WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Видобуток нафти із Вигода - Витвицького родовища (Івано-Франківська обл.) - Реферат

Видобуток нафти із Вигода - Витвицького родовища (Івано-Франківська обл.) - Реферат


Реферат
Видобуток нафти із Вигода - Витвицького родовища (Івано-Франківська обл.)
Видобуток нафти із Вигода - Витвицького родовища розпочато в 1967р. після освоєння свердловини 74, із якої одержано промисловий приплив нафти дебітом 68.8т/доб. (Кропивницький блок) . Промислова нафтоносність тут пов'язана з верхньо- середньоменілітовими відкладами олігоцену, які залягають на глибинах 3200 - 3800м .
У 1971р. на Кропивницькому блоці введена в експлуатацію свердло-вина 73 з дебітом нафти 13.6т/доб., яка в 1974р. з причин зменшення дебіту нафти до О.іт/доб. і високого газового фактору до 2000м3/г переведена в контрольні.
У 1981р. виявлена промислова нафтоносність Південно - Долинсько-го блоку : із свердловини 4 - Лопянецька одержано приплив нафти дебітом 4т/доб.
У промислову розробку родовище введене в 1993р. на основі техно-логічної схеми розробки [1]. У технологічній схемі розраховано три варіанти розробки родовища : розробка родовища на режимі виснаження при наявності 20 видобувних свердловин (у тому числі 18 проектних), розташованих по 600 - метровій сітці та два варіанти розробки родовища із заводненням- з розташуванням свердловин по 600 - метровій сітці (додаткове буріння 13 видобувних і 5 нагнітальних свердловин - варіант 2), та по - 700 метровій сітці (додаткове буріння 8 видобувних та 4 нагнітальних свердловин - варіант 3) . При цьому буріння свердловин проектується лише на Кропивницькому блоці . Площа Південно - Долинського блоку забудована, тому буріння свердловин тут не проектувалось .
Враховуючи, що геологічна будова родовища недостатньо вивчена, для впровадження було рекомендовано і затверджено ТЕР АТ"Укрнафта" варіант 3 .
Відповідно до технологічної схеми розробки родовища буріння про-ектних свердловин повинно було розпочатись в 1996р. з введенням в екс-плуатацію першої свердловини в 1997р. Але за станом на 1.01.1998р. буріння свердловин не розпочато . В експлуатації знаходяться дві видобувні свердловини - 74 - В.В. та 4 - Лоп. та одна контрольна - 73 - В.В.
Затримка з бурінням пов'язана з великою глибиною залягання наф-тового покладу, низькими і не витриманими по площі та розрізу колек-торськими властивостями та малою продуктивністю нафтових пластів, що в підсумку дає низьку окупність свердловин .
У даній роботі розраховано варіант розробки родовища існуючим, фондом свердловин (дві видобувні свердловини), а також економічно об-грунтовано можливість розбурювання родовища за затвердженим варіантом З [1] у випадку зменшення податків на нафту через віднесення запасів нафти родовища до категорії важковидобувних .
1 ЗАГАЛЬШВЩОМОСП ПРО РОДОВИЩЕ
Вигода - Витвицьке нафтове родовище розташоване в Долинському районі Івано - Франківської області та межує з Долинським, Спаським та Північно - Долинським нафтовими родовищами . Найближчі населені пункти - це районний центр м. Долина і селище міського типу Вигода . Найближчі села - Мала Тур'я, Мізунь Старий, Новоселиця, Кальна, Розточки, Витвиця та інші, розташовані в долинах рік Мізуньки, Свічі і Лужанки .
У районі родовища добре розвинута система засобів комунікацій . Райцентр зв'язаний з навколишніми селами асфальтовими і поліпшеними ґрунтовими дорогами з гравійним покриттям . Найближча залізнична станція знаходиться в м. Долині, через котру проходить вітка залізниці Стрий - Івано - Франківськ - Чернівці . В південно - східній частині площі проходить вузькоколійна залізниця, яка з'єднує Вигодський лісокомбінат з ділянками лісорозробок.
У місті Долині знаходиться управління бурових робіт, нафтогазови-добувне управління, газобензиновий завод, який забезпечує переробку нафтового газу Долинського нафтопромислового району .
Із інших галузей промисловості чільне місце займає деревообробна і лісова промисловості . Сільське господарство в межах даного району, в зв'язку з несприятливими ґрунтовими і рельєфними умовами, не отримало широкого розвитку . Населення переважно зайняте в нафтовій і лісовій промисловостях .
Клімат району - помірно - континентальний з підвищеною во-логістю . Середньорічна кількість опадів складає 620 - 720мм, а в окремі роки біля 1000мм.
Середньорічна температура коливається від плюс 5 до плюс 7°С .
Дана площа охоплює Вигодський район Зовнішньої області Карпат і Прикарпатську горбисту рівнину . Вигодський район охоплює більшу час-тину Орівської скиби . Рельєф району горбисто - рівнинний . Хребти - водо-розділи широкі з невеликими абсолютними відмітками (600 - 700м) . Долини рік широкі, інколи з заболоченими нижніми терасами . Прикарпатська рівнина носить горбистий характер на фоні загального пологого схилу на північ . Гіпсометрична відмітка рельєфу коливається в межах 350 - 500м над рівнем моря.
Гідрографічна сітка району представлена ріками Свіча, Сукель з їхніми притоками . Ріка Свіча є правою притокою ріки Дністер . Вказані ріки беруть початок у Карпатах, протікають впоперек простягання порід і утворюють широкі ерозійні, сильно заболочені долини з пологими північно-східними схилами і крутими південно - західними схилами .
2 ГЕОЛОГО- ФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОДОВИЩА 2.1 Характеристика геологічної будови
В геологічній будові площі, в межах якої розташоване Вигода - Вит-вицьке родовище, беруть участь відклади верхньої крейди, палеогену, нео-гену та четвертинного віку . Породи інтенсивно дислоковані, мають віднос-но однорідний склад і являють собою флішеві та моласові уворення .
Крейдова система представлена відкладами стрийської світи, складе-ними чергуванням пісковиків, аргілітів і алевролітів . Максимальна їх тов-щина розкрита в Орівській скибі, де вона змінюється від 757 до 1969м .
Палеогенова система представлена трьома відділами - палеоцено-вим (ямненська світа), еоценовим (манявська, вигодська, бистрицька світи) та олігоценовим (менілітова світа) . Ямненська і манявська світи розкриті у Береговій і Орівській скибах, у Витвицькій глибинній складці названі світи не розкриті.
Ямненська світа представлена товщею пісковиків і строкатокольоро-вим (яремчанським) горизонтом, який залягає в підошві світи і складений глинами і аргілітами . Товщина ямненської світи коливається в межах 50 -225м.
Манявська світа представлена аргілітами з частими проверстками алевролітів і пісковиків . Товщина світи змінюється від 140 до 290м .
Вигодська світа представлена товщею масивних товстошарових пісковиків з проверстками алевролітів і аргілітів . Розкрита товщина світи у Витвицькій складці складає 120м, а в Скибовій зоні 70 - 225м .
Бистрицька світа представлена аргілітами з проверстками пісковиків і
Loading...

 
 

Цікаве