WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Організація інструментального господарства в виробництві меблів - Курсова робота

Організація інструментального господарства в виробництві меблів - Курсова робота


силових нормативних показників (режими подачі і швидкості різання, на грудки електродвигунів, товщини знімає мого матеріалу, температури відповідальних вузлів, умови експлуатації і т.д.)
При технічному обслуговуванні виконуються: промивка, чистка, зміна і поповнення змазки; пробірка точності; наладка; зміна інструмента, пробірка і підтяжка відповідальних болтових з'єднань; регулювання блоковочних пристроїв, ізоляції електрообладнання, справність приймниківв і повітроводів, пневмотранспорту; натягування пасів, вставка і кріплення направляючих лінійок, розклинюючи ножів; уплотнення з'єднань елементів гідравлячниї і пневматичних та інші операції, регламентування нормативними докуме6нтами по технічному обслуговуванню.
На всі найбільш часто зустрічаючі операції по мінремонтному обслговуванню і експлуатаційному догляду складається технологічні карти, форма яких повинна відповідати єдиній системі технологічної документації.
По кожному виду обладнання розробляється класифікація робіт і режимів їх виконання. Для збільшення виготовленості, надійності і точності виконання операцій технологічного обслуговування необхідно забезпечити робочих оснасткою, приспосібленнями, стелажами, обладнати робочі місця в відповідності із вимогами научної організації праці.
10.Виробничий процес ремонту деревообробного обладнання заключається в знаходженні на справах деталей, вузлів і агрегатів машини і в наступній заміні і встановлені їх.
Частина виробничого процесу, що має на меті зміну форми або фізичних якостей деталі для встановлення їх першоначальних якостей у відповідності з вимогами креслення, називається технологічним процесом ремонта.
Технологічний процес індивідуального капітального ремонту повинен:
1) забезпечувати повне встановлення першоначальних якостей машини (виробничість, потужність, точність і жорсткість) з найменшими затратами праці і матеріалів;
2) забезпечувати високу якість ремонту вузлів і деталей, гарантуючи надійну і довгострокову роботу машини (на період мінремонтного циклу);
3) передбачати максимальну виробничсість праці з використанням універсальних і спеціальнихприспосіблень і засобів механізації трудоємких робіт;
4) передбачати використання типових технологічних процесів виготовлення і ремонту деталей, що скоротить час підготовки виробничого ремонту і дозволить використовувати передову технологію при випуску невеликих партій деталей.
Технологічний процес капітального ремонту деревообробного обладнання включає в себе слідуючи операції:
1) підготовчі роботи;
2) провірку точності деревообробного обладнання;
3) демонтаж обладнання, що підлягає ремонту в РМЦ або на підприємстві;
4) розбору вузлів і деталі;
5) промивку деталей;
6) дефекацію деталей і уточнення дефекто-звітній документації;
7) встановлення корпусних і базових деталей;
8) ремонт і встановлення зношених деталей і вузлів;
9) зміну, пригонку деталей;
10) складання і регулювання вузлів;
11) монтаж після ремонту;
12) регулювання і випробування, провірку норм точності;
13) здачу технічному контролю або експлуатаційному персоналу.
11.Провірку точності взаємного положення і переміщення робочих органів деревообробних машин проводять для виявлення ступеня зношення базових деталей машин (станин, корпусів, направляючих) по методам діючих стандартів (або технічних умов). Дані пробірки заносять в карту пробірки на точність, в якій вказують, що провіряється (номенклатура пробірок), допустимі відхилення (по ДСТУ або ТУ), а також результати пробірки фактичної точності.
12.Еефективність боротьби за створення безпечних умов праці ремонтних працівників в великій кількості залежить від ступеня вивчення обставин і причин виникнення нещасних випадків. Детальний аналіз причин виробничого травматизму дає можливість більш об'єктивно оцінити стан техніки безпеки на підприємстві і розробити діючі міри, що виключають або значно зменшують виникнення аварійних ситуацій.
Кожний нещасний випадок - результат небезпечної ситуації, яка склалася при виконанні технологічного процесу. Допричинним фактором кожного нещасного випадку відносять небезпечні дії і небезпечні умови одночасно.
Небезпечні дії - такі дії робочого (оператора, слюсаря, токаря і т.д.). які в даній обстановці не відповідає нормам професійного поводження.
Небезпечні умови - такий стан виробничого середовища (об'єкта праці, машини і т.д.), яке не відповідає прийнятим нормам.
Якщо небезпечні дії залежать від людини, то небезпечні умови - засіб надосконалення машин або виробництва.
В залежності з положенням по розслідуванні і употів нещасних випадків на виробництві на кожний нещасний випадок, що привів до втрати роботоспосібності не менше одного дня, оформляється акт по формі Н-1. Акт про нещасний випадок затверджується головним інженером підприємстві. Їм також встановлюється термін виконання намічених міроприємств по видаленні причин травматизму.
Для оцінки стану виробничого травматизму на підприємстві використовують показники частоти R4 і важкості R6 нещасних випадків.
Ці показники визначаються по формулі:
К4 = 1000 Т/Р;
К6 = Д/Т;
Де Т - число травм за визначений календарний період (місяць, квартал, рік);
Р - середнє число робітників на даному участку;
13.Електричні установки лісопильних і деревообробних підприємств експлуатуються в приміщеннях.
Згідно правилам безпеки при експлуатації електричних установок всі приміщення діляться на три категорії:
1) приміщення з підвищеною небезпекою - сирість, непотоплюваність, з токопровідною пилюкою, з токопровідною підлогою, зі збільшеною температурою (більше 30оС);
2) приміщення дуже небезпечне - велика сирість, з хімічно активним середовищем, вибухо- і пожежонебезпечні, а також приміщення в яких одночасно мають місця два або більше умов збільшеної небезпеки;
3) приміщення без збільшеної небезпеки, в яких відсутні умови, перераховані у вище перерахованих пунктах.
Для забезпечення електробезпеки всі металеві частинки обладнання. по яким в нормальному стані струм не проходить, повинні бути заземлені.
Захисним заземленням називається надійне з'єднання із землею частин електрообладнання, який при пошкодженні ізоляції може опинитись під напругою.
Опір захисного заземлення в обладнанні напругою до 1000 В повинна бути не більше 40 м, в обладнанні напруга більше 1000 В - не більше 0,5 Ом. Безпека при обладнанні захисного заземлення досягається тим, що практично весь струм відводиться в землю через захисне заземлення. Захисне заземлення обладнання робиться тільки в сітях із ізольованого нейтральною, в сітях із заземленого нейтральною робиться занулювання. Занулюванням називається з'єднання корпусів струмоприймачів із спеціально неодноразово заземленим нелевим дротом.
Обов'язкове використання понижуючого напруження передбачається у слідуючих випадках: для ручних світильників і електрофіцируваного ручного інструменту в дуже небезпечних приміщеннях (напруга 12 В); для тих не самих цілей в приміщеннях зі збільшеною небезпекою, а також для стаціонарних світильників, підвищених не нижче чим на 2,5 м над підлогою в приміщеннях дуже небезпечних і зі збільшеною небезпекою (напруга 36В), для зварних робіт (напруження 70 В).
Захисними засобами називаються пристрої, апарати і переносні приспосіблення, призначені для захисту персоналу від поранення електричним струмом, від дії електричної дуги і т.д. Всі захисні засоби, прийняті в експлуатацію, повинні систематично проходити контроль для пробірки їх стану.
Loading...

 
 

Цікаве