WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Пластичні мастила - Реферат

Пластичні мастила - Реферат

обидві.
За старою класифікацією всі пластичні мастила поділяються на такі групи: антифрикційні, захисні, канатні та ущільнювальні.
Тривалий час у нашій країні основними мастилами не тільки для БДМ, а й для автомобілів старих моделей були кальцієві та натрієві мастила типу солідолу, консталіну, мастила 1-13, УССА тощо. Ці мастила недостатньо водостійкі, працездатні у вузькому інтервалі температур, мають низьку механічну стабільність, витікають із підшипників та інших вузлів тертя, недовговічні. Це призводило до того, що їх часто треба було міняти або доповнювати. На мащення машин витрачалось досить багато часу, а оскільки необхідність мащення залежить від багатьох випадкових чинників, воно проводилось або раніше, або пізніше, ніж це потрібно. Через це підприємства мали великі втрати часу на непланові ремонти машин аварійного характеру. Починаючи з 1970 p., стали виробляти комплексні кальцієві, барієві та інші мастила. Для автомобільного транспорту особливо перспективною виявилася розробка високоякісних багатоцільових пластичних мастил на основі окситерату літію типу Литол-24. З'явилися й інші, більш якісні мастила: ЛСЦ-15, Фиол-1, Фиол-2, Фиол-2у, Шрус-4, ШРБ-4, Силикол тощо. Багато з них застосовуються при складанні машин і до їх капітального ремонту не потребують заміни.
Недостатня довговічність голчастих підшипників карданного вала автомобілів ВАЗ стала причиною заміни в них мастила Литол-24 на Фиол-2у.
Установлення на автомобілі вакуумного підсилювача зумовило необхідність використання нового мастила Силикон. Багатоцільові літієві мастила Литол-24, Фиол-1, а також спеціальні мастила (ЛСЦ-15, ШРБ-4, Шрус-4, Униол-1) майже за всіма показниками перевершують старі мастила (солідоли, 1-13, ЦИАТИМ-201). їхніми перевагами є широкий температурний інтервал, працездатність при підвищеній температурі (120...130 °С), як правило, задовільні або добрі мастильні властивості та висока механічна стабільність.
Остання властивість особливо важлива для підшипників ковзання і шарнірних з'єднань, тобто для таких вузлів, де все мастило зазнає деформації. Там, де солідол витікає, Литол-24 зберігає свої властивості, утримується у вузлі та забезпечує тривалу роботу без зміни та додання (періодичність його заміни порівняно з солідолом у шарнірних рульових й інших тяг підвищується втричі, а у шліцьових з'єднаннях карданного вала - у 5...6 разів).
При переході від мастила 1-13 у підшипниках маточини коліс на Литол-24 термін роботи до заміни мастила збільшується у 2...3 рази.
Солідоли, мастило ЦИАТИМ-201 з антипітинговими властивостями близькі між собою і значно гірші, ніж Литол-24. Мастило Шрус-4 має ще кращі властивості, воно може застосовуватись для мащення не тільки шарнірів нових автомобілів сім'ї ВАЗ, а й підшипників зчеплення телескопічних стояків, деталей карбюраторів та інших зчеплених вузлів (шарнірів і підшипників). До недоліків цих мастил можна віднести їхню досить високу ціну та малий обсяг випуску.
На нашу думку, наведений аналіз пластичних мастил стане в нагоді не тільки автомобілістам, а й механікам, які експлуатують і розробляють інші мастила. Передусім бажано випробувати працездатність, нових мастил та сміливіше впроваджувати їх у практику. Вважаємо, що це буде рентабельно.
Згідно з ГОСТ 23258 - 78 усі пластичні мастила поділяються на чо-тири групи: антифрикційні, консерваційні, канатні та ущільнювальні.
Антифрикційні мастила призначені для зниження зношення і тертя ковзання сполучених деталей. Вони становлять близько 80 % усіх мастил, що використовуються, та поділяються на 12 підгруп, кожну з яких позначають окремою літерою:
o С - загального призначення при звичайних температурах (солідоли для мащення вузлів тертя з робочою температурою до 80 °С);
o О - загального призначення при підвищених температурах (для мащення вузлів тертя з робочою температурою до 110 °С);
o M - багатоцільові (для мащення вузлів тертя з робочою темпе-ратурою -30... +130 °С в умовах підвищеної вологості. В потужних механізмах зберігають свою працездатність до -40 °С);
o Ж - термостійкі (жаростійкі) (для мащення вузлів тертя з робочою температурою до +150 °С та вище);
o H - морозостійкі (низькотемпературні) (для мащення вузлів тертя з робочою температурою -40 °С і нижче);
o И - протизадирні та протизношувальні (для мащення підшипників кочення при контактних навантаженнях понад 2500 МПа, а також підшипників ковзання з питомим навантаженням 150 МПа. Мастила містять протизадирні присадки або тверді домішки);
o X - хімічно стійкі (для мащення вузлів тертя, що мають контакт з агресивними середовищами - кислотами, лугами тощо);
o П - приладові (для мащення вузлів тертя приладів і точних ме-ханізмів);
o T - редукторні (трансмісійні) (для мащення зубчастих та гвинтових передач усіх видів);
o Д - припрацьовувальні (дисульфатмолібденові, графітні та інші пасти) (для полегшення складання, запобігання задирам і прискореного припрацювання тертьових деталей);
o У - вузькоспеціалізовані (галузеві) (для мащення вузлів тертя з забезпеченням прокачування, амальгамування, іскрогасіння. Це автомобільні, залізничні, індустріальні та інші мастила);
o Б - брикетні (для мащення вузлів і поверхонь ковзання із при-строями, що забезпечують використання мастил у вигляді брикетів).
Консерваційні (захисні) мастила позначають літерою З.Вони при-значені для запобігання корозії металевих виробів та механізмів при їх зберіганні, транспортуванні й експлуатації.
Канатні мастила позначають літерою К. Вони запобігають зношенню та корозії сталевих канатів і просоченню органічних речовин.
Ущільнювальні мастила поділяються на три підгрупи: А - арматурні, P - різьбові, В - вакуумні.
Маркування пластичних мастил складається з літерних та цифрових позначень: великі літери російського алфавіту(С, О, М, Ж, Н, Й, X, П, Т, Д, У, Б, З, К, А, Р, В) характеризують призначення цих мастил відповідно до їх класифікації.
Тип загусника позначають літерами російського алфавіту згідно з табл. 8.1.
Таблиця 8.1
Позначення загусників
Загусник Позначення Загусник Позначення
Мило (невідоме) Алюмінієвий Барієвий Кальцієвий
Літієвий
Натрієвий Свинцевий Цинковий Комплексне мило Суміш мил M
Ал
Ба
Ка
Ли
На
Св
Цн
Км
М,-М2 Тверді вуглеводні Органічні речовини Пігменти
Полімери
Уресати
Фторвуглеводні Неорганічні речовини Глини (бетонітові та інші) Сажа
Сілікагель Т
О
Пг
Пм
УР
Фу
Н
Бн
Сж
Си
Комплексне мастило позначають рядковою літерою К російського алфавіту, після якої записують позначення відповідного мила (кКа, кБа). Суміш двох або більше загусників указують складним позначенням (Ка-Ба, Ли-Ба, Св-Пг). На першому місці записують позначення загусника, що входить до складу мастила в більшій концентрації. Позначення загальних назв загусників M, T, O, H використовують тільки тоді, коли загусник не передбачено ГОСТ 23258 - 78 (див. табл. 8.1).
Рекомендований температурний інтервал використання мастила позначають округленим до 10 °С дробом, у чисельнику якого (без знака "мінус") зазначають зменшену в 10 разів мінімальну, а в знаменнику - максимальну температуру. Наприклад, температурний інтервал -ЗО...+120 °С позначають як 3/12.
Тип дисперсійного середовища та наявність твердих домішок у мастилі позначають малою літерою російського алфавіту, як зазначено нижче.
Дисперсійне середовище Позначення
Нафтова олива
Синтетичні вуглеводні (алкілароматичні, ізопарафінові тощо)
Кремнійорганічні рідини
Складні ефіри
Галагеновуглецеві рідини
Фторсілоксани
Перфторанілполіефіри
Інші мастила та рідини н
у
к
э
ж
ф
а
п
Тверді домішки
Графіт
Дисульфіт молібдену г
д
Порошки
Свинець
Мідь
Цинк
Інші тверді домішки с
м
ц
т
Мастила, виготовлені на нафтовій оливі, літерою Н не позначають, її вводять у позначення мастил, виготовлених на основі суміші нафтової та якої-небудь іншої оливи.
Loading...

 
 

Цікаве