WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Прилади живлення автомобіля (паливний насос, система живлення повітря) - Реферат

Прилади живлення автомобіля (паливний насос, система живлення повітря) - Реферат

20 - механізм повороту плунжерів; 21 - насос ручної підкачки палива; 22 - паливопідкачувальний насос.
Робота насоса високого тиску плунжерного типу, встановленого на дизелях ЯМЗ-236, ЯМЗ-238, КамАЗ-740, складається з наповнення надплунжерного простору паливом з частковим його перепуском, подачі палива під високим тиском до форсунок, відсічення і перепуску його в зливний паливопровід. При роботі двигуна рейка паливного насоса переміщується відповідно до зміни подачі палива, при цьому одночасно повертаються плунжери всіх секцій.
Оскільки всі секції працюють однаково, розглянемо роботу насоса на прикладі однієї з секцій дизеля ЯМЗ-236 (рис. 4). При русі плунжера 1 вниз (рис. 8.13, а) відкривається впускний отвір 9 і паливо з підвідного каналу 10 корпусу 11 насоса заповнює надплунжерний простір 8. Потім під дією кулачка плунжер починає підійматися вгору (рис. 4, б), перепускаючи паливо назад у підвідний канал 10 до тих пір, поки верхня кромка плунжера 1 не перекриє впускний отвір 9 гільзи. Після перекриття отвору тиск палива різко зростає і при 1,2-1,8 МПа паливо, долаючи зусилля пружини 5, піднімає нагнітальний клапан 6 і надходить у паливопровід високого тиску.
Подальше переміщення плунжера вгору викликає підвищення тиску до 16,5+0'5 МПа, перевищуючи тиск, створюваний пружиною форсунки, внаслідок чого голка форсунки підіймається і відбувається впорскування палива в камеру згоряння. Подача палива продовжується до тих пір, поки гвинтова кромка 13 (рис. 4, в) плунжера не відкриє випускний отвір 3 в гільзі, внаслідок чого тиск над плунжером різко падає, нагнітальний клапан 6 під дією пружини закривається і надплунжерний простір відокремлюється від паливопроводу високого тиску. При подальшому русі плунжера вгору паливо перетікає в зливний канал 4 через подовжній паз 2 і гвинтову кромку 13 плунжера.
Рис. 4. Схема роботи секції насоса високого тиску:
а - впускання (всмоктування); б - початок подачі; в - кінець подачі; 1 - плунжер; 2 - подовжній паз; 3 - випускний отвір; 4 - зливний канал; 5 - пружина; 6 - нагнітальний клапан; 7 - розвантажувальний поясок; 8 - надплунжерний простір; 9 - впускний отвір; 10 - підвідний канал; 11 - корпус насоса; 12 - гільза; 13 - гвинтова кромка
Нагнітальний клапан 6 розвантажує паливопровід високого тиску, оскільки він має циліндричний розвантажувальний поясок 7, який при посадці клапана на сідло забезпечує збільшення об'єму паливопроводу високого тиску приблизно на 70-80 мм3. Цим досягається різке припинення впорскування палива і усувається можливість його підтікання через розпилювач форсунки, що покращує процес сумішоутворення і згоряння робочої суміші, а також підвищує надійність роботи форсунки.
Переміщення плунжера у втулці з моменту закриття впускного отвору до моменту відкриття випускного отвору називається активним ходом плунжера, який в основному і визначає кількість палива, що подається, за цикл роботи паливної секції високого тиску.
Зміна кількості палива, що подається секцією за один цикл, відбувається в результаті повороту плунжера 1 зубчастою рейкою. При різних кутах повороту плунжера завдяки гвинтовій кромці зміщуються моменти відкриття випускного отвору. При цьому чим пізніше відкривається випускний отвір, тим більша кількість палива може бути подана до форсунок.
На рис. 8.5 показані наступні положення гвинтової кромки плунжера за цикл роботи паливної секції:
положення А - максимальна подача палива і найбільший активний хід плунжера 1. У цьому випадку відстань h від гвинтової кромки 5 плунжера до випускного отвору 2 буде найбільшою;
положення Б - проміжна подача, оскільки при повороті плунжера за годинниковою стрілкою відстань h зменшується і випускний отвір 2 відкривається раніше;
Рис. 8.14. Схема зміни об'єму подачі палива:
/ - плунжер; 2 - випускний отвір; 3 - подовжній паз; 4 - впускний отвір; 5 - гвинтова кромка
положення В - нульова подача палива. Плунжер повернений так, що його подовжній паз 3 розташований проти випускного отвору 2 (А = 0), внаслідок чого при переміщенні плунжера вгору паливо витісняється в зливний канал, подача палива припиняється і двигун зупиняється.
Момент початку подачі палива кожною секцією за кутом повороту колінчастого вала змінюють регулювальним болтом 18 (див. рис. 8.10, б) з контргайкою, укрученим у штовхач. При викручуванні болта верхній торець плунжера раніше перекриває впускний отвір 4 (див. рис. 8.14) гільзи і паливо раніше подається до форсунки, тобто кут початку подачі палива збільшується. При вкручуванні болта в штовхач цей кут зменшується і паливо до форсунки подається із запізненням.
У циліндри двигуна за годину роботи всмоктується більше 800 м3 повітря, яке, особливо в умовах сильної запиленості, засмічене безліччю найдрібніших піщинок, які за своєю твердістю перевищують сталь. Якщо ці частинки потраплять разом з повітрям у циліндри двигуна, то вони, стираючи поверхню циліндрів, поршневих кілець і пальців, за короткий термін зроблять двигун непрацездатним.
На автомобілях-тягачах у системі живлення повітрям застосовують двоступеневий повітроочисник сухого типу; проходячи через нього, засмоктуване повітря очищується від пилу інерційним способом і фільтрацією. Як перший ступінь очищення повітря на двигунах КамАЗ застосовано моноциклон із збором відсепарованого пилу в бункері, на двигуні ЯМЗ - інерційну решітку з автоматичним відсосом пилу. Другим ступенем очищення є картонний фільтруючий елемент.
Розглянемо роботу повітроочисника двигуна КамАЗ-740. Під дією розрідження в циліндрах двигуна атмосферне повітря, пройшовши захисну сітку 6 (рис. 8.19) повітрозабірника, надходить трубопроводами в очисник повітря. Для закрутки повітряного потоку використано екран, що створює кільцевий зазор між корпусом 5 і фільтруючим елементом 4. Повітрю в ньому надається обертальний рух і одночасно воно має осьове переміщення. Під дією відцентрових сил важкі частинки пилу відкидаються до стінок корпусу і через паз у верхній частині кришки 3 очисника повітря (за наявності осьової складової швидкості потоку) збираються в бункері. Бункер утворений зовнішньою стінкою кришки і гумовою заглушкою 2.
Фільтруючий елемент складається іззовнішнього і внутрішнього кожухів, виготовлених з перфорованої листової сталі, і фільтруючої штори між ними. Фільтруюча штора виготовлена зі спеціального пористого картону, який гофрований (складений "гармошкою") для збільшення поверхні фільтрації і приклеєний торцями до металевих кришок. Для щільного прилягання до днища корпусу і кришки з обох боків фільтруючого елемента приклеєні кільця ущільнювачів з пористої гуми. Для підвищення ефективності очисника повітря на фільтруючий елемент надітий чохол з нетканого фільтрувального полотна.
Повітря з дрібним пилом, що залишився після першого ступеня, пройшовши через отвори зовнішнього кожуха фільтруючого елемента, просмоктується крізь пори фільтруючого картону, залишаючи на ньому і в порах дрібні порошинки. Очищене від пилу повітря впускними патрубками і колекторами надходить у циліндри двигуна.
Ступінь засміченості повітроочисника визначають за сигналом індикатора. Він встановлений у кабіні і трубопроводом сполучений із впускним колектором двигуна. При забрудненні очисника повітря
вище допустимої норми розрідження в ньому збільшується настільки, що спрацьовує індикатор, тобто червоний барабан 2 (рис. 8.20) закриває вікно індикатора і не повертається в початкове положення після зупинки двигуна. Цей сигнал свідчить про необхідність технічного обслуговування повітроочисника. Для установки барабана 2 в початкове положення достатньо повернути до клацання диск 1 у напрямі, вказаному стрілкою.
Рис. 6. Індикатор забруднення повітроочисника:
1 - диск; 2 - червоний барабан
Loading...

 
 

Цікаве