WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Ремонтні роботи - Реферат

Ремонтні роботи - Реферат


Реферат
на тему:
Ремонтні роботи
РЕМОНТ ШТУКАТУРКИ
РЕМОНТ ОБЛИЦЬОВАНИХ ПОВЕРХОНЬ
РЕМОНТ ШТУКАТУРКИ
Під час експлуатації обштукатурених поверхонь на них з різних причин може виникнути ряд дефектів: щілини, відшарування, механічні пошкодження тощо. Тому перед початком фарбування штукатурки слід усунути всі дефекти, тобто відремонтувати штукатурку.
Для заміни пошкодженої штукатурки в окремих місцях або на великих ділянках спочатку слід встановити межі її дефектного шару. З цією метою шар штукатурки простукують молотком. Глухий звук, характерний для пустоти, вказує ті ділянки штукатурного шару, на яких штукатурка відстає від поверхні, не зчепившись з нею. В усіх цих місцях штукатурку відбивають тупою сокирою або молотком. Шар штукатурки, що легко відстає від поверхні, зчищають кельмою. З поверхні слід зчистити весь дефектний шар штукатурки так, щоб на ній залишились лише ті ділянки, на яких вона утримується міцно. На очищеній поверхні не повинно бути залишків штукатурного розчину.
Ділянки кам'яної поверхні, очищеної від штукатурки, у разі потреби насікають, або очищають від розчину шви цегляної кладки. Після цього знімають пил і перед штукатуренням підготовлену поверхню змочують водою.
На ділянках дерев'яної поверхні, з яких збита штукатурка, слід уважно оглянути дранку, що залишилась на них. Всю гнилу або пошкоджену дранку відривають від поверхні і заміняють новою. Перед штукатуренням край штукатурного шару, що залишився на поверхні, змочують водою.
Штукатурять підготовлені ділянки такими ж розчинами, якими виконувалась попередня штукатурка. Вапняно-гіпсовими розчинами штукатурять дерев'яні поверхні, вапняними - кам'яні у сухих місцях, а цементними або цементно-вапняними - кам'яні, залежно від призначення приміщення і умов його експлуатації. На великі ділянки поверхні розчини накидають у три шари у такій де послідовності і тими ж інструментами, що й при звичайному штукатуренні. Якщо штукатурять невеликі ділянки поверхні, то розчин накидають або намазують у два шари і розрівнюють півтерком, який кінцями пересувають по краях старої штукатурки як по напрямних. Після початку тверднення свіжого штукатурного шару його за-тирають теркою, додаючи, якщо потрібно, розчин.
Пошкоджені ділянки віконних або дверних укосів штукатурять вапняно-гіпсовим розчином. Після очищення пошкодженого місця укосу, його змочують водою і заповнюють розчином. Нанесений розчин розрівнюють малим півтерком, який пересувають вздовж укосу. Якщо пошкоджена ділянка невелика, розчин розрівнюють і затирають теркою.
Витягнуті архітектурні деталі ремонтують залежно від ступеня їх пошкодження. Дрібні щілини обережно, щоб не пошкодити профіль деталі, розрізують, змочують водою і підмазують гіпсовим розчином. Після цього підмазані місця, якщо дозволяє розмір поверхні деталі, акуратно затирають терками невеликого розміру. У вигинах профіль обробляють лінійкою, протягуючи її вздовж або впоперек витягнутої архітектурної деталі, як при виконанні галтелі.
При великих пошкодженнях витягнутих архітектурних деталей або їх розривах спочатку перевіряють міцність тих ділянок, що залишились на поверхні. Шматки деталі, що погано утримуються на поверхні, відбивають. Якщо треба відновити витягнуту архітектурну деталь на ділянці завдовжки до 1,5 м, нанесений шар розчину обробляють півтерком, терками,
спеціальною лінійкою і відрізачкою. Роботу виконують так, щоб профіль деталі у пошкодженому місці точно відповідав профілю старої деталі. Щоб не було видно місць стиків, після повного висихання розчину ці місця шліфують шліфувальною шкуркою. Якщо треба відновити витягнуту архітектурну деталь на ділянці більше 1,5 м, це роблять за шаблоном, який виготовляють за профілем існуючої деталі. Для визначення профілю один із пошкоджених кінців деталі підрізають у вертикальному напрямку до стіни. До підрізаного кінця прикладають кусок картону або цупкого паперу і акуратно олівцем переносять на нього контур деталі. За рисунком, що одержали, виготовляють профільну дошку і оббивають її бляхою. Після цього виготовляють весь шаблон. Виконують витягнуту архітектурну деталь так само, як описано у § 29.
РЕМОНТ ОБЛИЦЬОВАНИХ ПОВЕРХОНЬ
Основним дефектом плиткових облицювань є відшарування окремих плиток або цілих облицьованих ділянок від поверхні основи. Слід пам'ятати, що окремі плитки здебільшого відшаровуються від прошарку, на якому їх укладали, а відшарування облицьованої ділянки відбувається разом з про-шарком так, що висвічується основа, на якій вона трималась.
Щоб поновити облицювання в тих місцях, де відшарувались окремі плитки, можна піти двома шляхами. Вирубити троянкою або зубилом шар розчину, що був під плиткою, і на це місце на цементному розчині поставити нову плитку. Але цей спосіб ремонту має суттєвий недолік. Під час вирубування старого розчину часто, особливо коли розчин був високої марки, відскакують куски розчину разом з плиткою, що знаходились поруч цього місця. Тому до початку вирубання по периметру плитки, що випала, гострим різцем на глибину 5-7 мм прорізують у шарі розчину пази і тільки після цього обережно вирубують розчин. Підготовлене місце очищають від пилу і змочують водою. На плитку накладають потрібну кількість це-ментного розчину, прикладають до підготовленого місця і легкими ударами ручки лопатки осаджують до рівня облицьованої поверхні. Розчин, що виступає зі швів, зчищають, а поверхню витирають ганчіркою.
Але є більш ефективний спосіб закріплення плиток при ремонті облицювань. їх закріплюють на мастиці безпосередньо до очищеного від пилу і заґрунтованого полівінілацетатною грунтовкою прошарку під плиткою (див. § 60). Мастику шаром 1 - 1,5 мм накладають на зворотний бік плитки і притискують її до того місця, де вона має знаходитись.
Якщо потрібно замінити пошкоджені або відшаровані плитки на великій ділянці поверхні, її очищають від прошарку або його залишків, у разі потреби насікають підготовчий шар і всю ділянку поверхні очищають від пилу й змочують водою. Якщо цей дефект був на вертикальній поверхні, її насікають. Після цього на розчині укладають плитки так, щоб горизонтальні і вертикальні поздовжні шви (якщо вони є) співпадали. Якщо це на підлозі, то на підготовчий шар наносять розчин, розрівнюють його і укладають плитки, осаджуючи їх ляпавкою.
Найгірше вдається ремонт мозаїчних підлог, особливо бага-токольорових з візерунчастими рисунками. Безумовно, підлогу можна відремонтувати, але зробити ремонт якісним з усіх точок зору практично неможливо. Це пояснюється тим, що для заповнення пошкоджених ділянок підлоги не можна підібрати точно такий склад мозаїчного розчину, який був до цього. А це значить, що на поверхні підлоги з'являться ділянки, які будуть відрізнятися відтінком кольору і зернистістю кам'яного дрібняку.
Для ремонту мозаїчної підлоги спочатку розмічають пошкоджені ділянки, окреслюючи їхні межі прямокутниками. На цих ділянках залежно від характеру дефекта вирубують опоряджувальний шар домежі з підготовчим, або обидва шари підлоги до основи. Очищені від рештків розчину і пилу ділянки змочують водою і заповнюють потрібними розчинами у тій же послідовності і так, як робили це при влаштуванні всієї підлоги в приміщенні. Опоряджувальний шар мозаїчного розчину після відповідного витримування шліфують.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Алексеев В. В. Штукатур.- М.: Стройиздат, 1987.- 48 с.
Мещанинов А. В. Отделочные работы в монолитном домостроении.- Л., Стройиздат, 1989.- 273 с.
Мещанинов А. В., Пугачев Б. И., Евдокимов В. А. Оборудование, оснастка и средства малой механизации для отделочных работ.- Л.: Стройиздат, 1989.- 240 с.
Loading...

 
 

Цікаве