WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Технічна естетика у будівництві - Реферат

Технічна естетика у будівництві - Реферат

верхні частини стін промислових приміщень слід фарбувати у білий колір. Це зробить приміщення більш просторим і освітленим, особливо у вечірній час. Щоб виступні або навислі балки не виділялись на фоні стелі, їх фарбують таким самим кольором, що й стелю, і тоді вони здаватимуться більш легкими. Віконні рами і фрамуги фарбують у світлі кольори.
Колір стін вибирають залежно від призначення приміщення, розміщення і кількості технологічного обладнання,освітленості, умов праці і кліматичних умов, в яких розміщено підприємство. Стіни слід фарбувати у світлі кольори. Для фарбування приміщень промислових будівель, розміщених у північних районах країни, найкраще застосовувати фарби жовтуватих або жовто-оранжевих світлих тонів, а розміщених у південних районах - світло-зелених або блакитно-зелених тонів. У центральних районах для фарбування приміщень можна використовувати всі перелічені кольори. Найбільш сприятливим кольором є зелений. Тому на підприємствах металообробної промисловості ним фарбують панелі, верстати і все технологічне обладнання. Таке фарбування дає змогу робітникові бачити оброблювану деталь на одному кольоровому фоні, а це не подразнює зір.
Коли приміщення треба зробити світлішим, стіни фарбують світло-жовтим кольором, а обладнання - кремовим. Стіни гарячих цехів фарбують холодними блакитно-зеленими або блакитними кольорами, можна й білим кольором. Таке фарбування буде створювати ілюзію прохолоди.
У цехах ткацьких і поліграфічних підприємств, де робітники у процесі роботи мають справу з різнокольоровими строкатими матеріалами або деталями, стіни фарбують у нейтральні світло-сірі кольори.
Промислове обладнання, рухомі вузли і деталі фарбують таким кольором (здебільшого кремовим), який би відрізнявся від кольору основного фарбування.
Для різних видів технологічного обладнання рекомендуються такі кольори: для всіх видів верстатів - світло-зелений; ковальсько-пресового обладнання - зеленувато-блакитний; ливарного - бежевий; мостових кранів - алюмінієвий, транспортних механізмів - кремовий тощо.
Різні сигнально-застережні написи і фарбування роблять червоним, жовтим або зеленим кольором. Червоний колір застерігає перед явною небезпекою, жовтий - означає можливу небезпеку і закликає до уваги, а зелений - це колір абсолютної безпеки. Тому, наприклад, протипожежний інвентар, розміщений у цеху, фарбують червоним кольором, а шафку з медикаментами - зеленим, кнопки пускових пристроїв - "стоп" - червоним, "пуск" - зеленим тощо.
Розроблена система пізнавального фарбування трубопроводів, по яких транспортують рідини і гази, за якою виділяють 10 груп речовин і за кожною групою закріплюють свій пізнавальний колір. Відповідно до цього трубопроводи фарбують у такі кольори: для подачі води - зелений, пари - червоний, повітря - синій, газів - жовтий, кислот - оранжевий, лугів - фіолетовий, інших рідин, що горять або не горять,- коричневий, інших речовин - сірий тощо.
Кольорове оформлення фасадів. Фасади фарбують в один, два і більше кольорів. Фасади цегляних будинків, оздоблених архітектурними деталями (карнизами, поясками, підвіконниками, сандриками тощо), фарбують здебільшого у три кольори. Для фарбування основної площі фасаду підбирають фарбувальну суміш світлих або середньонасичених тонів, а всі деталі, які виступають, фарбують білим кольором. Цоколь фарбують таким самим кольором, що й стіни, але більш насиченим. Подібне фарбування робить фасад більш виразним, монументальним. Усі архітектурні елементи, які виступають, мають чіткий вигляд на кольоровому фоні фасаду, прикрашаючи його. Якщо фасад пофарбувати в один колір, то він втратить свою привабливість.
Фасади кількох панельних та інших збірних будинків серійного проектування, особливо збудованих на масивах, слід фарбувати різними кольорами. Це поліпшує архітектурний ансамбль району і сприяє кращій орієнтації населення. Якщо стінові панелі надходять на будівельні об'єкти повністю опоряджені і всі одного тону, то кольорове рішення кількох фасадів здійснюють за рахунок різнокольорового фарбування торцевих стін, внутрішніх площин лоджій або виразного виділення швів між панелями. Торцеві стіни кожного фасаду фарбують насиченим кольором одного тону або у два тони "під шахи", коли насичений колір однієї панелі чергується з менш насиченим сусідньої. Замість кольорового фарбування торцеві стіни фасаду можна оздобити керамічними мозаїчними панно або вставками. Колір для фарбування лоджій повинен бути більш насиченим, ніж колір фасаду. Якщо фасад пофарбовано у білий або сіруватий колір, то лоджії фарбують світло-жовтим, рожевим або блакитним кольорами. Фасад стає виразнішим, якщо ящики для квітів або екрани на балконах пофарбувати в яскраві насичені кольори.
Фарбують фасад відповідно до проекту, в якому повинен бути зразок кольору фарбувальної суміші. Якщо у проекті немає рекомендацій щодо кольору фасаду, то його можна фарбувати лише після одержання дозволу (паспорта) в архітектурно-планувальному відділі. У паспорті зазначається колір фарбувальної суміші і подається його зразок.
Значно полегшують роботу маляра, пов'язану з підбиранням кольору фарбувальної суміші, спеціальні альбоми - "колірні книжки". У книжках подаються склади фарбувальних сумішей і зразки їхніх кольорів, виконані не друкарським способом, а з натуральних пігментів. Таким чином, якщо потрібно приготувати суміш за заданим зразком, його поперемінно порівнюють із кольоровими зразками у колірній книжці, поки не знайдуть зразок аналогічного кольору. Тоді за номером знаходять склад потрібної суміші. Для фарбування фасадів можна застосовувати суміші, приготовлені лише із світлостійких пігментів.
За колірною книжкою можна вибрати і колір сумішей, потрібних для фарбування внутрішніх поверхонь. Слід пам'ятати, що приготовлена за зразком суміш може за кольором трохи відрізнятись від зразка. Це залежить від якості пігментів, які використовувались для фарбування суміші.
Список використаної літератури
1. Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.- М.- Высш. шк., 1984.- 176 с.
2. Белоусов Е. Д. Технология малярных робот.- М.: Высш. шк., 1980,- 240 с
3. Лебедев А. М. Справочник молодого штукатура.- М.: Высш. шк., 1984.- 155 с.
4. Мещанинов А. В. Отделочные роботы в монолитном домостроении - Л.: Стройиздат, 1989.- 273 с.
5. Поволоцкий Ю. А., Северинова Г. В. Индустриальное производство отделочных работ.- М.: Стройиздат, 1983.- 152-с.
6. Шепелев А М Штукатурные работы.-М.-. Высш. шк., 1983.- 143 с.
Loading...

 
 

Цікаве