WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Складання плану розкрою сировини - Реферат

Складання плану розкрою сировини - Реферат

меблевих заготовок - лінія МРП-1 з програмним управлінням і інші.
Великі кускові відходи (горбилі, рейки) цінних порід деревини доцільно переробляти на заготовки різного призначення на стрічкових ділильних верстатах. Ці верстати дають значно меншу, в порівнянні з круглопилковими, втрати деревини в тирсу.
Дрібні кускові відходи доцільно переробляти на рубочних машинах (МРН, МРГ) на технологічну тріску для целюлозно-паперової промисловості, деревно-стружкових чи деревно-волокнистих плит, або для гідролізного виробництва.
Для прикладу на рис. 1 (див. Додаток) представлений варіант структурної схеми технологічного процесу виробництва хвойних і листяних заготовок і товарних пиломатеріалів.
2.2.Виріб та розрахунок технологічного і транспортного обладнання
2.2.1. Технологічні розрахунки з підготовки сировини до розпилювання
Кількість сировини, який необхідно одночасно зберігати на складі
(2.1)
де Q - річний об'м розпилу сировини (потужність лісопильного цеху) м3; А - кількість робочих днів 6на протязі двох тижнів, А=10 днів; Nр- кількість робочих днів в році.
Кількість необхідних сортувальних груп дорівнює
де Nср - кількість груп колод за діаметрами; N1 - кількість груп колод за довжинами; N2 - кількість сортових груп колод; Nn - кількість груп колод за породами.
Місткість одного штабеля
(2.2)
де Бххххбеля (дорівнює максимальній довжині колоди за специфікацією), м; Н-висота штабеля (залежить від характеристики механізмів для укладання штабелів(, м; L - довжина штабеля (залежить від механізмів для укладання штьабілев і прийнятої паніровки скалду); К1 - коефіцієнт заповнення штабеля (залежить від типу штабеля і діаметру колод), для щільного штабеля К1=0,65...0,75.
Кількість штабелів на складі сировини
(2.4)
Приймається кількість штабелів, яка б задовольнила умову 2.2. та 2.4.
Кількість механізмів для розвантаження транспорту, укладання-розбирання штабелів, сортування і подачі колод в цех
(2.5)
де Qс - кількість сировини, яка поступає на склад протягом зміни, м3; Ам - змінна продуктивність механізму для розвантаження і укладення штабелів і транспортування колод м3 за зміну.
(2.6)
де G - вантажопідйомність крана, кг (з технічної характеристики); 1 - питома вага деревини , кг/м3; Кв - коефіцієнт використання вантажопідйомності крана; Км - коефіцієнт використання машинного часу; Кркоефіцієнт використання робочого часу; tп - тривалість циклу обробки пачки колод, хв.;
де В - кількість змін роботи складу сировини протягом року, шт.
2.2.2. Виріб та розрахунок лісопильних потоків
Тип колодопильного обладнання вибирається за їх технічною характеристикою з врахуванням характеристики сировини і пило продукції.
Тип лісопильної ради визначають за величиною просвіту пильної рамки. Необхідний просвіт пильної рамки дорівнює
(2.8)
де d - діаметр колоди в вершині, см; L - довжина колоди, м; К - кривизна колоди, см/м; S - середня збідність колоди, см/м; С - запасна віддаль між стійками пильної рамки, С=5 см. Тии лісопильної рами вибирають таким, щоб виконувалась нерівність В Вn
Кількість потоків визначається з наступного співвідношення:
(2.9)
де -загальна кількість верстатозмін, які необхідні для розпилювання партії колод, верстато-змін; В - кількість змін роботи ласопильного потоку протягом року, змін (В=Др.n, де Др - кылькысть робочих днів протягом року); n - прийнята змінність роботи обладнання); Кр - коефіцієнт використання лісопильного потоку, Кр =0,9...0,92.
Кількість верстатозмін для розпилювання колод і-го діаметру
(2.10)
де qі - об'єм і-го діаметру, який ропилюється відповідним поставом (з плану розкрою сировини, табл.. 5); Аі - змінна продуктивнітсьп отоку при розпилі колод і-го діаметру, м3.
Змінна продуктивність лісопильного потоку при розпилюванні колод визначається:
" з використання в якості головного верстата лісопильної рами
(2.11)
де - розрахункова посилка, мм ( - таблична посилка для колоди і-го діаметру; Кпор - поправочний коефіцієнт на породу; n - частота обертання колінчастого валу лісопильної рами, хв.-1; Т - тривалість зміни, хв..; L - середня довжина колоди, м; qi - об'єм колоди і-го діаметру, м3; Кзм - коефіцієнт використання робочого часу зміни (для потоку на базі лісопильних рам, К=0,9; Кп - коефіцієнт використаня лісопильного потоку. Коефіцієнт використання лісопильного потоку, Кп приймається в залежності від часу розпилювання колоди tр (додаток Ж); Кк - коефіцієнт, який враховує зниження швидкості подачі в результаті ковзання колоди в подаючих вальцях: Кк =0,8...0,9.
Час розпилювання колоди (ритм роботи потоку)
(2.12)
" з використанням в якості головного верстата багато пилкового круглопилкового, ФБ, ЛФП, ЛАПБ
(2.13)
де U - швидкість подачі, м-хв
Час розпилювання колоди
(2.14)
" з використанням в якості головного верстата одно пилкового стрічок пилкового чи круглопилкового
(2.15)
де Z - кількість різів на одній колоді, шт.
Час розпилювання колоди
(2.16)
Розрахунки верстатозмін доцільно звести в таблицю 7.
Таблиця 7. Розрахунок кількості верстатозмін для розпилювання сировини.
Номер поставу Діаметр, колоди, см Довжина колоди, м Об'єм колоди м. куб Об'єм сировини за поставом, м.куб Ккількість пил в поставі, шт Ритм робти потоку, с Коефіцієнт використання Колоди пильне обладнання Розрахункова кількість верстатозмін, шт
потоку зміни Швидкість подачі Продуктивність, м.куб
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
2.2.3. Розподіл верстатозмін між потоками
Тривалість роботи кожного потоку, тобто кількість верстатозмін відпрацьованих кожним потоком повинна бути однаковою.
Якщо в цеху встановлено декілька потоків на базі однойменного колодопильного обладнання (наприклад, лісопильних рам), то розподіл верстато-змін здійснюється рівномірно між всіма потоками. Якщо в цеху встановлено декілька потоків на базі різних типів колодопильного обладнання (лісопильні рами, фрезернопилкові, стрічкопилкові, та ін.), то розподіл верстатозмін можна провести шляхом попереднього визначення граничних діаметрів (колоди, які розпилюються на двох потоках) за об'ємом сировини іпродуктивності обладнання, а розподіл в межах граничних діаметрів - шляхом розв'язку двох або більше (залежно від кількості потоків) рівнянь.
При двох потоках розподіл верстато-змін в межах граничного діаметру визначається розв'язкою системи двох рівнянь
(2.17)
а при трьох потоках потоках - розв'язком системи рівнянь виду
(2.18)
де М1, М2, М3 - загальна кількість верстато-мізн до граничного діаметру на потоках з обладнанням відповідно першого, другого і третього типів: Х, Y, Z, B - необхідна кількість верстато-змін доля розпилювання колод граничного діаметру на першому і другому потоках (Х, Y) та на другому і третьому потоках (Z, В); А1...А4 - продуктивність різних потоків при розпилюванні колод граничного діаметру, куб.м; Q1-2, Q2-3 - кількість колод граничного діаметру, який розпилюється відповідно на першому і другому та другому і третьому потоках, куб. м.
Розв'язуючи систему рівнянь (2.13) і (2.14), знаходимо значення Х, Y, Z і В. При правильному розподілі сировини в граничних діаметрах всі значення невідомих повинні бути зі знаком "+".
2.2.4. Виріб і розрахунок обладнання для
Loading...

 
 

Цікаве