WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Проект автоматизації насосної станції на КП «Коломияводоканал» - Дипломна робота

Проект автоматизації насосної станції на КП «Коломияводоканал» - Дипломна робота

А
1 2
0,2 7,0
0,3 10,0
0,4 13,0
0,5 17,0
0,6 22,0
0,7 25,0
0,8 30,0
0,9 34,0
Блюк-схема існуючого технологічного процесу показана рис. 1.
?
?
1.4. Обгрунтування теми проекту.
Аналізуючи приведений вище технологічний процес відмічаємо, що при випробуваннях виникає необхідність комутувати великі струми до 34А на протязі певного часу. Комутуючі пристрої на такі струми громіздкі, дорогі та не практичні з точки зору необхідності ручного регулювання струму з відліком певного часу комутування. Тому виникає необхідність спроектувати пристрій, який би дозволяв би проводити комутацію та регулювання величини струму ланками з незначними струмовими навантаженнями з послідуючим керуванням силовим вихідним пристроєм. Для зручності в обслуговуванні оператором пристрій доповнити такими вузлами як механізоване контактне приспособлення, реле витримки часу, блок масштабування, пульт автоматичного керування та ін. З метою зменшення габаритів пристрою вихідний формувач струму слід виконати на тиристорах з фазоімпульсним керуванням їх роботою.
Для забезпечення проведення випробувань згідно існуючого техпроцесу і задання струмового навантаження до 34А використовується автомобільний акумулятор. Для зміни величини струму в залежності від діаметра контактних площадок плати служить регулятор струму реостатного типу. Величину заданого струму контролюють за допомогою амперметра постійного струму з граничним значеннямшкали 50А. Для комутації використовується комутуюче приспособлення з мідними контактами. Час комутації визначається по секундоміру. Для підзарядки акумулятора служить зарядний пристрій "Електроніка".
2.1. Розрахунково-технологічна частина.
2.1. Вибір та обгрунтування структурної схеми автоматизації техпроцесу.
Виходячи із вище проаналізованого, складаємо структурну схему автоматизації (див. рис.2.1.).
Структурна схема автоматизації складається із наступних вузлів:
1. Блок живлення.
2. Пульт керування.
3. Стабілізатор напруги.
4. Схема контролю та індикації
Рис. 2.?
5. Реле витримки часу.
6. Механізоване контактне приспособлення.
7. Блок масштабування.
8. Генератор імпульсів.
9. формувач струму.
Блок живлення складається з силового трансформатора, випрямляча змінного струму і служить для створення вихідного струму комутації.
Пульт керування складається із вимикача живлення та кнопки автоматичного пуску струмового навантаження.
Стабілізатор напруги служить для створення стабілізованої напруги живлення реле витримки часу.
Схема контролю та індикації служить для візуального контролю за наявністю напруги живлення та величини комутуючого струму.
Реле витримки часу служить для автоматичної витримки дії струмового навантаження на протязі заданого часу.
Механізоване контактне приспособлення служить для безпосередньої комутації джерела струму до контактної площадки плати.
Блок масштабування служить для створення відповідної величини струму та плавного його регулювання в межах допуску згідно технічних умов.
Генератор імпульсів служить для управління роботою формувача струму.
Формувач струму служить для створення відповідної величини струму, що відповідає вимогам ТУ (таблиця 1.3.).
?
2.2. Вибір схемних рішень елементів автоматизації.
2.2.1. Блок живлення виконуємо по схемі, показаній на рис.2.1.
Рис. 2.1.
З метою зменшення габаритів пристрою та усунення виливу від струмового навантаження на слаботокові ланки використовуємо два трансформатори:
Т1 - для силового струмового кола;
Т2 - для живлення реле часу та генератора імпульсів.
З метою зменшення комплектуючих використовуємо ефективну двохпівперіодну схему випрямлення з середньою точкою вторинних обмоток Т1. Враховуючи, що максимальний струм комутації з допуском на коливання мережі складатиме ( )
,
?
2.2.2. Пульт керування (див. рис.2.2.) складається з вимикача SA1 мережі живлення, який здійснює подачу напруги до первинних обмоток силового та малострумового трансформаторів та кнопки автоматичного пуску, якою запускається реле витримки часу SB1 (див. рис. 2.3.).
Рис. 2.2.
Рис. 2.3.
?
2.2.3. Реле витримки часу виконуємо на транзисторах VT5, VT6 та реле К1 (див рис.2.3.). Схема працює наступним чином. В початковому стані транзистор VT5 і відповідно VT6 закриті, так як потенціал бази VT5 закорочений через резистор R24 на землю. Конденсатор С4 заряджається через нормально замкнені (НЗ) контакти кнопки "Пуск" SB1, НЗ контакти реле К1-3 де напруги стабілізації стабілітрона VD15. При натисканні кнопки "Пуск" напруга зарядженого конденсатора, спочатку через замкнутий контакт кнопки "Пуск", через резистори R20, R23 прикладається до бази VT5. Транзистор VT5 відкривається, створюючи падіння напруги на резисторі R27, яке в свою чергу відкриває транзистор VT6. Спрацьовує реле К1, яке своїми контактами К1-2 комутує заряджений конденсатор до бази VT5 при відпусканні кнопки "Пуск" контакти К1-1 розриваючись відключають подачу напруги заряду конденсатора. Розряд конденсатора здійснюється по колу: резистор R20, резистори R23, відкритий перехід база-емітер транзисторів VT5 і VT6. Час розряду регулюється резистором R20.
2.2.4. Для забезпечення стабільності витримки часу реле часу заживлюємо від стабілізатора напруги див. рис 2.1.
Стабілізація напруги здійснюється за рахунок підтримання стабільної напруги на базі регулюючого транзистора VT2 за допомогою стабілітронів VD11 і VD12. Фільтрація напруги на вході та виході стабілізатора здійснюється відповідно конденсаторами С1 та С2.
?
2.2.5. Для більш високої точності задання та стабільності витримки часу заряд конденсатора С4 (див. рис 2.6) здійснюємо від додаткового стабілізатора напруги виконаного на стабілітроні VD15 та резисторі R19.
2.2.6. Механізоване контактне приспособлення, виконане у вигляді підковоподібної конструкції з рухомим підпружиненим верхнім контактом. Зусилля прижиму верхнього контакту регулюється попереднім стискуванням пружини з допомогою регулюючої гайки. Струмопровідні верхній та нижній контакти виконані із латуні Л63. Для установки плати в робоче місце необхідно натиснути на ричаг, відвіши верхній контакт. Виставити плату контактною площадкою на нижній контакт, плавно відпустити ричаг до надійного прижиму верхнього контакту до площадки.
2.2.7. Генераторпилоподібних імпульсів виконаний на транзисторі VT1 та розрядняй ємкості С3 (див. рис. 2.5.).
Рис. 2.5.
В початковий момент транзистор VT1 закритий мінусовим потенціалом випрямленої напруги з діодного мостаVD7…VD10. Через резистори R14, R15 заряджається конденсатор С3 від джерела постійної напруги "+U". При встановленні на базі транзистора від джерела "+U" за рахунок дільника R11, R13?
додатнього зміщення, при відсутності від'ємної напруги з моста, транзистор відкривається і конденсатор С3 розряджається через перехід колектор-емітер VT1. Пилоподібні імпульси через через емітерний повторювач, виконаний на транзисторі VT3, поступає на формувач вихідного струму.
2.2.8. Формувач вихідного струму виконаний по схемі, показаній на рис. 2.6. Схема являє собою безконтактний пристрій, перетворюючий сигнал постійної напруги з блоку масштабування в високочастотні імпульси. В результаті складання керуючої з блоку масштабування та пиловидної з ГПН напруг в первинній обмотці імпульсного трансформатора формуються прямокутні імпульси, ширина і положення яких залежать від керуючої напруги з
Loading...

 
 

Цікаве