WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Основи металознавства - Реферат

Основи металознавства - Реферат

кристалізації металу найлегше простежити за допомогою лічильника часу і термоелектричного пірометра.
Покази пірометра автоматично записуються в часі,і за цими даними будуються криві охолодження в координатах температура - час (рис. 5).
Перехід з рідкого стану в твердий при охолодженні супроводжується утворенням кристалічної решітки. Щоб розпочалася кристалізація, рідкий метал необхідно перехолодити дещо нижче від температури плавлення.
На кривій охолодження (металів) можна відмітити горизонтальну площадку (ав). Точка а - початок, в - завершення кристалізації. Ділянка ав вказує на незмінність температури у часі під час плавлення. Це показує, що теплова енергія витрачається на внутрішні перетворення у металі.
В аморфних речовинах криві охолодження плавні, без площадок і уступів. Тому, якщо метали мають температуру кристалізації і температуру плавлення, то аморфні речовини мають інтервал затвердіння і розрідження. Якщо метали на кривій охолодження мають одну площадку (ав), то сплави - декілька площадок і уступів.
1.5. Алотропні перетворення у металах.
Алотропія металів (або поліморфізм) - це властивість перебудовувати решітку при певних температурах у процесі нагрівання або охолодження. Алотропія властива всім елементам, які змінюють валентність при зміні температури (залізо, марганець, нікель, олово та ін.). Кожне алотропне перетворення проходить при температурі 1184 0К, нижче від якої атоми складають решітку центрованого куба, а вище - решітку гранецентрованого куба.
Структура, що має ту чи іншу решітку, називається алотропною формою або модифікацією. Різні модифікації позначаються грецькими буквами , , і т.п. Алотропні перетворення супроводжуються віддачею (зменшенням) або поглинанням (збільшенням) енергії.
1.6. Загальні відомості про вади будови металів.
Реальні метали складаються з кристалів з певними вадами.
Вади бувають:
- точкові - це пусті вузли, або вакансії (рис. 6а) та міжвузлові атоми (рис. 6б); кількість цих вад зростає з підвищенням температури;
- лінійні - це дислокації (крайові та гвинтові), які є ніби зсув частини кристалічної решітки (по лінії АВ рис. 6в). Дислокації характеризуються великою протяжністю в одному напрямі;
- поверхневі - це наявність субзерен або блоків 1,2 всередині кристала (рис. 6г), а також різною орієнтацією кристалічних решіток зерен 1, 2 (рис. 6д).
Вади кристалів істотно впливають на всі властивості металів.
1.7. Властивості металів.
Властивості металів поділяють на фізичні, механічні, хімічні та технологічні.
До фізичних властивостей належать: колір, густина, температура плавлення, електропровідність, магнітні властивості, теплопровідність, теплоємність, відносне видовження і зменшення по довжині при дії різних факторів.
До механічних - міцність, твердість, пружність, пластичність, в'язкість, крихкість.
До хімічних - окислюваність, розчинність, корозійна стійкість, луготривкість, кислотостійкість, жаростійкість.
До технологічних - рідинотекучість, ковкість, зварюваність, оброблюваність різанням, прогартовуваність.
Всі ці властивості мають важливе значення при виборі металів для виготовлення того чи іншого виробу.
Кожну властивість металу необхідно технічно грамотно сформулювати. Наприклад, міцність - це властивість металу чинити опір руйнуванню і появі залишкових деформацій під дією зовнішніх сил.
1.8. Основні методи дослідження властивостей металів.
На даному етапі для дослідження всіх властивостей металів розроблені відповідні методики та устаткування.
Для дослідження механічних властивостей використовують механічні випробування. Найбільш поширеними є випробування на твердість, статичний розтяг, динамічні випробування, на втомленість, повзучість та зношування, які свідчать про властивості металів.
Статичні - це такі випробування, при яких метал, що випробовують піддають дії постійної сили або сили, яка зростає дуже повільно.
Динамічними називають випробування, при яких метал піддають впливу удару або сили, яка зростає дуже швидко. Статичне випробування на розтяг - поширений спосіб механічних випробувань металів. Для цього випробування виготовляються спеціальні зразки, які розриваються на спеціальних розривних машинах. На розривних машинах одержують діаграму розтягу, по якій можна визначити: межу текучості, межу міцності, відносне видовження і відносне звуження.
Межею текучості називається найменше напруження, при якому без помітного збільшення навантаження продовжується деформація досліджуваного зразка.
Межу текучості визначають за формулою:
Gт = Pт / F0 ,
де Pт - навантаження текучості;
F0 - поперечний переріз робочої частини зразка до випробування.
Умовне напруження, яке відповідає найбільшому навантаженню, що передує руйнуванню зразка, називається межею міцності і визначається за формулою:
Gв = Pв / F0,
де Pв - навантаження, що передує розриву зразка.
По відносному видовженні і звуженні оцінюють пластичність металів. Відносне видовження і звуження вимірюють у відсотках (%).
Відносне видовження визначають за формулою:
G = l1 - l0 / l0 · 100(%),
де l1 - довжина зразка після розриву; l0 - довжина зразка до розриву.
Відносне звуження визначають за формулою:
Х=F0 - F1 / F0 ·100(%),
де F0 - початкова площа поперечного перерізу робочої частини зразка; F1 - площа поперечного перерізу після розриву.
Твердість визначають за такими методами: методом Брінелля, методом Роквелла, методом Віккерса.
Метод Брінелля заснований на вдавлюванні твердої кульки у досліджуваний метал. Твердість по Брінеллю розраховується за формулою:
НВ = Р/F
де P - навантаження на кульку; F - величина поверхні відбитка.
Принцип вимірювання твердості по Роквеллу заснований на вдавлюванні у досліджуваний метал стальної кульки ? = 1,58 мм або конуса з кутом 1200 .
Метод Віккерса дає можливість вимірювати твердість як м яких так і дуже твердих металів і сплавів. Він придатний для визначення твердості тонких поверхневих шарів. За цим методом у зразок вдавлюють чотиригранну алмазну піраміду з кутом при вершині 1360.
Крім цього, для визначення механічних властивостей металів використовують такі випробування:
- випробування на ударний згин;
- випробування на втомленість.
Випробування технологічних властивостей найбільш прості. Вони визначають можливість проводити ті чи інші технологічні операції з даним металом або застосовувати його у тих чи інших умовах. З них найбільш поширеними є випробування: на вдавлювання, на перегин, на іскру, зварюваність, ковкість, рідинотекучість та ін.
Для дослідження мікро- і макроструктури, а також визначення вад внутрішньої будови металів,
Loading...

 
 

Цікаве