WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Техніка і технологія буріння свердловини - Курсова робота

Техніка і технологія буріння свердловини - Курсова робота

план робіт в якому визначається:
- перелік і послідовність проведення операцій технологічного комплекса при бурінні, кріпленні і замірах величини каверн і швидкості течії порід;
- компоновка і порядок спуску нижньої секції обсадної колони;
- потрібна кількість і глибини установок елементів тех.. оснастки;
- необхідна кількість цемента, реагентів і других матеріалів, об'єми тампонажних, продавочних розчинів, буферних рідин;
- вид і кількість цементувальної техніки;
- порядок проведення процесів цементування.
5.2 УБР разом із технологічним управлінням установлює наявність необхідної кількості матеріалів і технологічних засобів для здійснення технологічного процесу і, у випадку необхідності, своєчасно приймає міри для їх отримання.
5.3 Після вскриття пласта бішофіта і всієї товщі хемогенних відкладів по заявці геологічної служби УБР проводиться комплекс ГДС і уточняється:
- інтервал залягання текучих солей;
- інтервал залягання соляних відкладів;
- кавернозність ствола свердловини;
- максимальний діаметр каверни в бішофітах;
- об'єми каверн в бішофітах (методом тимчасової електрометрії Млянської ЕГНС і по максимальному діаметру);
- швидкість течії солей в інтервалі бішофітової каверни 3 раза через 8 год після вскриття пласта бішофітів з повторенням через
Таблиця 2.24 - Залежність кількості хлористого натрію в розчині від концентрації іонів магнію.
Концентрація іонів магнію в розчині, % 1,0 2,43 4,19 4.98 5,8 6,74 8,02
Кількість хлористого натрію в розчині, який перейшов в осадок, % - - 39,7 48 48.2 74.5 100
4.5.2 При вмісті в фільтраті бурового розчину іонів магнію 8 % хлористий натрій випадає в осадок повністю, при цьому рН зменшується до 6, умовна в'язкість збільшується до "не тече".
4.5.3 Установлення властивостей бурового розчину проводиться його вапнуванням шляхом обробки гідрооксидом кальцію, який зв'язує іони магнію по формулі:
; (2.137)
в осадок
а також стабілізацією КССБ, NaОН і солестійким КМЦ з розбавленням водою.
4.5.4 При умовній в'язкості розчину більше 70 с вапнування проводять вапняковим "молоком" (50 % концентрації вапна), а при в'язкості до 50 с - сухим вапном через ФСН.
4.5.5 Для попередження різкого погіршення властивостей бурового розчину при вскритті бішофітів, проводиться первинне вапнування гідроксидом чи оксидом кальцію (погашеним вапном) в кількості 2-2,5 % масових і 1 % каустичної соди до об'єму розчину з стабілізацією ЕКР, КССБ, КМЦ.
4.5.6 В процесі вскриття бішофітового пласта і буріння ствола під спуск нижньої секції 219 мм колони здійснювати контроль за вмістом в розчині іонів магнію. При збільшенні їх 3 % проводити повторне вапнування з вводом 1-1,5 % гідроксида кальція з каустиком до рН 8,5-10. Практично доповню вальне вапнування проводиться
5.4 Технологічна оснастка нижньої секції 219 мм колони повинна мати слідуючи елементи:
- низ колони комплектується башмаком БП-219, башмачним патрубком і 2 зворотніми клапанами типу ЦКОД-219-2 і тарільчастим місцевого виготовлення;
- стоп кільце, яке встановлюється в муфті труби на 100 м вище покрівлі бішофітів;
- стиковочний прилад з роз'єднювачем УСК-219;
- центра тори жорсткі, 8 штук Ц-219 виготовлення Бориславського ЦБПО з встановленням їх по 2 штуки вище і нижче "бішофітової" каверни і 4 штуки в інтервалі вище башмака 324 мм колони і нижче УСК;
Глибина встановлення елементів оснастки уточнюється по даним ГДС.
5.5 По заяві УБР тампонажне управління проводить підбір рецептур тампонажного розчину із ПЦТ і ШТ з врахуванням фактичної температури з використанням цементів, хімічних реагентів, води за творення, які будуть примінятися на даній буровій.
З метою виключити можливості передчасного загустівання тампонажного розчину до його змиття при проведенні аналізу передбачити зупинку мішалки консистометра КЦ-3 через 3 год на 0,5 год з послідовним продовженням проведення аналізу. Час загустівання тампонажного розчину повинен відповідати розрахованому плюс 1 годину резерву на можливість прискорення схоплення і загустівання розчину на контакті з бішофітом.
5.6 По заяві УБР тампонажне управління готовить необхідну кількість розширюючиїся тампонажної суміші шляхом сухого змішування портландцементу шамотної пилі через 2СМН-20 з послідуючим перетаруванням.
2.13.6 Технологічний процес
6.1 Після спуску проміжної колони діаметром 324 мм провести перехід на мінералізований розчин в відповідності з вказівками розділу 4.
6.2 В процесі буріння хемогенних відкладів (після вскриття бішофітів) провести комплекс ГДС для визначення об'єму каверни і швидкості течії бішофітів у відповідності з пунктом 5.2.
6.3 Після розкурювання ангідритової плити в підошві хемогенних відкладів провести комплекс ГДС і визначити вихідні дані для уточнення на спуск і цементування нижньої секції проміжної 219 мм обсадгної колони.
6.4 Провести спуск нижньої секції 219 мм проміжної колони в відповідності з п. 2.1.3 і 2.1.4.
6.5 З метою формування рівномірного цементного кільця встановити жорсткі центра тори Ц-219 на секції 219 мм колони дві штуки вище і нижче "бішофітової" каверни.
6.6 Розвантажувальний цементний стакан в середині 219 мм секції обсадної колони Встановити від вибою до глибини на 100 м вище покрівлі бішофітів, для чого на цій відмітці розмістити "стоп" к-це;
6.7 Перед початком спуску нижньої секції 219 мм обсадної колони промити свердловину на протязі 5 циклів, а по досягненні башмаком колони вибою свердловини - на протязі 2 циклів циркуляції.
Продуктивність промивки така ж, як при бурінні інтервалу хемогенних відкладів. Продуктивність останнього циклу промивки в обох випадках повинна бути на 10 % більша, ніж при бурінні.
6.8 З метою запобігання поздовжнього згину в інтервалі бішофітової каверни, розвантаження колони на вибій при проведенні цементування не проводити.
6.9 Після закінчення спуску секції промити свердловину буровим розчином на протязі двох циклів циркуляції.
6.10 В якості першої порції буферної рідини прийняти воду за творення в кількості, визначеній у відповідності з п. 2.1.8. Друга порція буферної рідини (вода затворення) закачується після тампонажного розчину. Об'єм другої порції розраховується згідно інструкції (5).
6.11 Затворення тампонажних цементів проводити пластовою водою хлоркальцієвого типу густиною 1140±10 кг/м3.
6.12 Цементування нижньої секції 219 мм колони здійснювати двомапорціями.
6.13 В якості першої порції тампонажного розчину в залежності від температури, застосувати породостійкий мінералізований розширюючийся тампонажний розчин чи суміш ШПЦС+ПЦТ. Рекомендовані рецепткри і властивості тампонажних розчинів приведені в таблиці.
Міцність на згин цементного каменя, визначена при вибійній статичній температурі і атмосферному тиску, повинна бути не менше 3,5 МПа.
Loading...

 
 

Цікаве