WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Штукатурні і малярні роботи. Опорядження кутів. Штукатурення елементів віконних та дверних прорізів. Витягування прямолінійних тяг шаблонами. Дефекти - Реферат

Штукатурні і малярні роботи. Опорядження кутів. Штукатурення елементів віконних та дверних прорізів. Витягування прямолінійних тяг шаблонами. Дефекти - Реферат

Коли розрівняний розчин частково затвердне, поверхню залізнять, тобто створюють на ній рівний і водонепроникний шар. З цією метою на свіжу штукатурку насипають шар сухого цементу завтовшки 2-3 мм і відразу розгладжують і ущільнюють його галтельною теркою, оббитою жерстю, а де можна - відрізачкою.
Зовнішні укоси і злив штукатурять цементним або цементно-вапняним розчином. Під час штукатурення зливу до зовнішнього підвіконника прибивають напрямну рейку. Горизонтальність рейки перевіряють рівнем. Нанесений розчин розрівнюють спеціальною малкою (рис. 7, г), прикладаючи її так, щоб один кінець пересувався вздовж коробки, а другий - по напрямній рейці. Після розрівнювання злив залізнять так само, як і нижні заглушини.
На деяких будівництвах застосовують збірні укоси та заглушини, відлиті з розчину в централізованій майстерні. Деталі укосів та заглушив відливають у спеціальних дерев'яних або металевих формах і доставляють на будівельний об'єкт. Деталі встановлюють на місце, використовуючи відповідний розчин за заздалегідь встановленими марками. Розчину накидають стільки, щоб він виступав над рівнем марок. Тоді притиснутий укіс по всій поверхні зчепиться з розчином і буде міцно триматись. Спочатку встановлюють бокові укоси, потім верхній, а при встановленні заглушин - спочатку верхню, а потім бокові і нижню.
3. Витягування прямолінійних тяг шаблонами
Приміщення громадських, а інколи і житлових будівель оздоблюють різними архітектурними деталями. Прості прямолінійні архітектурні деталі виконують за шаблонами, протягуючи їх по напрямних рейках. Тому такі деталі називають тягами. У вигляді прямолінійних тяг можуть бути виконані карнизи, галтелі, наличники, плінтуси тощо (рис. 8). Уважно придивившись до профілю карниза, можна помітити, що він складається з окремих
архітектурних елементів - обломів (рис. 9). Виділяють обломи прямолінійні і криволінійні. Криволінійні обломи можуть бути побудовані з одного, двох або більше центрів. Обломи, побудовані з одного центра, називають простими, а всі інші-складними.
Рис. 8. Форми внутрішніх тяг
Рис. 9. Архітектурні обломи;
а - пасок; б - валі в - прямий чвертьовнй вал; г - зворотний чвертьовий валі в - пряма викрутка: в - зворотна викружка-, е -прямий каблучок, ж - зворотний каблучок
Кожен карниз характеризується певною висотою і виносом. Розміри його залежать від висоти і площі приміщення. Карнизи більших розмірів виконують у великих громадських приміщеннях, а менших - у житлових, У робочих рисунках, за якими споруджують будівлю, дають профілі карнизів для окремих приміщень. Якщо такого рисунка немає, то штукатур сам вибирає певний розмір карниза і, користуючись набором обломів, виконує рисунок.
До початку витягування карниза потрібно виготовити дошку з профілем, який би відповідав заданому рисунку. Згідно з розмірами дошки роблять весь шаблон.
Після цього на стіни і стелю відповідно до розмірів шаблона прибивають напрямні рейки завтовшки 4-5 см, по яких пересуватиметься шаблон. Рейки встановлюють по всьому периметру стін і стелі. Рейки, закріплені на стелі, у кутах мають обриватися, щоб можна було вільно завести за них або вийняти шаблон. Нижні рейки підрізують під кутом 45° і з'єднують "на вус". Горизонтальність рейок перевіряють рівнем.
Між рейки заводять шаблон і намічають місце для прибивання полозка до горизонтальної дошки. Після закріплення полозка шаблон протягують уздовж усієї ділянки і перевіряють, чи вільно він пересувається по рейках. Переконавшись у тому, що рейки закріплені правильно, починають робити тягу.
Внутрішні тяги виконують з вапняно-гіпсового розчину. Розчин наносять на поверхню кілька разів тонкими шарами. Після накидання кожного шару ґрунту шаблон протягують зліва направо оббитим жерстю боком уперед (рис. 10).
Рис. 10. Витягування внутрішнього карниза шаблоном
При наступному накиданні розчину стежать, щоб вія заповнив усі ділянки тяги. Шаблон пересувають доти, доки тяга не відповідатиме потрібному профілю.
Якщо тягу виконували вапняно-гіпсовим розчином, то через 10-15 хв після затужавіння ґрунту його змочують водою і знову кілька разів протягують шаблон рухом зліва направо, сильно натискуючи на нього. При цьому знімається верхній шар розчину, що утворився внаслідок збільшення його об'єму під час тужавіння гіпсу. Після цієї операції поміж профільною дошкою і карнизом повинен створитися проміжок 2-3 мм для накривного шару.
Після цього рейки і шаблон очищають від розчину, в якому був пісок, і промивають їх. На тягу накидають тонкий шар рідкого жирного гіпсового розчину без заповнювача і згладжують його, рухаючи шаблон справа наліво доти, доки тяга не відповідатиме потрібному профілю. Витягнувши тягу, обережно знімають рейки, а пошкоджені місця замазують розчином.
Звичайним шаблоном не можна утворити тягу в кутах, тому її треба виконувати вручну. З цією метою в кути накидають розчин і після того, як він почне тверднути, його обробляють спеціальною лінійкою, торці якої оббиті жерстю, відрізачкою та вузькою плоскою або галтельною теркою. Спочатку вздовж витягнутого профілю карниза пересувають лінійку і зрізують нею зайвий розчин у кутах. Діставши чорновий контур тяг", її опоряджують різними інструментами, домагаючись утворення профілю, який би відповідав профілю тяги,виконаної шаблоном. Карниз краще витягувати кутовим шаблоном, щоб не обробляти його вручну в кутах.
4. Дефекти штукатурки
У будівельних організаціях на основі технічних умов вироблені показники якості опоряджувальних робіт. Оцінка роботи залежить від кількості помічених дефектів на оздобленій поверхні і може бути відмінною, доброю і посередньою. При великій кількості дефектів роботу бракують і робітник її переробляє.
При штукатуренні жирними чи пісними розчинами або правильно приготовленими розчинами, але по сирих чи недостатньо шорстких поверхнях штукатурка матиме дефекти і пошкодження. Тому перед фарбуванням поверхні ці дефекти слід усунути.
Наведемо найпоширеніші дефекти штукатурки.
Щілини на поверхні з'являються від штукатурення до закінчення повного осідання будівлі, якщо в місцях стиків дерев'яних і кам'яних поверхонь немає металевої сітки, а також від штукатурення дуже тонким шаром і застосування в роботі жирних розчинів.
Дутики утворюються при використанні в штукатурному розчині недостатньо погашеного вапна. Малі недогашені грудочки вапна, потрапляючи в шар штукатурки, продовжують у ній гаситись. Під час погашення вапно збільшує свій об'єм, порушує штукатурний шар і утворює на поверхні горбочок, який через деякий час відпадає. На місці дутика утворюється раковина, всередині якої завжди помітна біла грудочка вапна (рис. 11).
Груба фактура (шорсткість) на поверхні штукатурки може залишатись у вигляді слідів від терки, подряпин частинками піску борозен та інших дефектів, що утворилися внаслідок неякісного затирання, а також застосування в штукатурних розчинах крупнозернистого піску.
Рис. 11 Дутики
Відшарування штукатурки виникає в окремих місцях або на великих ділянках поверхні внаслідок штукатурення вологих чи недостатньо шорстких (без насічки) поверхонь, використання маломіцних розчинів, приготовлених із застосуванням в'яжучих матеріалів низької якості, штукатурення обмерзлих поверхонь тощо.
Механічні пошкодження штукатурки з'являються, якщо недотримана послідовність у виконанні будівельних робіт. Неприпустимо, наприклад, після штукатурення виконувати санітарно-технічні або електромонтажні роботи, під час яких доводиться руйнувати штукатурку. Штукатурка руйнується також від намокання при протіканні даху, водопровідних труб тощо.
Підготовляючи поверхню під фарбування, дрібні дефекти штукатурки (щілини, дутики, шорсткості) усувають затиранням з розрізанням і підмазуванням.
Якщо штукатурка неміцна або має великі пошкодження, то доводиться в окремих місцях замінювати штукатурний шар новим відповідно до технічних вимог.
Список використаної літератури
1. Белогуров В. П., Чмырь В. Д. Справочник молодого маляра.- М.- Высш. шк., 1984.- 176 с.
2. Белоусов Е. Д. Технология малярных робот.- М.: Высш. шк., 1980,- 240 с
3. Лебедев А. М. Справочник молодого штукатура.- М.: Высш. шк., 1984.- 155 с.
4. Мещанинов А. В. Отделочные роботы в монолитном домостроении - Л.: Стройиздат, 1989.- 273 с.
5. Оборудование, оснастка и средства малой механизации для отделочных работ: Справочник строителя.- Л.: Стройиздат, 1989.- 240 с.
6. Поволоцкий Ю. А., Северинова Г. В. Индустриальное производство отделочных работ.- М.: Стройиздат, 1983.- 152-с.
7. Шепелев А. М. Штукатурные работы.-М.-. Высш. шк., 1983.- 143 с.
Loading...

 
 

Цікаве