображено стілець, ніжки якого не виділені, і складають одне ціле з кілеподібною арочкою. Кулеподібний мотив в XVI ст. служив завершенням тих же царських воріт. Безумовно, він має східне походження. На іконі з Нової Весі кінця
XV - початку XVI ст. та в центральній частині ікони з Дрогобича XVI ст. можна побачити сидіння і столи, де ніжки з'єднані прямою планкою без арочки. На останній добре читається розпис: на дерев'яній дошці підстілля, на ніжках густий орнамент із завитків спіралевидної форми, а на бічних дошках по два великих смугастих трикутники - відомий, дуже давній хліборобський символ.
На вже згаданій іконі з Нової Весі ліжко з похилою на головах і прямою в ногах спинками та з виточеними ніжками. Продовжені в гору вертикалі ніжок утворюють прямі спинки, що завершуються виточеними кулями. Самі ніжки складаються з циліндричних, конічних, кулястих елементів. Ліжко розписане геометричним орнаментом. Типовим для народного мистецтва: в прямокутниках, які чергуються, по 4 - 5 пар точок, у квадратах між ними - кола (символ сонця), та півкола (символ місяця). Цей орнамент розміщено на основній конструкції. Він утворює своєрідне облямування широких площин, на яких розкидані древні символи засіяного поля (перехрест з точками в кутах). Стільчик з підстіллям, що стоїть біля ліжка, також має розпис, але менш виразний. Подібні стільчики малювалися на багатьох іконах. Ліжко з короткими точеними ніжками знаходимо також в нижній частині ікони "Страшний суд" (середина XVI ст.) з села Багнувате. На пам'ятниках іконопису є й інші зображення столів: довгих прямокутних - на іконах "Воздвиження" XV ст. з села Звичні та XVI ст. з села Потелиці, круглі - на іконах "Страсті Господні" XV ст. також з села Звичні та XVI ст. з села Долина.
Загалом, усі ці види меблів мають одну і ту ж спільну каркасну конструкцію з відповідними варіаціями в деталях, їхні пропорції більшою або меншою мірою мірою відповідають пропорціям людського тіла. Можна гадати, що такі зразки меблів були в ужитку заможної частини
населення. Бідніші його кола користувалися простішими і грубішими меблями.
Різьба по дереву посідала значне місце в архітектурі. Вона прикрашала стовпчики та арки галерей, які будувалися довкола світлиці, великі дерев'яні балки - сволоки. Зразок такої балки XVI ст. знайдено в одному з будинків м. Львова. Центральна частина балки оздоблена різьбленою "вихровою" розеткою, дещо менші розетки розташовані з чотирьох боків. Тут знайшов продовження той композиційний тип, що мав місце на Черняхівських мисках. Стародавнім є й мотив "косого" хреста ("язичницький криж") в обрамленні дерев'яного хреста.
Крім побутових, з дерева, використовувалися культові речі, з яких до нас дійшли лише одиниці. Серед них ручні хрести XV та XVI ст. з плоскорельєфною різьбою. У виконанні другого хреста відчувається висока професійність і вдалі спроби просторового вирішення зображуваних сцен. Фігури відзначаються чіткими пропорціями, кожна сцена рельєфної мініатюри - пластичною виразністю. З цього погляду перша пам'ятка значно поступається другій. До того ж вона насичена язичницькою символікою й, вірогідно, виготовлена народним майстром.
Семиконечний ручний хрест частково схожий на перший розглянутий хрест. На це вказує наявність маленьких, дещо незграбних виступів. Заслуговують на увагу, щоправда невдалі, спроби пластичного вирішення тіла Христа. Дві пари фігур за пластичним трактуванням близькі до іконостасу - складання XVI ст. з Кам'янця-Подільського. Отже в цьому хресті поєднуються риси принаймні трьох пам'яток. Отже з наведених спостережень, його можна датувати серединою XVI ст.
В XV ст. різьба по дереву на іконостасах тільки починає свій розвиток. До монголо-татарської навали іконостасів в церквах не було. В той час Вівтарна частина в церковному інтер'єрі відділялася перегородкою. В багатьох давньоруських храмах вона складалася з орнаментних кам'яних (шиферних) плит. Після навали, коли монументальне будівництво було дуже обмеженим і продовжувалося лише у великих містах західних земель, будуються переважно невеликі дерев'яні храми. Тоді, навіть у мурованих церквах, фрескові розписи було важко виконувати через економічний занепад та нестачу майстрів. З цих причин замість фресок, у яких послідовно розкривалося християнське віровчення та життя Христа, стали робити різьблені та мальовані ікони на дошках і розміщувати їх на вівтарній перегородці. Отже виникла необхідність створення такої конструкції, на якій би ці ікони трималися. Так, поступово, в XV ст. відбувалося формування монументально-декоративної композиції іконостасу. В міру того, як складалася конструктивна основа іконостасу, розвивалося її декорування.
Цілі іконостаси того часу, в тому числі простіші тяглові, до нас не дійшли. Від кінця XV ст. нам відомі лише двоє царських врат. Перші -походять з села Воля Добростанська, другі - з села Домариж Львівської області. За побудовою та композицією вони нагадують металеві двері на зразок суздальських, лихачівських або Васильківських. На двох їхніх стулках вміщено три пари клейм з мальованими зображеннями: на двох верхніх - сцена Благовіщення, на чотирьох останніх - євангелісти. Єдиний виняток становлять царські врата з Дома рижа, де замість Благовіщення в двох верхніх клеймах - двійчасте "Причастя апостолів". Як і в металевих вратах, клейма з зображенням мають випуклі облямування, оздоблені плоскорельєфною різьбою. Різьблені рослинні мотиви низького рельєфу контрастно виступають на дрібно фактурному тлі з випуклих точок.
Кожен мотив відділений від сусіднього орнаментальними перемичками. Своїми пластичними особливостями орнамент скоріше нагадує карбування по металу, аніж різьбу по дереву. Таким чином дерев'яні царські врата, як і весь іконостас, були нововведенням, для якого ще не знайдено відповідні художні форми і засоби виконання. Через це давньоруські металеві двері, що служили за взірець, відтворювалися в двері з можливою точністю. Та й сам орнамент на них ще зберігає давньоруські стилістичні
Loading...

 
 

Цікаве