WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Собівартість у колійному господарстві - Дипломна робота

Собівартість у колійному господарстві - Дипломна робота


Дипломна робота
Собівартість у колійному господарстві
ЗМІСТ
1.1 Структура і значення собівартості
Собівартість - це сукупність вира виражена в грошовій формі, яка йде на виробництво і збут продукції.
До собівартості входять такі витрати :
- вартість спожитих у процесі виробництва предметів праці;
- перенесена вартість засобів праці;
- витрати на оплату праці;
- видатки на реалізацію продукції.
Собівартість - це частина вартості продукту праці, відображено на рисунку 1.
Акумулюючи поточні витрати , собівартість продукції підприємства є одним з найважливіших показників ефективності виробництва. У процесі її зниження виявляються майже всі складові підвищення ефективності виробництва: зростання продуктивності праці, економія матеріально-сировинних і паливно-енергетичних ресурсів, поліпшення використання основних фондів. Водночас цей показник не є кінцевим у характеристиці ефективності діяльності підприємства, оскільки в ньому не відбивається результативність невиробничої , а також поза виробничої діяльності.
Рисунок 1 - Структура вартості товарів
Значення обліку собівартості величезне. По-перше, зниження витрат на одиницю продукції дає змогу збільшити обсяг виробництва на підприємстві при наявних ресурсах, забезпечити тим самим прискорення оборотності оборотних засобів.
По-друге, зниження собівартості є істотним джерелом зростання прибутковості виробництва, а отже, підвищення конкурентоспроможності підприємства. По-третє, зменшення видатків матеріальних ресурсів в оборотних галузях сприяє економії капітальних вкладень у галузях добувної промисловості. По-четверте, зниження собівартості продукції - реальна основа зниження цін , а отже, підвищення життєвого рівня населення.
Залежно від обсягу витрат на підприємстві розрізняють цехову, виробничу і повну собівартість. Цехова собівартість включає витрати , пов'язані з виготовленням продукції. Такий вид собівартості існує тільки в цехах, де виробляється продукція. Виробнича собівартість охоплює виробничі видатки підприємства в цілому, її нараховують, додаючи до цехової собівартості загальнозаводські та інші цільові видатки. Повна собівартість містить витрати підприємства на випуск і реалізацію продукції. Для її обчислення до виробничої собівартості додають позавиробничі видатки.
Розрізняють індивідуальну і середньогалузеву собівартість. Індивідуальна собівартість характеризує витрати на виробництво і збут продукції в умовах окремого підприємства. Середньогалузева собівартість показує витрати на виготовлення і збут продукції в середньому в галузі.
Шляхи зниження собівартості. Зниження собівартості має винятково важливе значення для розвитку виробництва, піднесення добробуту населення. Зниження собівартості продукції залежить від економії живої та уречевленої праці.
Головними шляхами зниження собівартості продукції є такі:
- механізація і автоматизація виробництва;
- застосування прогресивних технологій;
- прогресивні зрушення у структурі виробництва;
- спеціалізація і кооперування виробництва;
- удосконалення структури управління;
- здешевлення утримання апарату управління;
- раціональне розміщення виробництва;
- зниження цін на засоби виробництва, економічне стимулювання економії живої праці.
1.2 Планування собівартості продукції
Сума всіх затрат підприємства виражених в грошовій формі на виробництво і реалізацію продукції утворює ії собівартість. Собівартість один із основних показників , який показує якість роботи підприємства. Основним методом планування собівартості є нормативно-балансовий метод, при якому розраховується собівартість всіх робіт виробничої програми і складається кошторис витрат на виробництво. Собівартість впливає на такі кінцеві результати роботи підприємства, як прибуток і рентабельність. Собівартість є основою розрахунку економічного ефекту нової техніки, технології і інших організаційно-технічних заходів.
Класифікація затрат на виробництво. При плануванні собівартості продукції затрати діляться за двома ознаками: економічні елементи і за калькуляційними статтями. Групування затрат з економічними елементами об'єднує всі затрати по признаку однорідності незалежно від того, де вони були вироблені. На основі такого групування складається кошторис затрат на виробництво. За економічними елементами всі затрати діляться на матеріальні - сировина, матеріали, паливо і енергія; витрати на оплату праці і соціальне страхування ; амортизаційні відрахування ; інші грошові витрати.
За калькуляційними статтями витрати групуються по ії ролі в виробництві продукції: не виконання технологічного процесу по виготовленні продукції і на управління і обслуговування виробництва. В залежності від об'єму витрат, враховуючих в собівартості, планують цехову собівартість, включаючи витрати на виготовлення продукції окремих цехів; виробничу собівартість, яка складається із цехової собівартості і загальних витрат. Витрати, які входять в виробничу собівартість, і в не виробничі витрати складають повну собівартість. В залежності від методів віднесення затрат на собівартість продукції розрізняють витрати прямі і не прямі. До прямих витрат відноситься витрати зв'язані з виготовленням конкретного виду продукції, їх можна визначити по встановлених нормах. Не прямі витрати безпосередньо не відносяться на собівартість конкретного виду продукції, це витрати на утримання і експлуатацію обладнання , цехові і загальнозаводські витрати. Вони включаються в собівартість після розприділення по видах продукції за допомогою спеціальних розрахунків. Так витрати на утримання і експлуатацію обладнання розприділяють пропорційно .По характеру залежності від об'єму виробництва витрати діляться на умовно - змінні і умовно - постійні. Умовно-змінні витрати міняються у відповідності із зміною об'єму виробництва (сировина, матеріали, паливо, енергія, основна заробітна плата та інші) До умовно-постійних відносяться витрати , які не залежать від зміна об'єму виробництва. По степені участі в виробничому процесі витрати діляться на основні, зв'язані з виконанням виробничого процесу, і накладні , зв'язані з управлінням і обслуговуванням виробництва.
Планування зниження собівартості.
Виробничі затрати і рівень собівартості продукції залежить від зміни об'єму і структури продукції , яка випускається, техніки, технології, організації виробництва , праці. Всі фактори , які впливають на зниження собівартості, можна об'єднати в наступні групи: підвищення технічного рівня виробництва, поліпшення якості продукції, зміна об'єму і структури продукції, яка виробляється, підвищення рівня організації виробництва і праці. Ці фактори можуть бути доповненими у відповідності з техніко-економічними особливостями виробництва.
Розрахунок впливів факторів на собівартість продукції в плановому році виконують в наступному порядку. Визначають собівартість товарної
Loading...

 
 

Цікаве