WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проект газоконденсатного родовища Штормове (шельф Чорного моря) - Курсова робота

Проект газоконденсатного родовища Штормове (шельф Чорного моря) - Курсова робота


Курсова робота
Проект газоконденсатного родовища Штормове (шельф Чорного моря)
Зміст
Вступ
1. Район розташування родовища
2. Кліматичні та гідрометеорологічні умови
3. Загальні відомості про родовище
Коротка історія геолого-розвідувальних робіт
Стратиграфія розрізу
Тектоніка родовища
Газоносність родовища
Будова покладу
Результати випробування і дослідження розвідувальних свердловин
Вибір обладнання і його розміщення для видобування нафти і газу
4. Проектування опорного блоку МСП
Загальні відомості про МСП
Розрахунок максимальних хвильових навантажень на споруду
Зведення хвильових навантажень до вузлових
Розрахунок сил підтримки
5. Розрахунок глибини забивання паль і їх кількість
6. Охорона навколишнього середовища при будівництві і експлуатації МСП
Перелік посилань на джерела
Вступ
Значні перспективи в видобуванні нафти і газу на території Украіни пов'язані з шельфовими зонами Чoрного та Азовського морів, зусереджено, за геологічними прогнозами, біля 40% запасів нафти, газу, газоконденсату. Відкриті газові родовища на Чорному та Азовському морях вже істотно впливають на енергетичне забеспечення народного господарства України.
На даний час в промисловості на шельфі Чорного моря знаходиться чьотири родовища: Голіцинське, Штормове, Шмідта, і Архангельске. Прогнозні ресурси вуглеводню шельфу Чорного моря оцінюються в 550 млн.т. і Азовського моря - 366 млн.т. умовного палива. На півнично - західному шельфі Чорного моря геофізичними методами виявлено біля сорока структур. У фонді підготовлених до глибокого буріння знаходиться дванадцять структур. На Азовському морі виявлено двадцять одна структура і підготовленно до глибокого буріння дванадцять структур.
Для проведення геологорозвідувальних робіт, експлутаційного буріння свердловин, для організації видобутку нафти і газу використовуються різні морські споруди : стаціонарні платформи (МСП), самопідйомні плавучі бурові установки (СПБУ), напівзанурені плавучі установки (НЗПУ), занурені бурові установки (ЗБУ), плавучі бурові установки (ПБУ) , а також бурові суда (БС).
Видобуток газу до 2005 року передбачається довести до десяти млрд.м3. в рік. До того ж великі перспективи пов`язані з розвідкою і подадальшою експлуатацією нафтових родовищ на шельфі Чорного і Азовських морів.
На різних етапах проектування розробки нафтогазових родовищ не-обхідні різні об'єми гідрометеорологічної інформації. На етапі проектуван-ня МНС потрібна більш детальна інформація про визначення місць і схеми розміщення на родовищі нафтопромислових споруд, а також степінь дії се-редовища на ці споруди.
Основні вихідні дані :
- максимальна висота хвилі і відповідний їй період ;
- максимальне значення швидкості вітру і течії ;
- екстремальна зміна рівня води з врахуванням припливів і
штормових нагонів ;
- льодові умови ;
- режимне розподілення висот і періодів хвиль ;
- розподілення швидкості і напрямку вітру і течій ;
- профіль течій, спектри вітру, хвиль і групові і властивості
хвиль ;
- хід швидкості вітру і параметрів хвиль в типових і найбільш жорст-ких штормах.
Основні вихідні дані параметрів наводяться з даними періоду їх по-вторюваності (1 раз на рік, через 5,10,20,50,100 років).
Існує комплекс технічних засобів для збору інформації, котрий вклю-чає в себе :
науково-дослідні кораблі, кораблі погоди, плавмаяки, дрейфуючі станції, морські берегові гідрометеорологічні станції, пошукові кораблі, гідрогра-фічні кораблі, підводні апарати, носії підводних апаратів, незалежні супут-ники і космічні лабораторії, літаки, вертольоти, кулі-зонди, морські стаціо-нарні платформи (МСП).
Дослідження навколишнього середовища ведуться за методами і ре-комендаціями розробленими спеціальними організаціями.
Навколишнє середовище має великий вплив на вартість робіт і від повноти і якості даних про гідрометеоумови середовища в значній мірі за-лежить визначення параметрів, технічних характеристик і конструктивних особливостей унікальної і складної морської техніки нафтогазових промис-лів.
1. Район розташування родовища.
Газоконденсатне родовище Штормове розташоване в північно-західній частині шельфу Чорного моря. Відстань до мису Тарханкут, де виходить на берег газопровід Голіцинського родовища, складає 70 км, до морського Голіцинського родовища, що знаходиться в стадії розробки, -
50 км.
Основними великими промисловими центрами, які знаходяться у відносній близькості від родовища, є Херсон, Миколаїв, Одеса. Селище Чорноморське, де розміщена промбаза і порт виробничого об`єднання "Чорноморнафтогаз", знаходиться на відстані 90 км.
2. Кліматичні і гідрометеорологічні умови.
За кліматичними особливостями північно-західна частина Чорного моря відноситься до помірно-континентальної зони. Кількість річних опадів складає 300 мм. Льодових покриттів в районі родовища, як правило, немає, але в дуже суворі зими можливі утворення льодових полів. Переважаючий напрямок вітрів зимою північний і північно-східний з середніми швидкостями 3-8 м/с. Влітку вітри за напрямком є непостійними, їх середні швидкості складають 2-5 м/с. Шторми спостерігаються переважно зимою (3-8 днів на місяць). Висота хвилі під час шторму 5-8 м.
Глибина акваторії на Штормовому родовищі становить 50-54 м. Разрахункова висота хвилі з 1% забезпеченості ( 1 раз в 100 років ) становить 12,5 м, при цьому довжина хвилі складає порядка 150 м. Густина морської води в середньому дорівнює 1026 кг/м3.
Морські течії в районі родовища мають південне спрямування зі швидкістю 0.3-0.5 вузла.
Соленість морської води в акваторії Штормового родовища 3-5 % .
3. Загальні відомості про родовище.
Штормове родовище відноситься до морського продовження південного борта Північно-Кримського крейдо-палеогенового прогину. Родовище являє собою за відкладами палеоцену і дату антиклінальну складку субширотного простягання. Продуктивними на родовищі є відклади нижнього палеоцену і дата, де при поінтервальному випробуванні в двох пробурених розвідувальних свердловинах №1 і №3 дебіти газоконденсатної суміші становили до 190 тис.м3/добу, в свердловині №2 отримані слабі припливи пластової води.
Абсолютна відмітка газо-водяного контакту (ГВК) прийнята на глибині мінус 1868 м. Розміри газового покладу складають 10.5 х 2.5 км, висота - 105 м. Поклад газу по всій площі підстилається підошвеною водою. При достатній вивченості на Штормовому родовищі запаси газу і конденсату пораховані у відкладах нижнього палеоцену.
Будова покладу визначається структурно-тектонічними особливостями залягання продуктивного горизонту, будовою його проникної частини. На час складання проекту дослідно-промислової експлуатації (ДПЕ) отримані достатньо суперечливі результати випробовування продуктивного горизонту. Тому прийнята для підрахунку запасів геологічна модельпокладу є в значній мірі умовною. Абсолютна відмітка ГВК прийнята мінус 1868 м. При такій відмітці розміри покладу в плані складають 10.5 х 2.5 км, висота - 105 м.
В тілі покладу запаси газу розміщені в 45-48 проникних інтервалах розрізу продуктивного горизонту, які не корелюються по площині і,можливо, зв`язані між собою по розрізу внаслідок розвитку тріщинуватості.
Поклад газу по всій площині підстилається підошвеною водою.
Вихідні дані для
Loading...

 
 

Цікаве