WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Технологічні процеси механічної обробки - Курсова робота

Технологічні процеси механічної обробки - Курсова робота

інструмента в просторі, яке визначає умови роботи інструмента, сили різання, температуру та ін. Воно характеризується кутами різальної частини. Ці кути розглядаються в системі координат, орієнтованій паралельно опорній і боковій поверхням різця, а також в січних площинах, що проходять перпендикулярно головній і допоміжній різальним кромкам інструмента.
Геометрія робочої частинирізця будь-якого типу визначається в першу чергу кутами та ін. [ 1; 4]. Кути вимірюються в головній січній площині А-А (рис.4).
Рис.4 Геометричні параметри токарного різця
Передній кут g - між дотичною до передньої поверхні леза і основною площиною. Передній кут характеризується абсолютною величиною і знаком. Якщо передній кут розміщується поза тілом інструмента, то він вважається додатним, якщо в тілі інструмента - від`ємним (див.рис.4). Головний задній кут a - між дотичною до головної задньої поверхні леза і головною площиною різання перпендикулярною основній. Кут загострення b - між передньою і задньою поверхнями, кут різання d - між передньою поверхнею і головною площиною різання. В допоміжній січній площині A1-A1 (див.рис.4) вимірюється допоміжний задній кут a1 - між допоміжною задньою поверхнею і допоміжною площиною різання.
Кути в плані різця вимірюються в основній площині (див.рис.4). Головний кут в плані j - між головною площиною різання і напрямом руху подачі. Допоміжний кут в плані j1 - між допоміжною площиною різання і напрямом руху подачі. Кут при вершині в плані - між вказаними площинами різання або між проекціями головної і допоміжної різальних кромок на основну площину. Вершина різця в плані може бути гострою, заокругленою (радіусною) або у вигляді фаски. Для заокругленої вершини задається її радіус .
Плоска передня поверхня різця в багатьох випадках різання не є оптимальною. Тому на передній поверхні виконують фаску шириною під кутом і додатково до цього передню поверхню інколи роблять криволінійною. Кут нахилу кромки l вимірюється в площині різання між різальною кромкою і основною площиною (рис.4). Кут нахилу кромки вважається додатним, якщо вершина різця є найнижчою точкою різальної кромки; від'ємним - якщо вершина різця є найвищою точкою різальної кромки; рівним нулю, якщо різальна кромка розміщується паралельно основній площині.
Значення кутів робочої частини різця вибираються з урахуванням марки інструментального та оброблюваного матеріалів, виду і умов обробки та інших факторів. Задані значення кутів забезпечуються за допомогою загострювання інструмента або за рахунок певної установки різальної змінної багатогранної пластини відносно корпусу.
3. Основні явища, що супроводжують процес перетворення зрізуваного шару в стружку
Розглянемо тепер процес утворення стружки, як він був описаний І.А.Тімме. При втискуванні в оброблюваний матеріал передня поверхня інструмента (ППІ) діє на зрізуваний шар нормальною силою (рис.5). Оскільки стружка рухається по ППІ, то за законом тертя на неї діє сила тертя :
,
де - середній коефіцієнт тертя по передній поверхні.
Рис.5 Схема стружкоутворення з єдиною площиною зсуву
Рівнодіюча цих двох сил ( ) називається силою стружкоутворення, а її кут нахилу до вектора швидкості головного руху називається кутом дії - . Під дією цієї сили в зрізуваному шарі виникають нормальні та дотичні напруження (тертя) - . Останні досягають максимального значення в деякій площині, нахиленій під кутом приблизно рівним до напрямку дії . При продовженні руху напруження зростають до тих пір, поки не перевищать межу текучості на зсув оброблюваного матеріалу . Після цього по лінії m-n наступає зсув елемента зрізуваного шару і перехід його в стружку.
Рис.6 Форма стружки, утвореної за схемою із єдиною площиною зсуву
Площина m-n називається умовною площиною зсуву, а кут її нахилу до напрямку швидкості різання - кутом зсуву. Площина зсуву розділяє ще недеформовані об'єми зрізуваного шару від вже повністю деформованої стружки. В результаті послідовної реалізації таких зсувних процесів і одержується зазубрена стружка, показана на рис.6.
Велике розмаїття умов обробки приводить до того, що процеси пластичної деформації при різанні також проходять по різному. В результаті цього можуть бути одержані 4 типи стружок: зливна, суглобиста, елементна і надлому. Перші три з них одержуються в результаті деформації зсуву, а четверта - є результатом дії напружень розриву.
елементна стружка (рис.7,а) складається із окремих елементів 1, приблизно однакової довжини, не зв'язаних між собою. Утворюється при обробці твердих і малов'язких матеріалів з малою швидкістю різання.
Суглобиста стружка (див.рис.7,б) складається із частинок, міцно зв'язаних між собою, які добре вирізняються зазублинами 1 на внутрішньому боці стружки. Прирізцева сторона стружки - гладенька. Суглобиста стружка одержується при різанні сталі та інших пластичних матеріалів з середніми швидкостями різання.
Зливна стружка (див.рис.7,в) представляє собою стрічку із гладкою блискучою прирізцевою стороною 1 і малопомітними зазублинами 2 на внутрішньому боці. Утворюється при різанні пластичних матеріалів (наприклад, сталі) з високою швидкістю різання. Як правило, ця стружка є небажаною з точки зору охорони праці і її транспортування із зони різання.
а)
б)
в)
г)
Рис.7 Типи стружок при різанні: а - елементна, б - суглобиста, в - зливна, г - надлому
Стружка надлому (див.рис.7,г) утворюється при різанні крихких матеріалів (чавуну, бронзи, кераміки) і складається із окремих малодеформованих елементів. Оброблена поверхня має форму нерегулярних виривів, оскільки кожен елемент відколюється вершиною різця. При цьому може утворюватись металевий пил.
Тип стружки залежить від оброблюваного матеріалу. При різанні пластичних матеріалів характерним є утворення всіх трьох типів стружок. Причому, при збільшенні твердості та міцності оброблюваного матеріалу зливна стружка переходить в суглобисту, а потім - в елементну. Для крихких матеріалів при підвищені НВ елементна стружка переходить в стружку надлому.
По мірі збільшення кутів і має місце трансформація стружки в зливну, а для крихких - в елементну.
При збільшені подачі проходить перетворення зливної стружки в стружку надлому.
Збільшення швидкості різання робить стружку більш зливною, але для деяких матеріалів (жароміцні та титанові сплави) має місце зворотне перетворення.
Найчастіше зустрічається при обробці зливна і суглобиста стружка, із яких сама небажана з точки зору техніки безпеки -
Loading...

 
 

Цікаве