WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Складання плану розкрою сировини - Реферат

Складання плану розкрою сировини - Реферат

розпилювання брусів в складі лісопильних потоків, де для випилювання брусів на прешому проході використовуються стрічкопилкові, фрезерно-пилкові верстати, або лісопильні рами.
Для обрізки необрізних дощок в лісопильних потоках використовуються, як двопильні (Ц2Д-7, Ц2Д-5А і ін.), так і багатопильні (Ц3Д-7, Ц3Д-4 і ін.), а також фрезерно обрізні верстати (Ц2Д-Ф і ін.), які дозволяють одночасно з обрізкою необрізних дощок переробляти рейки на технологічну тріску та автоматизовані лінії типу ЛОД-1 і ін.
Для торцювання бокових (підгорбильних) дощок в сучасних лісопильних цехах використовують торцювальні установки прохідного типу (ЦТ3-2М, ЛТ-1), які найбільш продуктивні, як вмонтовані в лінії сортування дощок (типу ЛТ-2), В останній час промисловість випускаєпрохідні торцювальні установки, вмонтовані в сортувальні лінії (типу ЛТС-16, ЛСП-21 і ін.).
В лісопильно-деревообробних виробництвах, де виробляються заготовки, для поперечного розкрою пиломатеріалів (торцювання) використовуються торцювальні верстати ЦКБ-40, ЦКБ-63 (для попереднього торцювання), а для точного розкрою по довжині в розмір-верстати типу ЦПА-40 або ЦМЭ.
Поздовжній розкрій пиломатеріалів здійснюється, як на одно пилкових (ЦДК-4, ЦА-2А і ін.), так і на багатопилоквих ЦДК-5, ЦМР-2 і ін.) верстатах.
Для розкрою пиломатеріалів на заготовки для спеціальних виробництв промисловість випускає спеціалізовані верстати і лінії. Так, для виробництва столярних виробів випускаються лінії ОК-201, ОК-207, ЛТД-1 і ін.,; для виробництва чорнових меблевих заготовок - лінія МРП-1 з програмним управлінням і інші.
Великі кускові відходи (горбилі, рейки) цінних порід деревини доцільно переробляти на заготовки різного призначення на стрічкових ділильних верстатах. Ці верстати дають значно меншу, в порівнянні з круглопилковими, втрати деревини в тирсу.
Дрібні кускові відходи доцільно переробляти на рубочних машинах (МРН, МРГ) на технологічну тріску для целюлозно-паперової промисловості, деревно-стружкових чи деревно-волокнистих плит, або для гідролізного виробництва.
Для прикладу на рис. 1 (див. Додаток) представлений варіант структурної схеми технологічного процесу виробництва хвойних і листяних заготовок і товарних пиломатеріалів.
2.2.Виріб та розрахунок технологічного і транспортного обладнання
2.2.1. Технологічні розрахунки з підготовки сировини до розпилювання
Кількість сировини, який необхідно одночасно зберігати на складі
(2.1)
де Q - річний об'м розпилу сировини (потужність лісопильного цеху) м3; А - кількість робочих днів 6на протязі двох тижнів, А=10 днів; Nр- кількість робочих днів в році.
Кількість необхідних сортувальних груп дорівнює
де Nср - кількість груп колод за діаметрами; N1 - кількість груп колод за довжинами; N2 - кількість сортових груп колод; Nn - кількість груп колод за породами.
Місткість одного штабеля
(2.2)
де Бххххбеля (дорівнює максимальній довжині колоди за специфікацією), м; Н-висота штабеля (залежить від характеристики механізмів для укладання штабелів(, м; L - довжина штабеля (залежить від механізмів для укладання штьабілев і прийнятої паніровки скалду); К1 - коефіцієнт заповнення штабеля (залежить від типу штабеля і діаметру колод), для щільного штабеля К1=0,65...0,75.
Кількість штабелів на складі сировини
(2.4)
Приймається кількість штабелів, яка б задовольнила умову 2.2. та 2.4.
Кількість механізмів для розвантаження транспорту, укладання-розбирання штабелів, сортування і подачі колод в цех
(2.5)
де Qс - кількість сировини, яка поступає на склад протягом зміни, м3; Ам - змінна продуктивність механізму для розвантаження і укладення штабелів і транспортування колод м3 за зміну.
(2.6)
де G - вантажопідйомність крана, кг (з технічної характеристики); 1 - питома вага деревини , кг/м3; Кв - коефіцієнт використання вантажопідйомності крана; Км - коефіцієнт використання машинного часу; Кркоефіцієнт використання робочого часу; tп - тривалість циклу обробки пачки колод, хв.;
де В - кількість змін роботи складу сировини протягом року, шт.
2.2.2. Виріб та розрахунок лісопильних потоків
Тип колодопильного обладнання вибирається за їх технічною характеристикою з врахуванням характеристики сировини і пило продукції.
Тип лісопильної ради визначають за величиною просвіту пильної рамки. Необхідний просвіт пильної рамки дорівнює
(2.8)
де d - діаметр колоди в вершині, см; L - довжина колоди, м; К - кривизна колоди, см/м; S - середня збідність колоди, см/м; С - запасна віддаль між стійками пильної рамки, С=5 см. Тии лісопильної рами вибирають таким, щоб виконувалась нерівність В Вn
Кількість потоків визначається з наступного співвідношення:
(2.9)
де -загальна кількість верстатозмін, які необхідні для розпилювання партії колод, верстато-змін; В - кількість змін роботи ласопильного потоку протягом року, змін (В=Др.n, де Др - кылькысть робочих днів протягом року); n - прийнята змінність роботи обладнання); Кр - коефіцієнт використання лісопильного потоку, Кр =0,9...0,92.
Кількість верстатозмін для розпилювання колод і-го діаметру
(2.10)
де qі - об'єм і-го діаметру, який ропилюється відповідним поставом (з плану розкрою сировини, табл.. 5); Аі - змінна продуктивнітсьп отоку при розпилі колод і-го діаметру, м3.
Змінна продуктивність лісопильного потоку при розпилюванні колод визначається:
" з використання в якості головного верстата лісопильної рами
(2.11)
де - розрахункова посилка, мм ( - таблична посилка для колоди і-го діаметру; Кпор - поправочний коефіцієнт на породу; n - частота обертання колінчастого валу лісопильної рами, хв.-1; Т - тривалість зміни, хв..; L - середня довжина колоди, м; qi - об'єм колоди і-го діаметру, м3; Кзм - коефіцієнт використання робочого часу зміни (для потоку на базі лісопильних рам, К=0,9; Кп - коефіцієнт використаня лісопильного потоку. Коефіцієнт використання лісопильного потоку, Кп приймається в залежності від часу розпилювання колоди tр (додаток Ж); Кк - коефіцієнт, який враховує зниження швидкості подачі в результаті ковзання колоди в подаючих вальцях: Кк =0,8...0,9.
Час розпилювання колоди (ритм роботи потоку)
(2.12)
" з використанням в якості головного верстата багато пилкового круглопилкового, ФБ, ЛФП, ЛАПБ
(2.13)
де U - швидкість подачі, м-хв
Час розпилювання колоди
(2.14)
" з використанням в якості головного верстата одно пилкового стрічок пилкового чи круглопилкового
(2.15)
де Z - кількість різів на одній колоді, шт.
Час
Loading...

 
 

Цікаве