WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проект системи експрес контролю справності абонентських телефонних ліній в відкритому акціонерному товаристві „Укртелеком” в центрі електрозв’язку №6 - Реферат

Проект системи експрес контролю справності абонентських телефонних ліній в відкритому акціонерному товаристві „Укртелеком” в центрі електрозв’язку №6 - Реферат

розрахувати елементи одного, елементи інших будуть аналогічні (відповідно).
Аналоговий електронний ключ на транзисторі VT4.1побудовано як однокаскадний підсилювач за схемою з загальним емітером. В якості транзистора, з огляду на невелику споживану світлодіодом потужність (струм через світлодіод не перевищує 25 мА) вибираємо транзистори n-p-n - типу малої потужності КТ315Г.
Вибираємо величину емітерного резистора R4.4. Його опір повинен становити в межах 100...1000 Ом. Приймаємо величину опору емітерного резистора - 510 Ом. Величина опору колекторного резистора повинна забезпечувати обмеження по струму колектора для даного типу транзистора і бути більшою щонайменше в 5 раз ніж величина емітерного резистора:
R4.3>5X510=2520 Ом. Допустима величина струму становить - 100 мА. Приймаємо величину колекторного резистора - 10 кОм.
R4.3=10 кОм.
Резистори, що подають напругу зміщення на базу транзистора визначаються з наступних співвідношень:
для підсилення потужності необхідно, щоб R4.2=5Х R4.4=5Х510=2520 Ом. Приймаємо резистор зміщення величиною 2,6 кОм. Величину іншого резистора зміщення R4.1 знаходимо з співвідношення: R4.1=10Х R4.2=10X2.6=26кОм.
Допустимий струм через світлодіод дорівнює 20 мА. Для продовження строку служби приймаємо струм через світлодіод рівний - 12 мА. Тоді струмообмежуючий опір дорівнює: R4.3=12/0,012=1000=1кОм.
Світлодіоди приймаємо типу AL307 з буквеними індексами в залежності від бажаного кольору індикації.
Розрахунок часозадаючих ланок комутатора тестового сигналу.
Елементи часозадаючих ланок комутатора тестового сигналу, а саме ланки резистор R3.1, конденсатор С3.1 та ланка R3.2, С3.2 розраховуються за допомогою відношення, що відображає час заряду конденсатора до напруги логічної одиниці (+2,7 В), якої достатньо для переходу виходу логічного елемента DD3.1.1 та DD3.1.2 відповідно зі стану логічного нуля в стан логічної одиниці. Цей час вибрано рівним 0,5 та 5 секунд відповідно.
Час заряду конденсатора визначаємо виходячи з правила п'яти RC. Правило п'яти RC формулюється наступним чином: за час, який дорівнює п'яти постійним часу, конденсатор заряджається чи розряджається на 99%. Звідси насамперед необхідно визначити кількість постійних часу, потрібних для заряду конденсатора до напруги 2,7 В:
(2.3)
xRC=12.5/11.88=1.2
Приймаємо ємність конденсатора С4.1= 20 мкФ. З визначення постійної часу та результату обчислення виразу (2.3) визначаємо опір резистора R4.1.
Приймаємо величину опору резистора R4.1=20 кОм.
Провівши аналогічні розрахунки одержуємо при: С4.2= 50 мкФ, R4.2=83кОм
Приймаємо величину опору згідно стандартних значень R4.2=82кОм.
2.5. Опис схеми керування, контролю або регулювання.
Пристрій автоматичного відповідача працює наступним чином. При поступленні сигналу виклику відкривається транзистор VT2.1 схеми узгодження пристрою з абонентською лінією, що в свою чергу призводить до зміни логічних рівнів елементів DD2.1.1 та DD2.1.2, одночасно починає заряджатися конденсатор С2.2 через резистор R2.4, від параметрів цього ланцюжка залежить час автопідняття, тобто тривалість підключення автовідповідача до лінії. Під впливом імпульсу з виходу DD2.1.2 відкривається транзистор VT2.2. внаслідок цього спрацьовує електромагнітне реле, яке через свої контакті подає напругу на генератор тестового сигналу та комутатор тестового сигналу. Після подачі напруги живлення генератор починає виробляти синусоїдальний сигнал частотою 700Гц, який через 0,5 секунди через комутатор тестового сигналу потрапляє на базу транзистора VT2.3 для подальшої передачі в лінію. Окрім того даний транзистор, відкриваючись, шунтує лінію через резистор R2.8, що являється еквівалентом підняття трубки на телефонному апараті. Через 3,3 секунди (тривалість тестового сигналу) комутатор тестового сигналу припиняє подачу тесту в лінію, шляхом зміни дозволяючого рівня на вході елемента DD3.1.3. Після проходження ще приблизно 1,2 секунди, коли конденсатор ланцюжка С2.2, R2.4 зарядиться для зміни логічного рівня виходу елемента DD2.1.2 транзистор VT2.2 закриється, обезструмивши таким чином електромагнітне реле та схеми генератора тестового сигналу і комутатора тестового сигналу. Пристрій автоматичного відповідача переходить в чекаючий режим роботи. При поступленні наступного виклику цикл роботи повторюється. Графічно робота автовідповідача може бути зображена в вигляді наступних графіків рис. 2.1.
Пристрій живиться від стаціонарних пристроїв живлення телефонної станції, хоча внаслідок невеликої споживаної потужності пристрій можна живити від окремих блоків живлення з вихідною напругою 12В.
Рис. 2.1 Цикл роботи пристрою автоматичного відповідача.
Робота пристрою визначення справності окремих ділянок кабельної лінії ґрунтується на принципі порогової схеми. При наявності в лінії напруги 60В, що означає справність лінії, пристрій знаходиться в черговому режимі. Якщо напруга в лінії зменшується, внаслідок чого відкривається транзистор VT1 і починає працювати генератор на мікросхемі DD1. П'єзовипромінювач резонує на частоті 1000Гц. Пороговий рівень може знаходитися в інтервалі напруг +20...+50В. Цей рівень підбирається експериментально за допомогою резистора R1 та стабілітрона VD2.
4. Енергетична частина
Одним із факторів ефективності використання пристроїв та систем та причиною доцільності використання є зменшення витрат енергоносіїв, що являється одним з основних завдань модернізації та модифікації пристроїв, які застосовуються в промисловості та в сфері обслуговування. В загальному понятті енергоносіями являються речовини чи явища при перетворенні яких виділяється енергія, яку може використати споживач. Це можуть бути і речовини природного походження (нафта, газ, торф), вторинна енергія вироблена людиною (електроенергія, теплова енергія), природна енергія (енергія сонячного проміння, енергія вітру, припливів і відпливів). В господарській діяльності чи не найширше використовується електрична енергія, одержана чи вироблена різними шляхами.
Дані пристрої використовують один вид енергії - електричну. Причому отримують її від вторинного джерела живлення апаратури зв'язку. Тому для розрахунку ефективності необхідно визначити яку потужність споживає пристрій автоматичного відповідача в робочому режимі. Для досягнення цієї мети необхідно визначити потужність споживання окремих його блоків.
Потужність споживання окремих блоків визначаємо за формулою:
(4.1)
де Рзаг. - загальна потужність споживання блоку;
Рі - потужність споживання активних елементів та вузлів блоку;
Uж - напруга живлення активного елемента (12В);
Ісп. - струм споживання активного елемента.
4.1. Розрахунок витрат енергоносіїв
1. Потужність споживання модуля генерування тестового сигналу:
Основними елементами, від яких залежить струм споживання являються:
В схемі узгодження пристрою з абонентською лінією

 
 

Цікаве

Загрузка...