WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Штукатурні і малярні роботи. Опорядження кутів. Штукатурення елементів віконних та дверних прорізів. Витягування прямолінійних тяг шаблонами. Дефекти - Реферат

Штукатурні і малярні роботи. Опорядження кутів. Штукатурення елементів віконних та дверних прорізів. Витягування прямолінійних тяг шаблонами. Дефекти - Реферат


Реферат
на тему:
Штукатурні і малярні роботи. Опорядження кутів. Штукатурення елементів віконних та дверних прорізів. Витягування прямолінійних тяг шаблонами. Дефекти штукатурки
План
1. Опорядження кутів
2. Штукатурення елементів віконних та дверних прорізів
3. Витягування прямолінійних тяг шаблонами
4. Дефекти штукатурки
1. Опорядження кутів
Нанесений підготовчий шар штукатурки у внутрішніх або зовнішніх кутах розрівнюють звичайним півтерком або дерев'яними чи металевими кутовими півтерками. Опорядження кута звичайним півтерком потребує від штукатура високої майстерності, але виконані таким способом кути здебільшого не відповідають технічним вимогам. Тому для цієї роботи найкраще застосовувати кутові півтерки з відповідним профілем кута. Форма і довжина такого півтерка дають змогу зробити кут правильної форми. Затирання кутів дуже трудомісткий процес і потребує від штукатура майстерності. Щоб під час затирання кутів на поверхні не залишалось подряпин від великих зернин піску, виконувати кути слід розчинами, приготовленими на просіяному дрібнозернистому піску з розмірами зерен до 1,2 мм.
Затираючи кут, півтерок трохи притискують і пересувають послідовно вниз і вгору (рис. 1). При цьому стежать, щоб кут не мав відхилень від вертикалі. Якщо при обробці кута в деяких місцях залишаються вибоїни та пустоти, то їх додатково закидають розчином і продовжують затирати півтерком до утворення рівних поверхонь.
Рис. 1 Затирання кутовими тетерками кутів:
а - внутрішнього, б - зовнішнього
Щоб поштукатурені зовнішні кути швидко не оббивались, у них зрізають закруглену або плоску фаску. По всій довжині кута фаска має бути однакової ширини. Затирають фаску півтерком після закінчення обробки кута. Для цього півтерок прикладають до кута, трохи натискують на нього і пересувають вниз та вгору. Крім того, кут з фаскою можна утворити відразу під час розрівнювання нанесеного на поверхню шару грунту, якщо його обробляти фасонним кутовим півтерком.
Під час штукатурення прямокутних стовпів і колон можна правильно обробити кути і без застосування кутових півтерків. Для цього до початку штукатурення колони на її гранях закріплюють прямі рейки так, щоб вони з протилежних боків попарно виступали за площини колони на товщину підготовчого шару штукатурки (рис. 2, а). Вертикальність рейок перевіряють виском і закріплюють їх затискачами або "приморожують" гіпсовим розчином. На площини колони між рейками, що виступають, накидають розчин і відразу розрівнюють його правилом (або півтерком), яке пересувають знизу вгору по цих рейках. Коли нанесений шар штукатурки частково затвердне, рейки знімають і переставляють на поштукатурені поверхні колони так, щоб вони виступали тепер за площини двох інших боків (рис. 2, б). На ці площини також накидають розчин і розрівнюють його правилом. Після цього рейки знімають, місця, пошкоджені затискачами, підмазують розчином і остаточно затирають колону малим півтерком або терками. Після штукатурення стелі й стін у місцях їх стикання замість прямих кутів часто роблять галтелі (ви-кружки), тобто надають їм дугоподібної форми, їх можна виконувати від руки або витягувати шаблонами. Для цього у відповідні кути накидають кількома прийомами розчин і розрівнюють його коротким вузьким півтерком (рис. 3). Півтерок переміщують спіралеподібними рухами на себе та від себе доти, доки не утвориться галтель потрібного профілю. Остаточно обробляють галтелі галтельною теркою, пересуваючи її вздовж галтелі, а у разі потреби - впоперек. З цією самою метою можна користуватись плоскою вузькою теркою, протилежні короткі боки якої підрізані під гострим кутом.
Рис. 2 Послідовність штукатурення площин прямокутної колони:
а - перших двох; б - двох інших
Рис. 3. Штукатурення галтелі півтерком
2. Штукатурення елементів віконних та дверних прорізів
До елементів віконного або дверного прорізу, які підлягають штукатуренню, належать укоси, заглушини та злив (рис. 4). Укоси бувають зовнішні та внутрішні, які в свою чергу поділяють на верхні і бокові. Нижній зовнішній укіс - злив призначений для відведення дощової води від віконного блока. На місце нижнього внутрішнього укосу вставляють дерев'яний, скляний, азбестоцементний чи бетонний підвіконник.
Якщо подвійні (літні і зимові) вікна закріплені в окремих коробках, то між ними залишаються ділянки-заглушини, що також підлягають штукатуренню. Заглушини бувають верхні, бокові та нижні.
До початку штукатурення внутрішніх укосів перевіряють міцність закріплення та вертикальність коробки. Якщо вона встановлена правильно, то порожнини між коробкою і стіною заповнюють теплоізоляційним матеріалом: шлаковатою, паклею, змоченою в гіпсовому або глиняному розчині, будівельною повстю тощо. Іноді дуже товсті укоси (особливо верхні) армують, тобто натягують дріт по цвяхах, забитих у стіну до штукатурення так, щоб їхні головки не виходили за межі підготовчого штукатурного шару.
До початку штукатурення укосів встановлюють підвіконну дошку: дерев'яну - на вапняно-гіпсовому розчині, а скляну чи бетонну - на цементному. Місце, де буде встановлена дошка, очищають від пилу і будівельного сміття, а потім змочують водою. Встановлена дошка повинна мати похил до підлоги 1-2°. Правильне положення дошки фіксують дерев'яними клинками або кусочками цегли, які підкладають до нанесення розчину. Вивірену дошку знімають і на це місце накладають розчин oРИК, щоб він трохи виступав за рівень клинків. На цей розчин кладуть дошку і притискують її до клинків. Залишок розчину, що виступив з-під дошки, знімають кельмою до рівня стіни, а це місце затирають.
Рис. 4. Елементи віконного прорізу:
1 - злив; 2 - нижня заглушнна, 3 - зовнішній боковий укіс; 4 - віконні коробки; 5 - бокова заглушина, 6 - внутрішній боковий укіс, 7 - підвіконник
Після цього на стіні по периметру прорізу прикріплюють напрямні рейки, по яких під час розрівнювання розчину пересуватимуть спеціальні малки. Рейки прикріплюють до поверхні затискачами, прибивають цвяхами або "приморожують" гіпсовим розчином. Спочатку закріплюють верхню рейку, перевіряючи рівнем її горизонтальність. Ця рейка також повинна бути паралельна верхньому бруску коробки.
Площини укосів завжди роблять під тупим кутом до поверхні стіни. Розмір кута для верхнього і бокових укосів прорізу має бути однаковим. Місце закріплення бокових напрямних рейок щодо коробки віконного блока визначають за допомогою дерев'яного кутника (рис. 5, а). Це роблять так. Заклавши кутник 1 (рис. 6) у чверть коробки 2, реєчкою 8 визначають відстань між лінійкою кутника і верхньою напрямною рейкою 7. Затиснувши рукою реєчку в місці перетину її з кутником, реєчку і кутник віднімають від коробки і реєчку міцно прибивають до кутника. Користуючись цим пристроєм, визначають відстань від вертикальних брусків коробки до бокових напрямних рейок, які закріплюють на стіні. Вертикальність бокових рейок перевіряють виском.
Рис. 5 Пристрої длявстановлення кута укосу.
а-дерев'яний кутник, б-металевий кутник
Рис. 6 Встановлення кута укосу за допомогою кутника
1-дерев'яний кутник 2 - коробка, 3 - теплоізоляційний шар 4 - стіна, 5-шар штукатурки на стіні 6 - рейкотримач, 7 - рейка, 8 - реєчка., 9 - укіс із штукатурного розчину
Рис. 7. Малки, які застосовують для розрівнювання розчину при штукатуренні:
а - укосів, б- бокових і верхньої заглушин, в - нижньої заглушини, г - зливу
Замість дерев'яного кутника можна користуватись металевим (рис. 5, б), пластинка якого може бути пересунена на потрібну відстань і закріплена спеціальним гвинтом.
Штукатурять внутрішні укоси здебільшого розчином такого самого складу, як і стіни. Під час штукатурення стін вапняним розчином укоси штукатурять вапняно-гіпсовим розчином, щоб збільшити їхню міцність. Розчин накидають кельмою з сокола. Нанесений шар розрівнюють спеціальною малкою (рис. 7, а), яку прикладають так, щоб один кінець її пересувався вздовж чверті коробки, а другий - по напрямній рейці. На вертикальних укосах малку пересувають знизу вгору. Коли розчин частково затвердне, рейки знімають, а місця, пошкоджені затискачами, підмазують і затирають.
Заглушини штукатурять вапняно-цементним або цементним розчином. На верхній і бокових заглушинах нанесений розчин розрівнюють прямокутною малкою (рис. 7, б), пересуваючи її вздовж двох коробок. У нижню заглушину стікає конденсована на вікні вода, тому для оберігання віконних рам від гниття заглушину роблять жолобчастою (див. рис. 4). Нижню заглушину штукатурять цементним розчином, розрівнюючи його спеціальною фігурною малкою (рис. 7, в), яку пересувають по нижніх брусках коробки.
Loading...

 
 

Цікаве