WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Основи металознавства - Реферат

Основи металознавства - Реферат

для виготовлення вкладишів тракторних і автомобільних двигунів.
1.6.2. Алюмінієві антифрикційні сплави.
Сплави алюмінію порівняно з бабітами мають меншу щільність, більшу міцність і дешевші. Недоліком є значна різниця в коефіцієнті розширення алюмінієвих сплавів і сталі. Найбільш поширений алюмінієво-мідний сплав алькусин (7,5-9,5 % Сu, 1,5-2,5 % Sі, решта - алюміній), в якому м'яка основа - твердий розчин кремнію і міді в алюмінії, а тверді частини - сполуки СuАl2. Цей сплав використовують як замінник бабіту марки Б16.
1.6.3. Антифрикційні матеріали на основі міді.
Олов'яні бронзи з 8 % Sn і більше застосовують як підшипникові. За структурою вони є основною масою твердого розчину олова в міді (м'яка фаза) і тверді частинки сполуки Сu3Sn.
Олов'яниста бронза марки БрОФ 10-1, що містить 0,8 - 1,2 % фосфору, до 10 % Sn - прекрасний антифрикційний матеріал.
Як антифрикційний матеріал використовують також олов'янисто-свинцеві бронзи (БрОС 8-12 і т.п.).
В автотракторній промисловості поширені пористі самозмащувальні підшипники з порошкових сплавів.
1.7. Корозія металів.
1.7.1. Основи теорії корозії металів і види корозії.
Корозія металів і сплавів - це руйнування їх під впливом зовнішнього середовища. Втрати залізовуглецевих сплавів від корозії становлять, у середньому, 10 % від виплавляння.
За типом корозійного процесу розрізняють електрохімічну і хімічну корозію; за видом корозійного середовища корозію відносять до атмосферної, ґрунтової або вморській воді; за характером корозійних руйнувань виділяють суцільну, поверхневу, місцеву, міжкристалічну корозію і корозійні тріщини.
Електрохімічною корозією називають таку корозію, яка супроводжується появою електричного струму. Зумовлена вона наявністю рідини - електроліту.
Структура технічних металів і сплавів неоднорідна і складається з двох фаз. При зануренні такого металу чи сплаву в електроліт окремі фази його матимуть різні потенціали, а оскільки ці зерна з'єднані одне з одним через масу металу, то сплав має велику кількість окремих гальванічних мікропар. За законами електролізу частинки аноду будуть переходити в розчин.
Слід відмітити, що чим чистіший метал або сплав з однофазною структурою, тим вони мають більшу корозійну стійкість. Але й вони піддаються електрохімічній корозії, тому що вони забруднені.
Хімічною корозією називають корозію, яка не супроводжується появою електричного струму. У такому випадку на метал діє сухий газ або рідина - не електроліт (бензин, мінеральні оливи, смола і т.п.). На поверхні металу утворюються окисли, які швидко руйнуються і метал продовжує окислюватися далі. Але є метали (алюміній), в яких окисна плівка (Al2O3) щільна і міцна, вона не дає окислюватися алюмінію.
Якщо взяти до уваги атмосферну корозію, то вона суміщає особливості хімічної та електрохімічної корозії.
1.7.2. Способи захисту металів від корозії.
У даний час використовують такі способи захисту металевих виробів від корозії:
- використання легованих сплавів;
- металеві покриття;
- хімічні покриття;
- електрохімічний захист;
- неметалеві покриття;
- розумний конструкторський вибір матеріалів конструкцій і машин.
Використання легованих сталей, чавунів і корозійностійких кольорових металів і сплавів у деяких випадках дуже дороге або з технічних міркувань недоцільне.
Металеві покриття - це покриття корозійностійкими металами (олово, свинець, хром, нікель та ін.).
Хімічний захист полягає у тому, що на поверхні виробу штучно створюють захисні неметалеві плівки, найчастіше оксидні. Електрохімічний захист поділяють на протекторний і катодний.
Протекторний захист полягає у тому, що поблизу матеріалу, який потрібно захистити, прикріплюють протектор (виготовлений з металу, який має менший потенціал). У таких умовах протектор поступово руйнується, захищаючи тим самим виріб.
Катодний захист застосовують для металевих підземних споруд, які приєднують до негативного полюса джерела постійного струму: позитивний полюс заземлений.
Неметалеві покриття - це покриття фарбами, лаками, мінеральними оливами, гумою, пластмасою.
1.8. Загальні відомості про неметалеві матеріали.
1.8.1. Деревина, її властивості, структура, сортамент, застосування.
Деревину різних порід у машинобудуванні застосовують у натуральному вигляді для виготовлення модельних комплектів: кузовів, вагонів, суден, сільськогосподарських машин, різних апаратів. Широко використовується деревина у виробництві.
Деревина, відносно дешева, володіє достатніми механічними, фізичними і хімічними властивостями. Вона володіє високою міцністю, пружністю, малою густиною, стійка проти органічних кислот, та їх солей, багатьох рослинних та мінеральних олив. Технологічні властивості деревини забезпечують виготовлення з неї виробів. Вона легко обробляється різанням, добре згинається, досить міцно утримує нанесені фарби і лаки.
Недоліком деревини є її анізотропність, гігроскопічність, мала жаростійкість.
Штучні дерево-матеріали (фанера, дерево шаруваті матеріали, деревостружкові матеріали і т.п.) у даний час широко використовуються в народному господарстві.
Лігностон виготовляють гарячим пресуванням чистої деревини або заздалегідь просоченої розчином глюкози під тиском 15-30 МПа і при температурі 403-413 0К, у результаті чого деревина пластифікується.
Лігностон використовують для виготовлення човників у текстильній промисловості, деяких підшипників тощо.
Шпон - тонкі дерев'яні листи. Виготовляють фанеру склеюванням кількох шарів лущеного шпону. Для виробництва водостійкої і міцної фанери використовують фенол формальдегідний клей.
Лігнофоль виготовляють пресуванням зусиллям 11-25 МПа і температурі 383-423 0К з березового шпону, просоченого розчином фенол або крезол формальдегідної смоли. Лігнофоль використовують у електромашинобудуванні як електроізоляційний матеріал, для підшипників ковзання.
Деревостружкові плити складаються з частинок деревини (стружка), просочених розчином фенол формальдегідної смоли і спресованих у гарячому стані. Вони використовуються для різних деталей машин і меблевих
1.8.2. Пластмаси, їх властивості, структура, застосування.
Пластмасами називають матеріали, основу яких становлять синтетичні або природні високомолекулярні сполуки, здатні під впливом нагрівання і тиску формуватися і при охолодженні зберігати надану їм форму. Заміна металів і сплавів пластмасами приводить до економії собівартості виробів від 2 до 10 разів.
Полімери - це речовини, які утворюються за допомогою синтезу (сполучення) простих органічних речовин.
Прикладом такої простої речовини може бути етилен С2Н4 (Н2=СН2). У результаті полімеризації етилену
Loading...

 
 

Цікаве