WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Технологічні процеси механічної обробки - Курсова робота

Технологічні процеси механічної обробки - Курсова робота


Курсова робота
на тему:
Технологічні процеси механічної обробки
?
План
1. Загальні відомості про різання матеріалів: основні поняття та визначення.
2. Кінематичні та геометричні параметри процесу різання та інструмента. Стружкоутворення при різанні. Сили різання. Теплові явища, зношування та стійкість інструментів.
3. Основи технології обробки поверхонь тіл обертання.
3.1.Обробка деталей на токарних верстатах: обладнання, інструмент, нормування токарних операцій.
3.2.Обробка отворів осьовим інструментом: основні схеми, призначення і основні типи інструментів, рухи інструментів при обробці, нормування свердлувальних операцій.
4. Основи технології обробки плоских поверхонь. Фрези та процес фрезерування. Основні схеми фрезерування, типи фрез, нормування фрезерувальних операцій.
5. Абразивна обробка. Особливості процесу різання при абразивній обробці. Абразивний інструмент. Схеми різання при шліфуванні. Знос та стійкість шліфувального круга. Нормування шліфувальних операцій.
6. Основи технологій електрофізичних та електрохімічних методів обробки: Класифікація методів електрофізичної та електрохімічної обробки. Електроерозійна обробка. Ультразвукова, плазмова та лазерна обробка. Електрохімічне полірування.
?
1. Вступ до технології і устаткування для обробки матеріалів різанням
Рис.1 Поверхні заготовки і координатні площини токарного різця
Під час обробки на металорізальних верстатах з поверхні заготовки видаляється припуск, що перетворюється в стружку і отримуються деталь. Тобто система різання складається із стружки, заготовки і інструмента. Під час обробки в цій системі прийнято розглядати наступні поверхні (рис.1):
Оброблювану (1) - яка видаляється із заготовки з метою одержання деталі.
Оброблену (2) - яка з'являється на деталі після зняття припуску.
Поверхню різання (3) - перехідну поверхню, що утворюється різальними кромками інструмента і з'єднує дві перші.
Відстань між оброблюваною та обробленою поверхнями, що вимірюється по нормалі до останньої, називається глибиною різання.
Для реалізації процесу різання інструмент і заготовка (або хтось один із них) мають виконувати відповідні рухи:
Рух різання - необхідний для зрізання різальними кромками стружки із заготовки. Швидкість цього руху позначається буквою V, вимірюється в м/хв і називається швидкістю різання. Проте при наявності тільки одного руху різання зняття стружки припиниться після першого оберту деталі. Для продовження різання необхідний рух подачі.
Рис.2 Схема роботи багатозубого інструмента
Рух подачі необхідний для того, щоб процес різання продовжувався неперервно або періодично. Швидкість руху подачі позначається буквою S і називається просто - подачею.
В залежності від виду обробки різанням розрізняють декілька видів подач. Якщо рух подачі кінематично зв'язаний із рухом різання, частіше всього використовують величину подачі інструмента або заготовки на один оберт інструмента чи заготовки. Позначається вона S і вимірюється в мм/об. Якщо рух різання - зворотно-поступальний - використовується подача на один подвійний хід інструмента, для багатозубих інструментів (рис.2) розглядають подачу за час зміни одного зуба - подачу на один зуб , мм/зуб. У всіх перерахованих способів використовують поняття хвилинної подачі , як переміщення інструмента чи деталі за одну хвилину роботи, в мм/хв.
Три розглянуті параметри процесу різання: глибина, подача та швидкість різання складають, так названий, режим різання.
Крім робочих рухів при обробці різанням на верстатах існують рухи встановлення (установочні) та допоміжні.
Установочні - рухи робочих органів верстата, за допомогою яких інструмент займає по відношенню до заготовки положення, яке дозволяє знімати з заготовки шар матеріалу.
Допоміжні - рухи робочих органів верстата, які не мають прямого відношення до різання (швидкі переміщення інструменту, транспортування заготовки тощо).
2. Основні характеристики різального інструмента
Для того, що різальний інструмент міг зрізати стружку, його тіло має бути виконано із спеціального матеріалу, а робочі поверхні відповідним чином орієнтовані (загострені). Матеріали, із яких виготовляється інструмент, називаються інструментальними. До них відносяться:
Інструментальні сталі (вуглецеві, леговані, швидкорізальні), які відрізняються тим, що після загартування і відпуску мають високу твердість (HRC 62-65), міцність і теплостійкість (від 200°С до 550°С). Проте для швидкісної обробки така теплостійкість недостатня, оскільки температура в зоні різання сучасних процесів обробки досягає 1000°С.
Тверді сплави, що є продуктом порошкової металургії, і складаються із твердих карбідів металів (WC, TiC, TaC), скріплених за допомогою зв'язки (Co, Ni, Mo). Тверді сплави марок ВК6, ВК8, Т15К6, Т5К10 та ін. характеризуються великою твердістю (HRA 90-93), дещо меншою, чим сталі міцністю і високою теплостійкістю, що досягає 800…850°С).
Мінеральна кераміка, створена на основі окису алюмінію Al2O3 (біла кераміка) із добавкою карбідів металів (WC, TiC) (чорна кераміка). Промислові марки ВОК63, ВОК65, ВОК72 мають велику твердість (HRA 92-94), хімічну інертність до всіх сполук і дуже високу температуру теплостійкості, що досягає 900…1200°С. Проте ці матеріали характеризуються підвищеною крихкістю і використовуються для чистової обробки твердих металів (загартованих сталей).
Надтверді матеріали - алмази і кубічний нітрид бору майже однакові за твердістю, але алмази не витримують високої температури (вище 700°С), перетворюючись у графіт. Кубічний нітрид бору (ельбор, белбор, ісміт - об'єднані спільною назвою - композит) має критичну температуру, що досягає 1500°С, інертний до всіх матеріалів, але досить крихкий. Тому алмази більше використовуються для тонкої обробки кольорових металів, значно м'якіших, чим сталі, а композити - для тонкої обробки сталей і чавунів.
Рис.3 Елементи різального леза токарного різця
Для створення в інструмента різального клина, що здатен знімати стружку, в ньому, шляхом загострення формують наступні поверхні (рис.3):
Передня поверхня , по якій сходить стружка;
Головна задня поверхня , що повернута в бік поверхні різання на заготовці;
Допоміжна задня поверхня , яка орієнтована в бік обробленої поверхні.
На перетині передньої поверхні з головною задньою поверхнею утворюється головна різальна кромка , а з допоміжною задньою поверхнею - допоміжна різальна кромка . Їх перетин утворює вершину інструмента 1 .
Положення поверхонь
Loading...

 
 

Цікаве