WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Опоряджувальні роботи водними фарбувальними сумішами - Реферат

Опоряджувальні роботи водними фарбувальними сумішами - Реферат

поверхні або проступати на неї з нижніх шарів штукатурки. Якщо шар штукатурки наскрізь просочений маслом, то зняти таку пляму звичайним перетиранням не можна. Штукатурку на всій ділянці плями вирубують і замінюють новим шаром, після чого, поверхню нової штукатурки фарбують. Поверхневі плями на штукатурці усувають промиванням поверхні 5%-м розчином лугу у воді.
Іржаві плями утворюються внаслідок тривалого намокання штукатурного шару при протіканні покрівель і санітарно-технічного обладнання. Якщо пляма невеличка, то з поверхні старий набіл знімають, а дефектну ділянку промивають 2-3%-м розчином соляної кислоти і грунту-ють 15%-м розчином мідного купоросу. Якщоце не допомагає, то після грунтування суху поверхню покривають на ділянці плями каніфольним лаком або нітроемале-вою фарбою білого кольору.
Висоли - це білий кристальний наліт на поверхні у вигляді інею. Висоли утворюються, коли на поверхню виходять водорозчинні солі, що є в цеглі або штукатурному шарі. Вони з'являються також при застосуванні в силікатних фарбуваннях натрієвого рідкого скла. Щоб вивести висоли з поверхні, металевою щіткою зчищають верхній шар штукатурки з сіллю, яка виступила на ньому, перетирають поверхню, додаючи розчин, і після виси-хання ці місця грунтують білою олійною фарбою. Потім всю поверхню підготовляють і фарбують як звичайно. * Відшарування фарбової плівки буває при застосуванні густої фарбувальної суміші або суміші з надлишком клею, а також при фарбуванні поверхні, покритої товстим старим набілом. Щоб усунути цей дефект, з поверхні зчищають набіл, перетирають її, після чого фарбують сумішшю нормальної в'язкості.
Сліди від щітки і потьоки утворюються при фарбуванні рідкою сумішшю. Якщо на поверхні немає товстого набілу, то для усунення цих дефектів її грунтують і фарбують сумішшю нормальної в'язкості. Якщо є товстий набіл, то його зчищають, а поверхню перетирають, грунтують і фарбують як звичайно.
Відкрейдування фарбової плівки відбувається при застосуванні слабкозаклеєних фарбувальних сумішей. Для усунення цього дефекту пофарбовану поверхню знову грунтують і фарбують сумішшю з достатньою кількістю клею.
Стики утворюються при швидкому висиханні ділянок поверхні, пофарбованих з деяким інтервалом у часі. Усунути стик звичайним розтушуванням не можна, тому всю поверхню грунтують і фарбують знову.
Зміна фарбового тону пофарбованої поверхні виникає внаслідок застосування у фарбувальних сумішах нестійких проти лугів або світла пігментів. У цих випадках з поверхні змивають дефектний фарбовий шар, потім її знову грунтують і фарбують сумішшю з лугостійким пігментом.
При неохайній роботі на поверхні залишаються бризки, пропуски, зсуви рисунка фризів і накатів та інші дефекти, які також не допускаються і які треба усувати.
Приймання і обмір робіт, виконаних водними сумішами
Якість малярних робіт, виконаних водними сумішами, повинна відповідати чинним технічним вимогам, затвердженим проектам, ескізам і кольоровим зразкам. Роботу приймають лише після повного висихання пофарбованих поверхонь. Щоб перевірити правильність виконання і кількість операцій, які виконувались під час підготовки поверхні, частково видаляють фарбове покриття. Спробу роблять у тих місцях, де пошкодження можна буде виправити, не порушуючи при цьому однотонності фарбування.
Якість малярних робіт, виконаних водними сумішами, повинна відповідати таким вимогам:
поверхні, пофарбовані водними сумішами, мають бути однотонні, з ретельно розтушованою або проторцьованою плівкою; на поверхнях не повинно бути помітних плям, потьоків, бризок, слідів від щіток (допускаються лише при простих фарбуваннях, якщо вони не помітні з відстані 3 м від поверхні), пухирців, відшарувань плівки, волосних щілин, волосіні від щіток тощо;
відхилення від прямолінійності ліній у місцях стиків поверхонь, пофарбованих у різні кольори, при високоякісному фарбуванні не допускаються, при поліпшеному - не повинні перевищувати 2, а при простому - 5 мм;
бордюри, фризи, фільонки по всій довжині мають бути однакової ширини без помітних стиків;
бризки і плями на поверхнях, опоряджених набризком, повинні розміщуватись рівномірно;
на поверхнях, опоряджених мішковиною, пористою гумою або валиками, рисунок має бути однорідний; пропуски, плями, перекоси ліній і стиків не допускаються; при накатуванні валиком будь-яких рисунків вони можуть бути зміщені не більше ніж на 0,5 мм.
Альфрейні опорядження поверхонь повинні відповідати таким вимогам:
відхилення від прямолінійності фільонок допускаються до 1 мм на 1 м фільонки;
при фактурних опорядженнях поверхні шар фактури повинен бути міцним, без щілин і частинок, що легко відшаровуються; шар фактури не повинен відшаровуватись від основи;
рисунки, виконані вручну за трафаретами, повинні мати чіткі контури без потьоків фарби і пропущених місць;
під час виконання альфрейних робіт способом аерографії розпис повинен відповідати проектним рисункам на всій опорядженій поверхні;
зсуви окремих фрагментів або частин рисунків не допускаються.
Приймаючи малярні роботи, водночас встановлюють якість виконання і оцінюють їх.
Обсяги виконаних малярних робіт водними сумішами підраховують за площею фактично опоряджених поверхонь з урахуванням їхнього рельєфу і за винятком неопоряджених місць. Щоб підрахувати площу фактично пофарбованої поверхні приміщення 5факт, потрібно виміряти його довжину, ширину і висоту, а також розміри вікон і дверей. За цими даними роблять відповідні підрахунки, користуючись формулою
Sфакт=2h(а+b)+ab-nSв-mSдв,
де h - висота приміщення; м; а - довжина, м-; b - ширина, м; n-кількість вікон, шт.; SB - площа вікна, м2; m - кількість дверей, шт.; SДВ - площа дверей, м2.
До отриманого результату слід додати площу пофарбованих віконних і дверних відкосів, які вимірюють і підраховують окремо.
Пофарбовану поверхню ліпних стель підраховують за площею горизонтальної проекції стелі із застосуванням переводних коефіцієнтів, які показують, у скільки разів слід збільшити підраховану площу, щоб встановити фактично пофарбовану:
Насиченість
ліпниною,% До 2 2,1-10 10,1-40 40,1-70 70,1 - 100
Переводний
коефіцієнт 1 1,1 1,5 2,1 2,8
Примітка. Насиченість ліпниною визначають за площею гори-зонтальної проекції ліпних деталей на стелі.
Фактично опоряджену площу фасаду визначають за розмірами окремих його елементів (стін, фронтону, парапету тощо) з урахуванням їхнього рельєфу і за винятком площі, що займають вікна і двері.
Організація праці
В усіх ланках будівельного виробництва дедалі ширше впроваджується наукова організація праці (НОП). Підвищити продуктивність праці можна тільки за умови правильної її організації. НОП передбачає застосування передової технології, досконаліших пристроїв та
Loading...

 
 

Цікаве