WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаТехнічні науки → Ліпні роботи - Реферат

Ліпні роботи - Реферат

пластичною. Кращими є глини зеленкуватого або синюватого кольору. Якщо глина має багато домішок піску або гравію, то її треба очистити від них. Для цього глину відмочують. Це роблять так. Перемішавши глину з водою в якийсь посудині, дають змогу важким домішком осісти на дно, а глиняний розчин переливають в інший посуд. Так повторюють кілька разів. Після цього очищеному глиняному розчину дають відстоятись, зливають з нього воду і глиняне тісто підсушують до потрібної вологості, щоб можна було ліпити вироби. Придатною до ліплення глиною вважається така, яка легко змінює свою форму і не прилипає до рук.
Щоб надати глині більшої пластичності і захистити її від швидкого висихання, до неї додають оліфу, рослинну олію, крохмаль, декстрин та інші домішки. Зберігають приготовлену до роботи глину у спеціальній тарі, яку накривають мокрою мішковиною.
Для ліплення дрібних орнаментальних моделей застосовують пластилін. На відміну від глини пластилін довго сохне, зберігаючи свою пластичність. Якщо для роботи готового заводського пластиліну немає, його можна приготувати на місці.
Склад пластиліну (частин за масою)
Глина тонкорозмелена....................... 15
Віск натуральний................................ 20
Вазелін технічний .............................. 10
Смалець або здір ................................ 10
Сірка (порошок) ................................. 12
Спосіб приготування. Віск, вазелін і смалець розтоплюють у металевій посудині на невеликому вогні, перемішуючи їх. Коли матеріали розтопляться, у зняту з вогню розплавлену масу додають сірку і висушену порошкоподібну глину, після чого всю суміш ретельно перемішують.
Для виготовлення форм застосовують гіпс, тваринний клей (желатин) і формопласт.
Гіпс формувальний. Залежно від тонкості помолу гіпс буває будівельний (алебастр) і формувальний. В ліпних роботах використовують лише формувальний гіпс, як більш якісний. Це матеріал тонкого помолу, що здатний швидше тверднути і давати міцніші розчини, ніж будівельний гіпс.
Після змочування водою у процесі тужавіння підвищується температура і збільшується об'єм гіпсу до 1 %. Починається тужавіння гіпсу через 4-5 хв після розведення водою і закінчується через 6-20 хв. Практично гіпс за 10-12 хв переходить у каменеподібний стан.
Швидке тужавіння гіпсу не дає змоги повністю використати розведений гіпс для виготовлення гіпсових виробів. Тому, щоб уповільнити тужавіння, до гіпсових розчинів і тіста додають спеціальні добавки. Уповільнювачами тужавіння гіпсу є 1 - 1,5 %-ний розчин тваринного клею, розчини сірчанокислого цинку, вуглекислого магнію, суперфосфату тощо.
Гіпсовий розчин (тісто) для ліпних робіт приготовляють у такій кількості, щоб його можна було використати протягом 10-12 хв. Невелику кількість розчину приготовляють у гумових чашках - гіпсовках. Гіпсовку можна зробити самому, розрізавши навпіл гумовий м'яч з товстими стінками. Оптимальний об'єм гіпсовки має бути 1-1,2 л. Більшу кількість розчину приготовляють у дерев'яних або металевих ящиках, виготовлених з металу, що не окислюється. Готуючи розчин, у посуд наливають потрібну кількість води і висипають гіпс, розмішуючи його по всій площі дна посуду. Після цього розчин енергійно перемішують ліпною лопаткою або мутовкою (див. Рис. 5, б) до утворення однорідної пластичної маси потрібної в'язкості. Для утворення рідкого розчину (для заливання у форму) співвідношення між гіпсом і водою в розчині повинно бути 1:1. Для розчинів середньої густоти і густих це співвідношення повинно бути відповідно: 1,5:1 і 2:1 (гіпс : вода). Такі розчини застосовують для виготовлення форм, витягування деталей шаблонами та інших робіт.
Желатин - це тваринний клей, що виробляється проварюванням кісток дрібних тварин або птахів. Випускається желатин у вигляді плиток або дрібнозернистих платівок жовтуватого кольору. Він практично не розчиняється у холодній воді. Щоб приготувати водний розчин желатину, до нього додають воду і варять у клеєварках протягом 12-15 хв при температурі 90- 95 °С.
Форми, виготовлені з густого розчину желатину, міцні та еластичні. З однієї желатинової форми можна відлити до 100 виробів. Спрацьовані форми можна знову переварити і матеріал використати для виготовлення нових. Під час варіння старих форм до желатину бажано додати 10 % гліцерину, який підвищує еластичність форм.
Формопласт - це еластична пластична маса жовтувато-коричневого кольору, яку здебільшого виробляють на заводах. При потребі його можна приготувати безпосередньона місці робіт у ліпній майстерні.
Склад формопласту
(%)
Поліхлорвінілова смола ........................................... 20
Стеарат кальцію .......................................................... 2
Дибутилфталат........................................................... 76
Касторова олія ............................................................. 2
Формопласт плавиться при температурі 135-140 °С, а застигає при 100-ПО °С. При температурі нижче нуля він стає твердим і крихким. При температурі вище 150 °С формопласт розпадається на складові частини, тому, коли його розтоплюють, слід бути обережним. Щоб формопласт не пригоряв, його розтоплюють в алюмінієвому посуді на олійній або піщаній бані (Рис. 6).
Формопласт застосовують для виготовлення форм, в яких відливають дрібні рельєфні: архітектурні деталі. Виготовлені з формопласту форми не бояться вологи і підвищеної температури (до 80 °С), а також не деформуються. З однієї формопластової форми можна відлити кілька тисяч виробів. Формопласт не пристає до деталі, тому під час виготовлення її форму не потрібно змащувати мастилом.
У ліпних роботах застосовують також різні допоміжні матеріали, якими армують деталі або змащують моделі і форми.
Для армування гіпсових деталей застосовують сталевий, алюмінієвий або мідний дріт, сталеві стержні круглого перерізу, дранку, паклю, сітчасту тканину та інші волокнисті матеріали. Вибір потрібної арматури залежить від розміру деталі, її призначення і можливостей застосуваннятого чи іншого матеріалу.
Рис. 6. Піщана баня для розтоплення формопласту:
1 - зовнішній вигляд; 2 - пісок; 3 - внутрішній посуд; 4 - формопласт
Щоб відлитий ліпний виріб можна було легко відокремити від форми, її перед заливанням гіпсового розчину змащують спеціальними сумішами (мастилами). Найпростішим мастилом є оліфа, але вона швидко висихає. Тому для змащування форм і моделей застосовують спеціальні суміші, до складу яких входять стеарин, автол, машинне масло, гас та інші матеріали.
Суміш для змащування форм
Гас, л............................................. 1
Автол, л ....................................... 1
Стеарин, кг ............................... 1,3
Спосіб приготування. У розплавлений і знятий з вогню стеарин, поступово перемішуючи, додають гас. До одержаної суміші додають таку кількість автолу, щоб після перемішування за зовнішнім виглядом мастило нагадувало вазелін.
У цій суміші автол можна замінити такою ж кількістю машинного масла, а стеарин - парафіном.
Для змащування гіпсових форм, коли виготовляють вироби з цементного розчину, застосовують мастило, приготовлене з автолу, розведеного гасом. Змащену таким мастилом форму до заповнення її цементним розчином посипають всередині тальком.
Виготовлені моделі і форми для збільшення їхньої водостійкості покривають оліфою, олійним лаком чи шеллаком.
ВИГОТОВЛЕННЯ МОДЕЛЕЙ
Щоб виготовити ліпну деталь, насамперед потрібно зробити її модель у натуральну величину. За готовою моделлю виготовляють форму і вже в ній відливають потрібну кількість ліпних деталей. Виготовлення моделей дуже складна справа, що потребує від робітників найвищої кваліфікації. Виготовляють моделі з пластичної глини робітники-модельники, котрі знаються на скульптурній справі. Проте прості моделі
Loading...

 
 

Цікаве