WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проект системи експрес контролю справності абонентських телефонних ліній в відкритому акціонерному товаристві „Укртелеком” в центрі електрозв’язку №6 - Реферат

Проект системи експрес контролю справності абонентських телефонних ліній в відкритому акціонерному товаристві „Укртелеком” в центрі електрозв’язку №6 - Реферат

працездатності пристрою автовідповідача, сигнал подачі тестового сигналу в лінію зв'язку.
Принциповасхема комутатора тестового сигналу зображена на рис. 2.5.
Рис. 2.5. Принципова схема комутатора тестового сигналу.
Комутатор тестового сигналу виконано повністю на інтегральних мікросхемах (тобто на дискретних елементах), і складається з схеми формування дозволяючого сигналу на елементах DD3.1, та схеми формування сигналу працездатності пристрою на елементах DD3.2.1 та DD3.3.1. На елементах R3.1, С3.1 і R3.2, С3.2 сформовані часозатримуючі ланцюжки з затримкою сигналу 0,5 і 5 секунд відповідно. Ланцюжок з часом затримки в 0,5 секунди призначений для затримки подачі дозволяючого імпульсу на схему проходження тестового сигналу в лінію зв'язку після подачі напруги живлення на генератор тестового сигналу. Це зроблено для того, щоб в лінію подавався сигнал вже встановленої частоти, після проходження всіх перехідних процесів в генераторі, що пов'язані з вмиканням живлення. Лінія затримки 5 секунд призначена для формування тривалості тестового сигналу відповідно до вимог тестування з'єднуючих ліній за допомогою тестів ЕТЕ.
Принципова схема блоку індикації результатів зображена на рис. 2.6. В зв'язку з подібністю вузлів та їх умовним розділенням принципова схема блоку індикації результатів зображена повністю. Окремі вузли обмежуються штриховою лінією. Так схема індикації подачі тестового сигналу в лінію зв'язку, схема відображення працездатності пристрою являють собою аналогові електронні ключі на біполярних транзисторах, вихідним навантаженням яких є світлодіоди, що відображають стан системи та її працездатність каналу зв'язку. Схема управління сигналами контролю працездатності пристрою об'єднана з комутатором тестового сигналу і побудована на інтегральних мікросхемах. Для полегшення конструктивного виконання принципова схема управління сигналами індикації зображена на рис. 2.5. разом з принциповою схемою комутатора тестового сигналу.
Рис. 2.6. Принципова схема блоку індикації та контролю.
Робота принципової схеми в загальному, призначення контрольних точок та взаємодія окремих структурних блоків буде описана в пункті 2.5 даної роботи.
Принципова схема пристрою визначення справності окремих ділянок кабельної лінії зображена на рис. 2.7.
Рис. 2.7. Принципова схема пристрою визначення справності окремих ділянок кабельної лінії.
2.4 Розрахунок нетипових елементів та вузлів системи.
Розробка принципової схеми системи автоматичного тестування з'єднуючих ліній проводилась більшою мірою за допомогою засобів обчислювальної техніки, а саме комп'ютерної програми Electronics Workbench. Саме за допомогою персонального комп'ютера проводилось моделювання процесів в цифровій частині схеми та налагодження (методом підбору) деяких часозадаючих ланок.
Ручному розрахунку підлягали такі частини структурної схеми системи як: генератор тестового сигналу, аналогові електронні ключі блоку індикації та контролю, часозадаючі ланки комутатора тестового сигналу.
Генератор тестового сигналу
Схема являє собою генератор сигналів з частотою 700 Гц. Генератор складено на МОН-транзисторах з фазозсуваючою ланкою. Перший транзистор являється основою генератора, тобто генерує коливання, а другий - використовується в якості вихідного підсилювача.
Так як обидва транзистора працюють при нульових струмах затвору, потенціал стоку в робочій точці визначається падінням напруги на резисторах R1.1 і R1.5 при протіканні струмів стоку від джерела напруги. Резистор R1.1 підбирається так, щоб забезпечити добру форму генерованого сигналу. Резистор R1.5 дозволяє встановлювати необхідну амплітуду вихідної напруги. Звичайно робоча точка транзисторів VT1.1, VT1.2 вибирається на рівні половини напруги живлення. Так як напруга живлення генератора становить 24 В то при струмі стоку 1 мА за законом Ома для ділянки кола: . В цьому випадку на резисторах буде падати напруга близько 12В.
Для того, щоб визначити елементи які впливають на частоту вихідного сигналу генератора необхідно обмовити, чим вона визначається. Частота вихідного сигналу генератора визначається постійною часу RC-кола. Для спрощення проектування всі ланки RC-кола можна взяти однакові, але при цьому виникають великі втрати потужності. Кожна з трьох RC-ланок являє собою фільтр нижніх частот. При трьох ідентичних RC-ланках фазозсуваюче коло обумовлює затухання сигналу 15 Дб. Такі втрати в поєднанні з іншими при недостатньому підсиленні транзистора можуть привести до зриву генерації. Тому в практиці застосовують наступний метод зменшення втрат сигналу: необхідно, щоб повний опір кожної наступної ланки був більший від попередньої щонайменше в три рази, а це значить, що опір резистора R1.3 буде більший від опору резистора R1.2 мінімум в три рази і аналогічно буде визначений опір резистора R1.4. необхідно також, щоб перша ланка RC-кола мала більш високий повний опір ніж вихідний опір каскаду на транзисторі, який визначається опором резистора R1.1. значення опорів повинні відрізнятися, в першому наближенні, щонайменше в три рази.
Значення ємностей вибираються з умови забезпечення потрібної робочої частоти. Частота вихідного сигналу приблизно дорівнює:
(2.1).
Більш точно частоту практично обчислити неможливо, оскільки в розрахунку повинні бути враховані ємності і опори МОН-транзистора.
Обчислюємо значення опору резистора і ємності конденсатора першої RC-ланки:
Так як опір R1.1=12 кОм , то R1.2 приймаємо 3Х12=36 кОм.
З формули (2.1) (2.2).
Аналогічно проводимо розрахунок наступних RC-ланок:
R1.3= R1.2 Х 3=108 кОм;
R1.4= R1.3 Х 3=324 кОм;
Приймаємо величини опорів згідно ряду стандартних значень:
R1.2=36 кОм, R1.3=110 кОм, R1.4=330 кОм.
Відповідно обчислюємо значення ємностей конденсаторів С1.2, С1.3 згідно формули (2.2).
С1.2=4,3nF;
С1.3=0.389nF=1,4nF;
Приймаємо значення ємностей С1.1=15nF, С1.2=4,7nF, С1.3=1,5pF, згідно стандартного ряду значень. Прийняті значення допустимі, так як вони відрізняються від розрахункових не більш як на 20%.
Конденсатор С1.4 є розділюючим, його величина вибирається з умови найменшого опору для заданої частоти генерування. Вибираємо величину конденсатора рівну 0,1мкФ.
Транзистори VT1.1 і VT1.2 польові низької потужності з каналом р-типу. Гранична частота роботи транзистора не відіграє ролі, так як частота генерування імпульсів є невисокою (в межах звукових частот - 700 Гц). Вибираємо транзистори типу КП102Е.
Розрахунок аналогових ключів блоку індикації.
Насамперед ніж почати розрахунок необхідно відмітити, що два аналогових ключів блоку індикації є аналогічними, так як вхідними сигналами для них є сигнали з рівним логічної одиниці (ІМС КМОН-логіки), тобто імпульси з амплітудою +12 В, а навантаженням ключів є однотипні світлодіоди. Внаслідок цього немає необхідності розраховувати всі електронні ключі, а достатньо
Loading...

 
 

Цікаве