WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Технологія вирощування та збирання томатів у відкритому грунті - Курсова робота

Технологія вирощування та збирання томатів у відкритому грунті - Курсова робота

низька (нижче 10-12 °С), то квітки майже не запилюються і масово опа-дають.
Пилок помідорів порівняно важкий, але в суху жарку погоду у південних районах вітер переносить його на відстань до 20 м. У результаті цього спостерігається часткове (у 10-20 %) перехресне запилення з рослинами, які ростуть поряд. Пилок помідорів з однієї рослини на інші можуть переносити також комахи.
Життєздатність пилку і приймочки у помідорів настає за 2-3 дні до розкривання квітки і триває орієнтовно стільки ж часу після її розкривання. Найкраще квітки за-
опилюються вранці (від 6-ї до 10-ї год.). В інший час дня росдини також запилюються, але в значно меншій мірі, оскільки пилок від дії високих температур і сухості повітря опівдні втрачає життєздатність.
Зазначені особливості біології цвітіння і запліднення впливають на відстань просторової ізоляції насінних посівів різних сортів помідорів. У південних районах країни відстань між сортами помідорів, які вирощують на відкритій місцевості, має становити 100, а на природно захищеній - 50 м; у північних районах-відповідно 20 і 10 м.
Плід - соковита дво- або багатокамерна ягода. Форма плодів може бути різною - від округлої до овально-видовженої. За розміром вони бувають великі (понад 100г), середні (від 60 до 100) і дрібні (до 60 г). Розмір і форма плодів здебільшого залежать від умов вирощування. Поверхня їх гладенька, мало -, середньо - і сильно-ребриста. Забарвлення плодів більшості районованих сортів помідорів червоне або оранжево-червоне. Буває біле, жовте та інших кольорів.
Кількість камер у плодах змінюється від 2 до 20 і більше. За цією ознакою сорти поділяють на малокамерні (2-5), середньо-камерні (6-9) і багатокамерні (понад 9). Розміщення камер може бути правильне і неправильне. Камерність плодів змінюється не тільки залежно від сорту, а й від умов вирощування. Малокамерні великоплідні сорти містять більшу кількість насіння, ніж багатокамерні.
Насіння дрібне, плескате, яйце- або ниркоподібної форми, загострене до основи, світло-сірого або жовто-сірого кольору, вкрите короткими міцними волосками. Залежно від сорту і розміру плодів у них буває від 20 до 300 насінин. Маса 1000 насінин становить 2,5-3,5 г.
Залежно від умов насіння зберігає схожість 8-10 років. У деяких сортів і форм воно проростає і через 15-20 років.
БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
Помідори належать до групи вимогливих до тепла рослин. Вимогливість ця змінюється в різні фази росту й розвитку та від сорту.
Насіння починає проростати при 11 °С, але найсприятливішою для цього є температура 22-25 °С. При достатній кількості вологи в ґрунті, неглибокому загортанні і сприятливій температурі сходи з'являються через 5-6 днів після сівби. Орієнтовно така сама температура потрібна і для нормального росту й розвитку помідорів. При зниженні температури до 13-15 °С у рослин не розкриваються бутони, вони обсипаються, а при 10 °С їх ріст припиняється. Згубно позначаються на рослинах температури нижче мінус З °С. Якщо рослини не пройшли загартування, вони можуть бути пошкоджені заморозками 1-2 °С.
За вимогливістю до вологи помідори належать до рослин відносно посухостійких. Кращий розвиток їх на менш зволожених ґрунтах пояснюється тим, що вони мають сильну кореневу систему, яка проникає глибоко в ґрунт і здатна забезпечувати рослини водою.
Помідори до початку розвитку плодів на чорноземних ґрунтах можуть задовільно рости при вологості 60 % найменшої вологоємкості (НВ). Оптимальною ж є вологість ґрунту 70-80 % НВ. Достатня зволоженість ґрунту потрібна для кращого використання добрив. Якщо вологи в ґрунті не вистачає, добрива використовуються неповністю. В окремих випадках при високій концентрації солей ґрунтового розчину можливі навіть обліки.
Крім того, засвоювання поживних речовин рослинами помідорів значно погіршується. І азот, і фосфор переміщуються з листків у стебло, що викликає пожовтіння листків.
Забезпеченість ґрунту вологою впливає не тільки на оптимальні умови розвитку рослин, а й на рівень урожайності та якість продукції. При недостатньому зволоженні помідори часто бувають дерев'янистими, з грубою шкіркою, іноді набувають гіркуватого смаку; за умов надмірної вологості корені загнивають, рослини хворіють і гинуть.
Для нормального росту помідорів потрібна оптимальна відносна вологість повітря. Якщо воно сухе, корені не встигають забезпечувати листки водою, внаслідок чого вони в'януть, асиміляція й ріст припиняються. Помідори краще ростуть і розвиваються при відносній вологості повітря 50-60 %. У південних областях України , де постійно відчувається нестача вологи в ґрунті, застосовують зрошення.
На рості й розвитку помідорів позначаються інтенсивність освітлення, склад спектра і тривалість світлового дня. Помідори - світлолюбна культура. В умовах часткового затінення вони знижують урожайність на ЗО-40 %. Потреба рослин в освітленні в різні фази розвитку неоднакова. Особливо чутливі до світла сходи і молоді рослини. Тому при вирощуванні розсади взимку в теплиці потрібне електродосвічування. Рослини при цьому стають міцнішими, у них краще розвивається коренева система, вони не витягуються і не відстають у розвитку.
Значення світла для рослин пов'язане переважно з вуглецевим живленням. При нестачі світла вуглець засвоюється повільно, а ріст і розвиток рослин затримується.
Слід зазначити, що не всі сорти помідорів однаковою мірою світлолюбні. Сорти, виведені в зонах з тривалим днем, вимогливіші до світла і, навпаки, відселекціоновані в місцевості з коротким днем, менш вимогливі.
Порівняно з іншими овочевими культурами помідори менш вимогливі до ґрунтів. їх можна вирощувати на різних за механічним складом ґрунтах. Оптимальна реакція середовища - рН 5,5-6,5. Задовільно ростуть вони як при слабо-кислій, так і при слабо-лужній реакції ґрунтового розчину.
Добрі врожаї дають помідори на легких структурних чорноземах, на ґрунтах, що добре прогріваються і багатих на органічну речовину. - Важкі солонцюваті запливаючі ґрунти мало придатні для цієї культури. На піщаних і супіщаних ґрунтах врожаї помідорів значно нижчі, але достигають плоди тут раніше.
Проте слід пам'ятати, на яких би ґрунтах помідори не вирощувалися, під них треба вносити достатню кількість добрив.
СОРТИ ПОМІДОРІВ
В Україні - районовано 29 сортів помідорів, різних за тривалістю вегетаційного періоду, в тому числі: 10 ранньостиглих, вегетаційний період яких (від появи сходів до достигання перших плодів) становить 100-105 днів, 10 середньоранніх (106-110), 5 середньостиглих (111-115) і 4 середньопізніх та пізніх (116-120 днів).
З районованих сортів найбільш поширені такі.
Київський. Скоростиглий. Високоврожайний. Тривалість вегетаційного періоду становить100-115 днів. Порівняно стійкий проти посухи. Кущ детермінантний, середньорослий, середньорозгалужений, напівлежачий. Листки середнього розміру, прості, світло-зелені з сіруватим відтінком. Китиця проста, середньощільна, з 3-5 плодами. Плоди великі, округлі (індекс форми 0,8-0,9*), гладенькі, червоно-оранжевого кольору, середньою масою 90-112 г, мають 5-11 камер. Смакові якості високі. Вміст сухих речовин становить 5-7 %, цукру-3,9-5 %, аскорбінової кислоти-ЗО- 42 мг%.
Loading...

 
 

Цікаве