WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Поверхні деталей машин їх якість і точність - Реферат

Поверхні деталей машин їх якість і точність - Реферат

натяги утворюються з'єднанням різних отворів з основним валом, який позначають h. Основний вал має верхнє відхилення es=0 поле допуску розміщене в матеріалі деталі (рис. 17).
Рис. 17 Схема розміщення полів допусків для системи валу
Вибір системи посадок визначається конструктивними, технологічними й економічними міркуваннями.
Перевагу має система отвору (менші витрати при виготовленні).
Систему вала застосовують у певних випадках (з'єднання кількох отворів з валом, валики без механічної обробки, з'єднання стандартних складальних одиниць, наприклад підшипники кочення). В прийнятій системі допусків і посадок вводять поняття допуску розміру і основного відхилення.
Допуски. Допуск розміру є мірою точності. Він визначається в залежності від номінального розміру і від степені (квалітету) точності. В ЄСДП встановлено 20 квалітетів точності: 01, 0, 1, 2, 3,. 17, 18.
Квалітет (франц.) - означає якість. Найточнішим в квалітет 01; найгрубішим - 18.
а) б)
Рис. 18 Графічне зображення основного відхилення і поля допуску для валу (а) і отвору (б)
Основні відхилення. Розміщення поля допуску відносно нульової лініївизначається основним відхиленням, ближчим до нульової лінії (верхнім або нижнім).
Для всіх полів допусків, що розміщені нижче від нульової лінії (рис. 18) основним (ближчим) є верхнє відхилення (es або ES), для полів допусків, що розміщені вище від нульової лінії, основним (ближчим) - нижнє відхилення ((ei або EI).
Поле допуску характеризується також віддаленим відхиленням. За основним відхиленням і допуском визначається друге граничне відхилення, що обмежує дане поле допуску.
Для тих полів допусків, у яких основним є верхнє відхилення, нижнє відхилення визначають за формулами:
для отвору
для вала
Якщо основне відхилення нижнє, то верхнє визначають за формулами
для отвору
для вала
У наведених формулах основні відхилення підставляють з їх знаками. Основні відхилення отвору позначають A…Z. Основні відхилення вала позначають a…z. Основних відхилень передбачено 28 (рис. 19).
Як правило, основні відхилення отвору й вала рівні за абсолютним значенням і протилежні за знаком. Поле допуску характеризується двома відхиленнями: ближчим і віддаленим.
2.2.1.Утворення і позначення полів допусків
Основні відхилення отвору, як правило, рівні за значенням і протилежні за знаком, однойменним з основним відхиленням вала. Це дає змогу діставати однакові посадки в системі отвору і в системі вала.
Відхилення від А до Н (від а до h) призначені для утворення полів допусків у посадках з зазорами; від JS до N (від js до n) - у перехідних посадках; від Р до ZС (від p до zc) - у посадках з натягами.
Поле допуску утворюється поєднанням одного з основних відхилень а допуском в одному з квалітетів, наприклад для отворів H6, D11, CD10; для вала h5, ef11.
Посадки в ЄСДП РЕВ утворюються поєднанням поля допуску отвору і поля допуску вала. Умовне позначення посадок дається у вигляді дробу: в чисельнику - позначення поля допуску отвору, в знаменнику - позначення поля допуску вала, наприклад H8/f7, F8/h7, або H8/f7, F8/h7.
Нез'єднувані розміри можуть виготовлятись залежно від рівня функціональних вимог, які до них ставляться, за будь-яким квалітетом ЄСДП РЕВ. Для нез'єднуваних розмірів у кожному квалітеті передбачені поля допусків з одностороннім (у "тіло" матеріалу) розміщенням відносно номінального розміру або симетричні. У першому випадку поля позначаються Н для отвору і h для вала, наприклад: H3, H7, H13, h3, h7, h13 у другому - JS - для отвору і js для вала, наприклад JS3, JS7, JS13; js3, js7, js13.
Граничні відхилення отворів і валів наведено в таблицях стандартів.
2.2.2.Утворення і позначення посадок
2.2.3. Позначення на кресленнях посадок, квалітетів і граничних відхилень
Основні правила позначення допусків і посадок на кресленнях встановлені ГОСТ 2.207-68.
Допуски і посадки можна позначити одним з трьох способів: умовним, числовим і комбінованим (змішаним).
Умовне позначення полів допусків таке: 18Н7,12е8.
Числове позначення граничних відхилень таке:
Комбіновані позначеній граничних відхилень такі: ,
Рис.19 Схема розміщення основних відхилень за системою отвору (а) та валу (б)
Посадки позначають у вигляді дробу, наприклад:
?25H7(f6; ?25 ; ?25H7-f6
У чисельнику (або на першому місці) вказується поле допуску отвору, а в знаменнику (на другому місці) - поле допуску вала.
Умовні позначення допусків і посадок на робочих кресленнях вказують, якщо застосовують мірний різальний інструмент (розвіртки, протяжки) і відповідні граничні калібри.
Числові позначення полів допусків указують на робочих кресленнях деталей, якщо застосовують універсальні вимірювальні засоби (в одиничному і дрібносерійному виробництві, при ремонтних роботах).
Комбіновані позначення вказують на робочих кресленнях в експериментальному виробництві.
Записи про невказані відхилення відносно низької точності (від квалітету 12 і грубіше) слід виконувати так:
1) невказані граничні відхилення розмірів: отворів H14, валів h14, - решта;
2) невказані граничні відхилення розмірів H14, валів h14,
2.3. Похибки форми й розміщення поверхонь
Похибки форми й розміщення поверхонь характеризуються відхиленням реальних поверхонь від номінальних форм і розміщень.
Сукупність виступів і западин на поверхні деталі утворює рельєф (макро- і мікрогеометрію). Макро- і мікрогеометрія поверхні характеризуються висотою і кроком (рис. 20).
Умовна класифікація похибок така:
- відхилення форми; - хвилястість; - шорсткість.
Рис.20 Параметри макро- і мікрогеометрії поверхні
Похибки форми, хвилястість і шорсткість поверхонь впливають на експлуатаційні й технологічні показники виробів (нерівномірність припусків, питомого тиску, зазорів, натягів, тертя тощо).
Похибки поверхонь можна характеризувати відхиленнями D від номінальної поверхні.
Відхилення форми поверхонь. Відхилення форми - це невідповідність реальної форми номінальній.
Базою відліку відхилення форми й розміщення є прилягаючі пряма, поверхня, профіль (рис.21,а,б).
а) б)
Рис. 21 Графічне зображення прилягаючої прямої (а) та кола (б)
Прилягаюча пряма - це пряма, яка дотикається до реального профілю, розміщена поза матеріалом.
Прилягаюче коло - це коло номінального діаметра, описане або вписане навколо реального профілю. .
Відхилення
Loading...

 
 

Цікаве