WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Методи вимірювання дефектів і біологічних пошкоджень круглих лісоматеріалів і пиломатеріалів - Реферат

Методи вимірювання дефектів і біологічних пошкоджень круглих лісоматеріалів і пиломатеріалів - Реферат

вимірюють, реєструють наявність.
1.4 Волокна
1.4.1. Нахил волокон
Використовують креслярку для визначення нахилу волокон. Креслярку зображено на мал. 13.1. Вона складається з вигнутого прута з обертовою ручкою на одному кінці, а на іншому - з голкою, яка установленапід кутом і залишає слід на поверхні пиломатеріалу.
Якщо креслярку простягнути уздовж пиломатеріалу у видимому напрямку волокон з достатнім, але не надмірним зусиллям притиску, вона прокреслить лінію, яка точно показує напрямок волокон.
Для контролю рекомендується провести кілька суміжних ліній, зі зміною напрямку протягування зліва направо і справа наліво; креслярка має йти в тому самому напрямку.
Результат виражають у відсотках, використовуючи формулу:
,
де: х - нахил волокон у міліметрах;
у - довжина, на якій було зроблене вимірювання, у міліметрах.
1.4.2. Спіральні волокна, завиток
Ознаку не вимірюють, реєструють наявність.
1.4.3. Завилкуватість
Залежно від використовуваних правил сортування:
а) вимірюють довжину і/чи ширину прямокутника, що охоплює ваду, виражають у сантиметрах чи у відсотках від довжини і/чи ширини розглянутої поверхні (пласті чи крайки). Якщо завилкуватість є в двох чи більш місцях пиломатеріалу, кожну їїпрояву вимірюють як зазначено вище, і сумують відповідні розміри,
чи
б) не вимірюють, реєструють наявність.
1.5. Показник приросту
На одному торці пиломатеріалу позначають якомога довший відрізок прямої, перпендикулярний шарам росту. Рахують кількість шарів росту на цій лінії. Повторюють це саме на іншому торці. На ділянці до 25 мм від серцевини вимірювання не проводять. Суму довжин відрізків на двох торцях ділять на загальне число шарів росту, одержують показник приросту, що є середньою шириною шарів росту в міліметрах (див. мал. 14).
Мал. 14. Показник приросту.
1.6. Прорість
Залежно від використовуваних правил сортування:
а) вимірюють довжину і/чи ширину прямокутника, що охоплює ваду, виражають у сантиметрах чи у відсотках від довжини і/чи ширини розглянутої поверхні (пласті чи крайки). Якщо прорість є в двох чи більше місцях пиломатеріалу, кожен її прояв вимірюють як зазначено вище і сумують відповідні розміри,
чи:
б) реєструють число проростей на одному метрі довжини чи на всій довжині пиломатеріалу,
с) прорість не вимірюють, реєструють наявність.
1.7. Заболонь
Залежно від використовуваних правил сортування:
а) визначають ділянку розглянутої поверхні (пласті чи крайки), де заболонь найширша. Вимірюють ширину і виражають результат у міліметрах чи у відсотках від ширини поверхні,
б) заболонь не вимірюють, реєструють наявність.
1.8. Обзол
Залежно від використовуваних правил сортування:
а) вимірюють довжину (с) обзола і виражають її в сантиметрах чи у відсотках від довжини пиломатеріалу. Якщо обзол є на кількох (більше одної) частинах ребра, довжину обзолів сумують: (с1, с2,...сn), (див. мал. 15);
б) вимірюють найбільшу ширину обзола на пласті чи крайці і виражають результат у міліметрах чи у десяткових частках, використовуючи формули:
, ,
де wf - ширина обзола на пласті, в частках ширини;
we - ширина обзола на крайці, в частках товщини;
а - повна ширина пласті, в міліметрах;
а1 - ширина пласті, зменшена обзолом;
b - повна товщина крайки, в міліметрах;
b1 - товщина крайки, зменшена обзолом.
в) обзол не вимірюється, реєструється наявність.
Мал. 15. Обзол.
1.9. Тріщини
1.9.1. Пластева, крайкова, торцева тріщини, наскрізна тріщина
Залежно від використовуваних правил сортування:
а) вимірюють їхню довжину по відстані між двома лініями, перпендикулярними подовжній осі пиломатеріалу, які проходять через кінці тріщини. Для групи тріщин вимірюють загальну довжину групи. Якщо є кілька тріщин чи груп тріщин, вимірюють суму їхніх довжин. Результат виражають у міліметрах чи у відсотках від довжини пиломатеріалу
або
б) тріщини не вимірюють, реєструють наявність.
1.9.2. Кільцева і серцевинна тріщини
При появі тільки в одному чи обох торцях реєструють наявність тріщин. При появі на пласті чи на крайці вимірюють відповідно до п. 1.9.1.
1.9.3. Тріщина усушки
Залежно від використовуваних правил сортування:
а) вимірюють довжину і/чи ширину прямокутника, що охоплює тріщини, виражають у міліметрах чи у відсотках від довжини і/чи ширини поверхні (пласті або крайки);
6) тріщини не вимірюють, реєструють наявність.
1.10. Пожолоблення
1.10.1 Поздовжнє пожолоблення по пласті і крайці
Вимірюють найбільше відхилення від прямолінійності:
а) для пиломатеріалів завдовжки не більш 2 м - прикладаючи прямий брусок, результат виражають у міліметрах;
б) для пиломатеріалів завдовжки понад 2 м - прикладаючи прямий брусок довжиною 2 м симетрично від точки, де за візуальною оцінкою є найбільше викривлення. Результат виражають у міліметрах на довжині 2 метри (див. розмір "w" на мал. 16 і розмір "х" на мал. 17).
Рис. 16. Подовжнє пожолоблення по пласті.
Рис. 17. Поздовжнє пожолоблення по крайці.
1.10.2 Поперечне пожолоблення
Вимірюють найбільше відхилення на ширині пиломатеріалу, виражають у міліметрах чи у відсотках ширини. Див. розмір "z" на мал. 18.
Мал. 18. Поперечне пожолоблення.
1.10.3 Крилатість
Вимірюють найбільше відхилення поверхні на характерній ділянці довжини пиломатеріалу завдовжки 2 м, виражають у міліметрах чи у відсотках від довжини пиломатеріалу. Див. розмір "у" на мал. 19.
Рис. 19. Крилатість.
1.11. Ушкодження комахами
Реєструють число отворів і найбільший діаметр у міліметрах. У групової червоточини вимірюють довжину і/чи ширину прямокутника, що охоплює групу отворів, виражають у сантиметрах чи у відсотках від ширини і/чи довжини ушкодженої пласті чи крайки. Якщо на пласті чи на крайці є кілька групових червоточин, сумують їхні відповідні розміри.
1.12. Ураження грибами.
1.12.1. Забарвлення
Вимірюють ширину і/чи довжину прямокутника, що охоплює забарвлення, виражають у сантиметрах чи у відсотках від ширини і/чи довжини ушкодженої пласті чи крайки. Якщо на пласті чи на крайці є кілька плям забарвлення, сумують їхні відповідні розміри.
1.12.2 Тверда гнилизна і гнилизна
а) ознаку не вимірюють, реєструють наявність
або
б) вимірюють ширину і/чи довжину прямокутника, що охоплює ваду, виражають у сантиметрах чи у відсотках від ширини і/чи довжини пошкодженої пласті чи крайки. Якщо на пласті чи на крайці є кілька плям гнилизни, сумують їхні відповідні розміри.
Loading...

 
 

Цікаве