WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Опорядження столярно-будівельних виробів - Дипломна робота

Опорядження столярно-будівельних виробів - Дипломна робота

ультрафіолетовим опроміненням.
Цей метод сушіння полягає в полімеризації поліефірних покрить під дією ультрафіолетових променів у присутності сенсибілізатора '. Перевага цього методу твердіння поліефірних покрить на деревині - висока швидкість твердіння. Застосовуючи різні випромінювачі ультрафіолетового світла і сенсибілізатори, можна досягти твердіння поліефірних покрить за 5...30 с.
В якості сенсибілізаторів застосовують різні хімічні сполуки (для лаків і емалей гарячого сушіння - хлорантрахінон, холодного сушіння - бензоін, тригонал).
Фотосенсибілізатори значно сильніше поглинають світло в довгохвильовій ультрафіолетовій області спектра, чим ненасичені смоли. При цьому способі твердіння проходить від поверхні в глиб поліефірного покриття.
Нанесений оздоблювальний матеріал (парафіномісткий лак) спочатку повинен повільно полімеризуватись, щоб встиг утворитися суцільний захисний шар парафіну на поверхні плівки. Тому спочатку покриття опромінюють ультрафіолетовими випромінювачами низького (люмінесцентні лампи), а потім високого (ртутно-кварцові лампи) тиску.
Покриття, утворені парафіномісткими поліефірними лаками і висушені методом ультрафіолетового опромінення, не мають потреби в додатковій витримці перед облагороджуванням. Їх можна відразу шліфувати і полірувати. У результаті скорочення загальної тривалості сушіння покрить знижується потреба у виробничих площах.
Покриття, утворені беспарафіновими поліефірними матеріалами (шпаклівка, ґрунт, лак, емаль), опромінюють ультрафіолетовими випромінювачами високого тиску (лампи ДРТ-12000). Ці покриття після ультрафіолетового сушіння не вимагають облагороджування (шліфування і полірування). Лакофарбове покриття може бути матове чи глянсове в залежності від застосовуваних матеріалів.
2.12. Терморадіаційний спосіб сушіння лакофарбових покриттів.
Терморадіаційний спосіб сушіння заснований на здатності лакофарбового матеріалу пропускати інфрачервоні промені визначеної довжини. При поглинанні променів підкладкою вона нагрівається.
Для сушіння лакофарбових покрить на деревині необхідно правильно вибирати параметри джерел випромінювання.
Для сушіння покрить застосовують інфрачервоні промені з довжиною хвилі 0,75...8 мкм. Кращою проникністю володіють хвилі довжиною 1...4 мкм, випромінювані джерелами з температурою нагрівання понад 450° С. При зниженні температури нагрівання джерела довжина випромінюваних хвиль збільшується, що веде до зниження їхньої проникності. Глибина проникання променів, а отже, і прогрівання деревини залежать від породи і складають (мм): для шпилькових порід - 3...6, для листяних - 1...4.
У цьому випадку напрямок потоку теплоти (від деревини до зовнішніх шарів покриття) збігається з напрямком руху летучих елементів лакофарбового матеріалу, завдяки чому скорочується час висихання покриття і поліпшується його якість.
Як джерело інфрачервоного випромінювання застосовують ті ж засоби, що й у терморадіаційних камерах для попереднього підігріву деталей: електролампи, обігріваючі панелі і трубчасті електронагрівачі.
Випромінювачі можуть нагріватися електрикою або гарячим газом, отриманим при згорянні в спеціальних форсунках мазуту або природного газу.
При терморадіаційну випромінюванні в сушильних камерах нагрівається також повітря, що сприяє висиханню лакофарбових покрить.
Більш економічні терморадіаційні сушильні камери з панельними (суцільними) випромінювачами, що нагріваються гарячим газом, отриманим при згорянні природного газу чи мазуту, і гарячою олією.
Нагрітий в агрегатах камери повітря надходить у канал і обігріває металеву панель. Панель випромінює інфрачервоні промені, що проходять через канал і попадають на поверхні деталей з лакофарбовим матеріалом. Інфрачервоні промені нагрівають підкладку (деталь).
Процес сушіння лакофарбового покриття відбувається знизу від підкладки догори. Тепле повітря, що надходить у канал з вентиляційно-калориферної установки, омивають лакофарбові покриття зверху деталей, за рахунок чого прискорюється процес сушіння покрить.
Ця сушильна камера придатна для затвердіння шпаклівок, порозаповнювачів, ґрунтівок, лаків кислотного твердіння, нітроцелюлозних, поліефірних і поліуретанових. Температура в камері регулюється безтупінчато в широких межах. Довжина інфрачервоних променів регулюється, інтенсивність випромінювання можна змінювати в залежності від лакофарбового матеріалу і підкладки.
Швидкість подачі деталей регулюється безтупінчато і встановлюється в залежності від застосовуваних лакофарбових матеріалів.
Поліефірна шпаклівка твердне за 90 с (при витраті 120 г/м2), лак кислотного твердіння - за 50 с (при витраті 120 г/м2), поліуретановий лак -за 120 с (при витраті 60...80 г/м2).
3. ЗАХОДИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
В оздоблювальних цехах деревообробних виробництв питання техніки безпеки й охорони праці мають особливо важливе значення, тому що в процесі застосування лакофарбових матеріалів виділяється значна кількість пар розчинників, що забруднюють повітря.
Застосовувані в складі лакофарбових матеріалів розчинники, розріджувачі, пластифікатори й інші хімічні речовини в більшості випадків володіють токсичними властивостями. Токсичними властивостями володіє також пил, що утвориться при шліфуванні лакофарбових покрить.
Токсична дія пар розчинників і пороху залежить значною мірою від концентрації їх у повітрі. При малих концентраціях токсична дія їх може бути майже відсутня. Тому для захисту здоров'я працівників проводяться профілактичні заходи, до числа яких відноситься встановлення вентиляційних установок і установок кондиціонування повітря. За допомогою цих установок в оздоблювальних цехах повинен забезпечуватися такий повітрообмін, щоб концентрація токсичних газів, пар і пороху в повітрі виробничих приміщень не перевищувало гранично допустимих норм.
Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони - це такі концентрації, що при щоденній роботі тривалістю не більш 8 годин протягом усього робочого стажу не викликають у працівників захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними методами дослідження безпосередньо в процесі роботи чи у віддалений термін.
Робочою зоною вважається простір висотою до двох метрів над рівнем підлоги чи площадки, на яких знаходяться місця постійного чи тимчасового перебування працівників.
Професійні захворювання працівників оздоблювальних цехів - дерматит і екзема. Токсичні речовини можуть також викликати зниження загального опору організму іншим шкідливим впливам, наприклад інфекції грипу, туберкульозу й ін.
У виробничих умовах токсичні речовини можуть надходити в організм трьома шляхами: через органи дихання, шкірний покрив і шлунково-кишковий тракт.
З усіх застосовуваних розчинників найбільш токсичні бензол, толуол, ксилол, сольвент-нафта і стирол.
Всі оздоблювальні цехи повинні мати посилену витяжну вентиляцію. У виробничих приміщеннях, де виділяються шкідливі пари і порох, у першу чергу повинні влаштовуватися місцеві відсмоктувачі (місцева вентиляція), що призначаються для
Loading...

 
 

Цікаве