WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Заготовки деталей машин - Реферат

Заготовки деталей машин - Реферат

охолодження модель видаляють. Легкоплавка модель на відміну від звичайної є точною копією виготовленої деталі: вона нероз'ємна, має усі внутрішні порожнини, отвори, різьблення і не має стрижневих знаків.
Рис. 4. Литво по моделях, що виплавляються
На рис. 4 приведене креслення деталі , що відливається, і нероз'ємної моделі, що відрізняється від неї наявністю живильника 2. Моделі живильниками "припаюють" до загального легкоплавкого стояка 3, і в результаті одержують блок моделей.
Потім на блок наносять методом занурення тонкими шарами суміш 4 із вогнетривких матеріалів, таких, як молотий маршалит із содовим рідким склом або етилсилікатом товщиною 2,5...3 мм.
Для виготовлення ливарної форми, готовий блок моделей занурюють у вогнетривку суміш, що представляє собою суспензію маршалиту (60...70 %) у гідролизованім етилсіликаті (30...40 %) для утворення тонкої вогнетривкої плівки суміші 4. Ця ж суміш заповнює всі порожнини й отвори в моделях, створюючи стрижні. Для зміцнення вогнетривкої плівки блок моделей посипають дрібним сухим кварцовим піском 5. Прилипаючи до сирої плівки, пісок утворює вогнетривкий шар, який висушують на повітрі, або в аміачній камері для прискореного хімічного сушіння. Коли шар висихає, операції занурення, посипання піском і сушіння повторюють від 3 до 5 разів. Після сушіння останнього вогнетривкого шару одержують форму у вигляді багатошарової оболонки з заформованими легкоплавкими моделями. Форму поміщають у сушильну шафу і витримують при температурі більш 100 °С або занурюють у гарячу воду. Моделі й елементи ливникової системи (стояк і живильники) плавляться і випливають із форми. Для виплавлення залишків модельної суміші з порожнини, а також для зміцнення оболонки отриману ливарну форму в металевій шухляді 6 засипають металевим дробом і поміщають у термічну піч, де обпалюють при температурі 800... 900 °С. Заливку металу роблять у гарячу форму, що дає можливість одержувати тонкостінні виливки складної конфігурації. Вибивку виливків і відділення ливників здійснюють на віброустановках.
2.2.5. Виготовлення виливків литвом по моделях, що випалюються
Для виготовлення випалюваних моделей використовують пінополістирол, що у 50... 100 разів легше деревини, легко ріжеться гарячим дротом і легко склеюється. Склеюванням можна одержати полістиролові випалювані моделі самої складної конфігурації. Цей метод відрізняється великою точністю й економією металу через відсутність формувальних ухилів.
Рис. 5. Литво по випалюваних моделях
На рис.5 приведене креслення виливка 1 і випалюваної пінополістирольної моделі 3 із приклеєними до неї пінополістирольними елементами ливникової системи 2, Модель із ливниковою системою заформовують піщано-глинистою сумішшю 4 у металевій шухляді 6. Під час заливання модель із ливниковою системою залишається у формі і рідкий метал 5 випалює їх і одночасно заповнює порожнину форми.
2.2.6. Виготовлення виливків литвом в оболонкові форми
Литво в оболонкові форми - спосіб виробництва точних виливок, при якому форма виконується у вигляді оболонок. Такі форми для дрібних виливок виготовляють із дрібного кварцевого піску, що є наповнювачем. В якості сполучного матеріалу використовуються фенольні термореактивні смоли.
Виготовлення оболонкової форми виключає потребу в опоках, різко знижує витрати формувальної суміші, легко механізується й автоматизується.
Використання формувальної суміші, що складається з 92...95 % дрібного кварцового, магнезитового або цирконієвого піску і 4...6 % термореактивних фенолформальдегидних смол, забезпечує малу шорсткість поверхні і більш високу точність виливків (5...8 класу), в порівнянні з виготовленими у піщано-глинистих формах, тому що оболонка твердіє на моделі і зберігає її розміри.
Литво в оболонкові форми застосовують у крупносерійному і масовому виробництвах при одержанні відповідальних фасонних дрібних і середніх виливків із різних сплавів.
Технологія виготовлення оболонкової форми (рис. 6) починається з нанесення пульверизатором на металеву модельну плиту розділювальної суміші, що полегшує зняття оболонки. Потім модельну плиту нагрівають в електричній печі до температури 200...220 °С (мал. 6а), установлюють над бункером і закріплюють моделлю вниз (мал. 6б). Бункер перевертають на 180°, і формувальна суміш падає на нагріту модельну плиту (мал. 6в). При витримці протягом 20...30 із смола плавиться і, обволікаючи тонкою плівкою дрібні зерна піску, утворить оболонку товщиною 6...8 мм. Бункер повертають у вихідне положення, і формувальна суміш , що залишилась , падає на його дно (мал..5г). Зняту з бункера модельну плиту з неміцною оболонкою відправляють в електричну піч з температурою біля 350 °С (мал. 6д). Тут смола протягом 90...180 с. полімеризується і незворотньо твердіє, створюючи міцну оболонкову напівформу. По такій же технології виготовляють іншу напівформу.
Рис.6. Послідовність виготовлення оболонкової форми
/ 2 3.4 2
Рис. 7. Модельна плита з оболонковою напівформою.
Рис. 8. Зібрана форма при заливці
Для зняття готової оболонкової напівформи (рис. 7) модельна плита 1 із закріпленою напівмоделлю 2 постачена штовхальниками 4, що знаходяться на рівні плити, і штовхальниками 2, що виступають із неї й утворять у напівформі заглиблення.. На інший модельній плиті (тут непоказано) штовхальники розташовані на декілька міліметрів нижче площини рознімання, щоб утворити виступи на другій напівформі проти заглиблень на перший. За допомогою цих виступів і заглиблень фіксують положення напівформ при складанні оболонкової форми. При натисканні на плиту 6 штовхальники виймають напівформу 5 із модельної плити. В одній із напівформ на стрижневі знаки встановлюють стрижень, закривають іншою напівформою, скріплюють їх скобами, струбцинами або склеюють по площині рознімання.
Зібрану оболонкову форму 7 поміщають у металеву шухляду 8, засипають великим піском або чавунним дробом 9 і заливають металом (рис.8). До моменту повної кристалізації металу виливка смола із суміші вигорає, форма і стрижні втрачають міцність і легко руйнуються, звільняючи виливок при вибивці.
2.2.7. Виготовлення виливків відцентровим литвом
Сутність методу полягає в тому, що рідкий метал заливають в ливарну форму, що обертається із визначеною швидкістю протягом усього часу кристалізації металу виливка. При цьому метал відцентровою силою притискається до стінок форми, що забезпечує одержання щільних, із підвищеною міцністю виливків, тому що гази і шлак, що мають меншу щільність, в результаті сепарації витискаються у внутрішні порожнини виливка і потім їх видаляють при механічній обробці.
Вісь обертання форми може бути горизонтальною, вертикальною і похилою. Якщо діаметр виливка значно менше її довжини (труби, гільзи, втулки), то вісь обертання форми розміщають горизонтально (рис. 9а). Якщо ж діаметр виливка більше, ніж її висота (колеса, шківи, шестірні), то вісь обертання розташовують вертикально (рис. 9б). В обох випадках вісь виливка збігається з осою обертання форми і внутрішньої порожнини утворюється без стрижнів, а товщина стінки виливка визначається кількістю металу, що заливається. Цей спосіб використовують при виготовленні виливків, що мають форму тіла обертання. При виготовленні дрібних фасонних виливків вісь обертання форми може не збігатися з віссю виливка. У цьому випадку внутрішні порожнини утворять за допомогою стрижнів, а метал заливають у центральний загальний ливник, із якого по радіально розташованих живильниках він потрапляє в порожнину форми (рис. 9в).
Рис. Схеми відцентрового литва
Використання високопродуктивних відцентрових установок, відсутність стрижнів і робіт, зв'язаних із їхнім виробництвом, набагато підвищує продуктивність праці, а відсутність ливникової системи і прибутків значно
Loading...

 
 

Цікаве