WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Розмічання поверхонь на панелі й фризи і їх фарбування. Витягування фільонок - Реферат

Розмічання поверхонь на панелі й фризи і їх фарбування. Витягування фільонок - Реферат


Реферат
на тему:
Розмічання поверхонь на панелі й фризи і їх фарбування. Витягування фільонок
1. Розмічання поверхонь на панелі й фризи і їх фарбування
З декоративною або санітарно-гігієнічною метою стіни фарбують у кілька кольорів (рис. 1). Нижню частину стіни, пофарбовану в колір, який відрізняється від основного кольору стіни, називають панеллю. Якщо панель роблять тільки для прикраси, то її фарбують клейовими, емульсійними або олійними сумішами залежно від того, якими сумішами фарбують усе приміщення. З санітарно-гігієнічною метою її фарбують лише неводними сумішами. Такі панелі роблять звичайно в клубах, магазинах, лікарнях, школах, коридорах і сходових клітках житлових будинків тощо.
Висота панелі залежить від її призначення і висоти приміщення і становить звичайно 0,8-2,0 м. У дошкільних дитячих закладах панель роблять заввишки 0,8-1,2 м, у спортивних залах, деяких магазинах - 2 м і більше, а в інших будівлях і приміщеннях- 1,4-1,8 м.
Рис. 1 Елементи опорядження приміщення:
1 - бордюр, 2 - пофарбована ділянка стіни; 3 - фільонка; 4 - панель
Ділянку стіни між панеллю і стелею або між панеллю і фризом, якщо вони опоряджені візерунчастими рисунками, називають гобеленом. Іноді з декоративною метою верхню частину стін у високих приміщеннях опоряджують бордюром або фризом. Бордюр - це вузька кольорова або візерунчаста смуга завширшки 3-20 см, а фриз - така сама смуга, але завширшки 20-60 см. Колір їх повинен відрізнятись від кольору стіни. За кольором фризи, бордюри і панелі роблять звичайно темнішими, насиченішими, ніж основний фон стіни. Проте слід пам'ятати, що опорядження стіни горизонтальними смугами сприяє зоровому уявленню про зменшення висоти приміщення. Тому до такого виду опорядження треба підходити обережно. У приміщеннях заввишки до 2,8 м взагалі не варто робити бордюрів, тим більше фризів. Якщо в такому приміщенні потрібна панель, її фарбують у той самий колір, що й стіну, або трохи насиченіший. А на межі між панеллю і гобеленом або у верхній частині стіни фільонок не проводять.
У високих і великих за розмірами приміщеннях (клубах, магазинах тощо) колір панелі і фриза може бути більш насичений, ніж колір стіни. Розміри їх вибирають залежно від висоти приміщення. Враховуючи "масу" кольору, ширину бордюру або фриза вибирають такою, щоб після фарбування була певна рівновага між пофарбованою стіною і опорядженням. Виконаний фриз не повинен бути надмірно широким або пофарбованим у дуже насичений колір, що буде створювати уявлення про його масу і нависання над більш "легкою" стіною.
До початку роботи слід скласти і затвердити ескіз оздоблення приміщення. Розмічають стіни натертим об пігмент шнуром по висохлій та добре підготовленій і заґрунтованій поверхні, користуючись при цьому дерев'яною лінійкою, виском і простим олівцем. Для виконання кольорового бордюру або фриза на стіні відбивають натертим об пігмент шнуром дві паралельні лінії. Відстань до них відміряють лінійкою від стелі. Висоту панелі відміряють від підлоги, роблять олівцем відмітки і тим самим шнуром відбивають лінію межі панелі.
Після розмічання стін починають їхнє фарбування. Фарбують спочатку фриз або бордюр (якщо вони не візерунчасті), потім гобелен і панель. Для фарбування кожного елемента стіни приготовляють суміш потрібного кольору. Щоб не було зафарбувань і потьоків фарби, спочатку невеликим ручником акуратно наносять фарбу вздовж стиків з ділянкою поверхні, що фарбується іншим кольором. Тільки після цього зафарбовують решту поверхні, працюючи макловицею або маховою щіткою. Лінії стиків можна обвести фільонками, а на пофарбоване поле фриза після його висихання набити рисунок у вигляді стрічкового орнаменту. Виконуючи візерунчастий фриз, фон під рисунок роблять здебільшого такий самий, як і всієї стіни.
Рис. 2. Розмічання панелі на сходовій клітці
Якщо панель фарбують неводною сумішшю, то після фарбування і висихання верхньої частини стіни всі забруднені водною сумішшю ділянки майбутньої панелі очищають до верхньої її межі. Це роблять ганчіркою або пористою гумкою, змоченою у воді. Після цього фарбують панель, обводячи спочатку місця стиків і ділянки біля плінтусів і кутів невеликим ручником.
Щоб не було помітно стику між панеллю, пофарбованою неводною сумішшю, і стіною, пофарбованою клейовою сумішшю, особливо при фарбуванні їх сумішами однакового кольору, спочатку фарбують панель. Після її висихання на верхній межі панелі клейовою фарбою роблять відводку так, щоб не було потьоків фарби на панель. Потім фарбують усю стіну, наносячи фарбу валиками.
Панель на сходовій клітці розмічають (рис. 2), дотримуючись певних правил. Біля основи стіни в бік нижньої і верхньої площадок намічають відрізки (14- 15 см), що дорівнюють половині ширини східця (точки А і В). До цих точок спускають висок з шнуром, натертим пігментом, і відбивають дві вертикальні лінії, на яких відкладають відрізки, що дорівнюють висоті чобітка (нижня частина панелі) і висоті панелі. Прикладають шнур у точках а1 b1 та a2 b2 і намічають верхні межі чобітка та панелі вздовж сходового маршу. Чобіток фарбують з санітарно-гігієнічною метою в темніший колір, ніж панель. Межа панелі і чобітка повинна бути паралельна сходовій площадці або підлозі.
Після розмічання панель і чобіток фарбують неводною фарбою, а вздовж верхньої межі панелі витягують фільонку.
2. Витягування фільонок
Вузьку кольорову або візерунчасту смугу завширшки 5-30 мм називають фільонкою. Фільонку виконують у вигляді однієї або кількох паралельних смужок (рис. 3), а також у вигляді вузького стрічкового орнаменту. В цьому разі її називають біжучкою.
Фільонку роблять для того, щоб не було видно нерівностей у стику між різноколірними ділянками поверхонь, а також для прикраси. На межі поверхонь, пофарбованих клейовими або клейовими і неводними сумішами, фільонку проводять клейовою сумішшю, а на межі поверхонь, пофарбованих неводними сумішами,- тільки неводною сумішшю.
Колір фарбувальної суміші для виконання фільонок підбирають залежно від загального кольорового рішення всього приміщення у тому самому кольоровому тоні. Колір фільонки має бути більш насиченим, ніж пофарбована стіна або панель. Фільонку більш насиченого кольору роблять тоншою, ніж фільонку такого самого кольору, але менш насиченого, розбіленого.
Для більшої виразності колір фільонки може бути доповняльним до кольору стіни.
Клейова фарбувальна суміш для фільонки має бути рідшою, ніж для звичайного фарбування. Щоб поліпшити в'язкість суміші, до неї доливають солодку воду, патоку або хлібний квас. При виконанні фільонки олійною сумішшю цю суміш розріджують летким розчинником або спеціально приготовленою сумішшю. Застосовувані з цією метою емалеві фарби розріджувати не потрібно.
Рис. 3. Види фільонок
Склад суміші для розрідження олійної фарби, якою витягують фільонки
Скипидар 200 г
Оліфа або олійний лак 150 г
Сикатив 25 г
Для виконання фільонок металевимипігментами алюмінієвий або бронзовий порошок розводять шелаковим або олійним лаком. Олійний лак попередньо розводять наполовину скипидаром.
Склад суміші для бронзової фільонки
Лак 200 г
Бронзовий порошок 20 г
Склад суміші для срібної фільонки
Лак 200 г
Алюмінієвий порошок 10 г
В'язкість фарбувальної суміші для фільонки повинна бути такою, щоб суміш рівномірно, без розривів лягала на поверхню за один раз.
Фільонку виконують фільончастою щіткою, спеціальними валиками або набиванням за трафаретом. Найскладніше витягувати її щіткою, тому це робить тільки досвідчений маляр.
Працюючи щіткою, користуються дерев'яною лінійкою завдовжки 700-800 мм, уздовж якої переміщують щітку Один кінець лінійки тримають лівою рукою і, прикладаючи лінійку вздовж наміченої лінії, притискують другий кінець лінійки до стіни (рис. 4). Потім щітку вмочують у фарбувальну суміш і проводять нею вздовж лінійки зліва направо. Під час руху не можна змінювати кут нахилу щітки до стіни. Провівши лінію, лінійку переміщують так, щоб вона заходила на 50-70 мм у бік вже виконаної фільонки, і повторюють той самий рух, стежачи, щоб не залишався помітним стик. Фільонка по всій довжині повинна бути однакової ширини, без помітних стиків і викривлень.
Рис. 4. Витягування фільонок щіткою
Рис 5 Пристрої для витягування фільонок:
а - із зовнішнім змочуванням фарбою, б - те саме із внутрішнім, 1 - робочий валик, 2 - пористий валик, 3 - ручка, 4 - металева вилка, 5 - резервуар для фарби .
Фільонку можна виконувати також спеціальними пристроями. Пристрій для витягування фільонки (рис. 5, а) складається з металевої вилки з ручкою і двох гумових валиків. Пористий валик 2 змочують фарбувальною сумішшю. Під час переміщення пристрою вздовж лінійки так само, як і при роботі щіткою, пористий валик передає фарбувальну суміш на робочий валик 1, а з нього на поверхню.
Аналогічно працюють з іншим пристроєм (рис. 5, а), у якому пористий гумовий валик змочується фарбою через сітчастий металевий резервуар 5, на який його натягнуто. Резервуар виготовляють з тонкої жерсті у вигляді циліндра з однією глухою кришкою, а другою такою, що відкривається. До початку роботи резервуар заповнюють фарбою. Під час роботи фарба, проходячи крізь отвори резервуара, змочує пористий валик, який і передає суміш на робочий валик, а з нього на поверхню.
Список використаної літератури
1. Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.- М.- Высш. шк., 1984.- 176 с.
2. Белоусов Е. Д. Технология малярных робот.- М.: Высш. шк., 1980,- 240 с
3. Лебедев А. М. Справочник молодого штукатура.- М.: Высш. шк., 1984.- 155 с.
4. Мещанинов А. В. Отделочные роботы в монолитном домостроении - Л.: Стройиздат, 1989.- 273 с.
5. Шепелев А М Штукатурные работы.-М.-. Высш. шк., 1983.- 143 с.
Loading...

 
 

Цікаве