WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Організація інструментального господарства у приватного підприємця - Дипломна робота

Організація інструментального господарства у приватного підприємця - Дипломна робота

рекомендується, якщо це не потрібно заумовами правки.
Проковку починають з центра. Спочатку по радіусу наносять 3-5 ударів, переміщаючи пилу на себе, потім її повертають проти руху годинникової стрілки на кут 20-300 і наносять удари від периферії до центру переміщаючи пилу на себе. Процес повторюють до повної обробки диска з кожного боку. Найбільший ефект досягається, якщо силу ударів збільшувати в міру наближення до зовнішнього поля зони проковки.
Вальцювання. Якщо натяг зубчастого вінця недостатній, то вальцюють середню зону диска по одному колу з радіусом 0,7…0,8 від радіуса пили без зубів. Дозволяється вальцювати по кількох, звичайно 2-3 колах в зоні, обмеженій колами з радіусами 0,5…0,8 від радіуса пили без зубів.
Значення тиску роликів залежить від діаметру, товщини пили, її початкового напруженого стану, параметрів роликів, радіуса кола вальцювання, кількості проходів по одному сліду.
Надмірне вальцювання середньої зони виправляють вальцюванням периферійної зони кола, розміщеній від впадин зубів на 3…7 мм. Тиск роликів залежить від напруженого стану пили повинен бути 1,0…3,0 МПа.
Підготовка зубчастого вінця. Послідовність операцій при підготовці зубів залежить від початкового стану пили:
при підготовці зубів нових пил - чорнова заточка, розводка, або плющення та формування, чистова заточка, контроль і підготовка диска згідно з технологічними режимами; при підготовці зубів постійно експлуатованих пил (не менше 5…7 змін) - чистова заточка і коригування розводки зубів.
Зуби пил для поперечного розпилу тільки розводять, а для повздовжнього - розводять або сплющують та формують.
Плющенням підготовлюються зуби пил типу 1, виконання І за ДСТУ 980-80. Відхилення зубів від товщини полотна пили не повинно перевищувати ± 0,05 мм. Розплющений і сформований зуб не повинен мати тріщин і викрашень, які контролюються при огляді за допомогою лупи. Правильно сформований зуб повинен мати піднутрення в радіальному і тангенціальному напрямках, що дорівнює 4 ± 10.
Встановлення пил у верстат. В однопильних верстатах з пилами великого діаметра рекомендується використовувати переважно традиційний спосіб встановлення пил з жорстким кріпленням на пильному валу.
Положення пили повинно бути відрегульовано за висотою верстата. У верстатах для повздовжнього розпилу з прямолінійним переміщенням матеріалу або пили, виступ зубів над розпалюваним матеріалом не повинен перевищувати 10…20 мм.
2.3.2. Підготовка стрічкових пил
При підготовці стрічкових пил до роботи виконують такі операції: вибір розміру стрічки, паяння (зварювання) пил, правку і вальцювання пильного полотна, підготовку зубчастого вінця, ремонт полотна і встановлення.
Зварювання (паяння) - операція з'єднання кінців стрічкової пили для отримання нескінченної стрічки. Паяння включає в себе такі операції: розмітку і обрізку кінців; скошування кінців (зняття фасок); зачищення фасок, підготовка припою; власне пайку; гартування; відпуск; зачищення місця пайки. Ширина фасок повинна бути для столярних пил 6…8 мм, для ділильних 10…15 мм. Скошування ведеться таким чином, щоб при накладанні кінців товщина шва дорівнювала товщині полотна пили. Для паяння використовують латунні Л-62, мідно-цинкові ПМ-42 та срібні ПСр-45, ПСр-65 припої. Паяння проводять під шаром флюсу. Гартування здійснюють обтисканням місця паяння спеціальними брусками, які відводять теплоту.
Зачищення ведуть вздовж полотна пили. Кінцева товщина місця паяння не повинна бути більшою за товщину полотна.
Зварювання кінців стрічкової пили дає міцний шов, ніж пайка. Крім того, операції зварювання простіші та продуктивніші.
Підготовка зубчастого вінці включає розводку або плющення і заточку зубів. Розводка полягає у відгинанні кінчиків зубів почергово в правий і лівий боки на … висоти зуба від його вершини. Відгинання на висоті, яка перевищує половину висоти зуба не рекомендується, оскільки при цьому необхідні більше зусилля розводки, зуб пили розхитується біля основи і є небезпека його поломки. Величина розводки зубів визначається типом пил і характеристикою розпилюваного матеріалу.
Величина розширення зуба при плющенні береться приблизно такою, як і при розводці. Плющений зуб має ряд переваг перед розводкою: краща якість пропилу, більша жорсткість пили в пропилі.
Заточка зубів призначена для формування кутових та лінійних параметрів зубів та відновлення їх різальних властивостей після затуплення. Заточка абразивним кругом полягає у знятті шліфуванні з граней зубів шару металу, товщина якого достатня для відновлення їх гостроти і правильної форми. Заточку виконують корундовими кругами плоского 450-го потічного профілю (тип 3) зернистістю 40…25 на керамічній (К5) в'язці твердістю СІ…СТІ.
Ремонт полотен включає в себе локалізацію тріщин, вирізку дефектних місць і підготовку вставок. Локалізації підлягають одиничні тріщини довжиною не більше 15% ширини пили, але не більше 15мм. Здійснюється локалізація шляхом просвердлювання отворів діаметром 2..2,5 мм в кінці тріщини. Отвір з двох боків зенкують.
Встановлення пил. При встановленні у верстат потрібно дотримуватись таки правил:
- різальна кромка пили повинна виступати за край пильного шківа на висоту зуба;
- зусилля натягу пили Н, сумарне для обох віток стрічки, повинно становити , де ?- напруження розтягу в перерізі стрічки (50…60 МПа); a i b - товщина стрічки мм.;
- зазор між напрямами пристроями і пилою повинен бути не більше 0,1..0,15мм
2.3.3. Змінні фрезерні ножі
Основними операціями підготовки ножів до роботи є їх заточка, доводка та встановлення на верстат. Ножі для фрезерування, крім того, зрівноважують
та балансують.
Мета балансування - досягнути збігання центра маси ножа із серединою його довжини. Якщо комплектні ножі однакової маси, а центри їх мас знаходяться на різних відстанях від торця ножового вала, останні будуть зазнавати вібрацій та перекосів. Зрівноваження ножів, тобто попарна підгонка їх за масою, необхідна для того, щоб при обертанні ножового вала не виникала не зрівноважена відцентрова сила, яка може викликати вібрацію вала і навіть його згинання.
Заточку ножів виконують на ножеточильних верстатах, які можуть мати рухому каретку, а ніж під час заточки не рухомий і навпаки. Для заточки використовують чашкові, кільцеві та прямого плоского профілю абразивні, алмазні та ельборові круги.
Ножі, які затупились, можна заточувати і безпосередньо на валу. Це економить час на зняття та встановлення ножів, тим самим підвищує продуктивність праці. Для заточки використовують заточні пристрої, які встановлюються над ножовим валом. Заточка ножів на ножовому валу повинна поєднуватись з їх фугуванням. Мета фугування - вирівнювання положення різальних кромок на одну і ту саму поверхню повертання і збільшення міцності леза за рахунок надання різальній кромці більшого кута
Loading...

 
 

Цікаве